злочину лише створюються умови для вчинення злочину. При замаху на злочин створюється, як правило, безпосередня небез-пека заподіяння шкоди об'єкту, бо здійснюється діяння, яке безпо-середньо може призвести до закінчення злочину, в тому числі і до настання наслідків у матеріальних складах злочинів. При готуванні ж до злочину в усіх випадках створюється лише опосередкована небезпека, оскільки дії при готуванні до злочину ніколи не можуть самі по собі, без вчинення інших дій, заподіяти шкоду об'єкту, при-звести до закінчення злочину і настання зокрема суспільне небез-печних наслідків у злочинах із матеріальним складом. У зв'язку з цим замах на злочин порівняно з готуванням до злочину, за інших рівних умов, має більший ступінь суспільної небезпеки.
Висновки
В закінчені даної роботи можна зробити такі основні висновки по розглянутій темі:
Теорія кримінального права визнає стадіями вчинення умисного злочину етапи підготовки і безпосереднього вчинення злочину, які розрізняються по характеру діянь, а також моменту припинення чи закінчення злочинної поведінки.
Безпосередньо з закону випливає наявність трьох стадій вчинення злочину: готування до злочину, замах на злочин, закінчений злочин.
Закінченим злочином закон визнає суспільно небезпечну поведінку, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею особливої частини Кримінального кодексу України.
Готування до злочину – це умисне діяння, яке спрямоване на створення умов для вчинення злочину. Готування до злочину є першою, початковою стадією вчинення злочину.
Замах на злочин – це умисна дія, безпосередньо спрямована на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного.
Виявлення конкретної стадії вчинення злочину має досить вагоме значення. Перш за все, стадія визначає ступінь суспільної небезпечності скоєного діяння. За загальним правилом, замах на злочин більш небезпечний ніж готування до нього, а закінчений злочин більш небезпечний ніж замах.
Наявність конкретної стадії вчинення злочину потребує самостійної кваліфікації, що дозволяє більш точно з’ясувати зміст діянь винного, і відповідно ступінь їх небезпечності.
Отже, правильне з’ясування стадії умисного злочину необхідне для правильної кримінально-правової оцінки скоєного злочину, його кваліфікації та індивідуалізації кримінальної відповідальності.
Список використаної літератури
Конституція України 1996 р.
Кримінальний кодекс України., -К., 2001
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Каннон, А.С.К., 2002. – 1104 с.
Міжнародний пакт про громадянські та політичні права
Караулов В.Ф. Стадии совершения преступления. - М.: ВЮЗИ, 1982.
Козлов А.П. Учение о стадиях преступления. - Спб: Юридический Центр Пресс, 2002.
Кримінальне право України. Бажанов М.І., Баулін Ю.В., Борисов В.І. та ін.; Х.: Право, 1997р. - 368 с.
Кримінальне право України. Тези лекцій і практичні завдання. За редакцією генерал-майора міліції В.М. Бовсуковського., - Київ, Наукова думка, 2001
Навроцький В.О. Злочини, при вчиненні яких замах неможливий //Концепція формування законодавства України: II міжрегіональна науково-практична конференція, (листопад 1997р.). Наукові статті та доповіді. - Запоріжжя: Запорізький державний університет, юридичний факультет. - 1998. -СІ 34-138.
Тихий В.П. Стадії вчинення злочину. - X: Вид-во Нац. юрид. академії, 1996.
Тихий В.П. Відповідальність за незакінчений злочин //Вісник Академії правових наук України. - 1996. - № 6. - С 128-136.
Уголовное право УССР. В.В. Сташисс, А.М. Якупов., - Киев, 1984
Юридична енциклопедія: в 6 т./Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 1998. – Т.1. – 672 c.
Юридична енциклопедія: в 6 т./Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 1999. – Т.2. – 774 с.
Юридична енциклопедія: в 6 т./Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 2001. – Т.3. – 792 с.
Юридична енциклопедія: в 6 т./Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 2002. – Т.4. – 720 с.
Юридична енциклопедія: в 6 т./Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 2003. – Т.5. – 736 с.
Юридична енциклопедія: в 6 т./Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 2004. – Т.6. – 768 с.