ДИПЛОМНА РОБОТА

Закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування

З М I С Т

ВСТУП .................................................................................................................3-7

РОЗДIЛ 1. СУТЬ I ЗНАЧЕННЯ ЗАКРИТТЯ КРИМIНАЛЬНОЇ СПРАВИ.............................................................................................................8-20

РОЗДIЛ 2. РЕАБIЛIТУЮЧІ ПIДСТАВИ ДО ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ.........................................................................21-37

РОЗДIЛ 3. ІНШІ ПІДСТАВИ ДО ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ...........................................................................................................38-56

3.1. Нереабілітуючі підстави до закриття кримінальної справи..................38-49

3.2. Пiдстави до закриття кримiнальної справи, що констатують неможливiсть подальшого провадження................................................................................50-56

ВИСНОВКИ ...................................................................................................57-59

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................60-65

ВСТУП

Одним із основних положень судово-правової реформи в Україні є удосконалення правових та організаційних засад діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, спрямованих на досягнення завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 Кримінально-процесуального кодексу України. У зв’язку з цим особливого значення набуває правотворча діяльність, метою якої є розроблення і впровадження правових інститутів в галузях кримінального блоку законодавства. Одним із них є інститут закриття кримінальної справи в досудовому слідстві.

Iнститут закриття кримiнальної справи в досудовому слiдстві постiйно знаходиться в полi зору науковцiв. До цiєї проблеми звертались в своїх роботах такi вченi, як М. С. Алєксєєв, А .С. Барабаш, Ю. В. Баулін С.М. Благодир, Г. М. Давидов, А. Я. Дубинський, I. В.Жогiн, Л. М. Карнєєва, В. А. Ковальов, П. П. Коркiя, В. З. Лукашевич, Г. М. Мiньковський, М.М.Мiхеєнко, Д. Я. Мирський, Я. О. Мотовиловкер, М. С. Строгович, Ф.Н.Фаткуллiн, Г. I. Чангулi, В. Я. Чеканов, М. А. Чельцов, , С. А. Шейфер, В.П Шибіко, Н. А. Якубович та ін.

Однак, багато аспектів, які охоплюють цю проблему, залишаються до цього часу дискусійними. Одним з таких, що викликають в теорії і практиці сумніви та суперечки, є питання про нереабілітуючі підстави до закриття кримінальної справи. Слідчі не завжди чітко розмежовують реабілітуючі підстави до закриття кримінальної справи.

Більшість наукових робіт, що стосуються даної проблеми написані в 80-90 роках минулого століття. В них не враховані зміни внесені останнім часом до Кримінально-процесуального кодексу та норми нового Кримінального кодексу України.

Таке положення негативно впливає на законодавчу та правозастосувальну практику, дискредитує всю систему кримінального судочинства України.

З урахуванням зазначеного нами проведені дослідження питань пов’язаних із закриттям кримінальної справи на стадії досудового розслідування.

Мета дипломної роботи полягає в тому, щоб на основі порівняльного аналізу законодавства, робіт вітчизняних та зарубіжних вчених визначити особливості закриття кримінальної справи на стадії досудового слідства і на цій основі сформулювати пропозиції і рекомендації спрямовані на підвищення кримінально-процесуальної діяльності.

Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі вирішувались такі основні завдання:

- проаналізувати норми діючого законодавства та проектів кримінально-процесуального кодексу України, що регулюють інститут закриття кримінальної справи, і визначити їх відповідність Конституції України;

- на основі загальних методологічних положень з’ясувати суть, зміст та значення закриття кримінальної справи на стадії досудового слідства;

- проаналізувати сучасну термінологію, що вживається при застосуванні інституту закриття кримінальної справи і запропонувати уніфіковані варіанти;

- з'ясувати суть закриття справи в частинi обвинувачення i щодо окремих обвинувачених, якщо по справi притягнуто декiлька обвинувачених;

- на основі вивчення та узагальнення слiдчої практики розробити рекомендації щодо ефективного застосування інституту закриття кримінальної справи на стадії досудовому слідстві;

- внести та обгрунтувати пропозицiї щодо удосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства, яке стосується інституту закриття кримінальної справи.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, врегульовані нормами кримінально-процесуального права, що виникають у процесі дiяльнiсті, пов'язаної з закриттям кримiнальної справи на стадії досудового слiдства.

Предметом дослідження є закриття кримінальної справи на стадії досудового слідства.

Методологiчною основою дипломної роботи д є дiалектичний пiдхiд та iншi сучаснi методи пiзнання, що грунтуються на філософії загальнолюдських цiнностей. З числа спецiальних методiв дослiдження в роботi застосованi:системний, структурний, функцiональний, порiвняльно-правовий, логiчно-юридичний, статистичний та iншi методи наукового пiзнання.

Положення, висновки та рекомендацiї, якi є в дипломній роботі, базуються на наукових роботах в галузi кримiнального процесу вiтчизняних та зарубiжних вчених, наукових працях з питань теорiї держави i права, кримiнального права, кримiналiстики та iнших наук.

Наукову новизну одержаних резултатів зумовлює те, що дипломна робота, виконана з урахуванням вимог Конституцiї України, змiн i доповнень, внесених до законодавства України, що стосується питань закриття кримiнальної справи на стадії досудового слідства та з урахуванням практики закриття кримiнальних справ, яка склалася в нових умовах.

Зокрема, цю новизну конкретизують наступнi положення i висновки про:

- змiст закриття кримiнальної справи як форми закiнчення досудового слідства;

- вiднесення до заключної частини досудового слідства при закриттi справи дiй по вирiшенню скарг щодо прийнятого рiшення;

- необхiднiсть процесуального закрiплення строкiв набрання постановою про закриття кримiнальної справи чинностi;

- необхiднiсть подiлу пiдстав до закриття кримiнальної справи при їх систематизацiї, в залежностi вiд положення особи пiд час закiнчення провадження в справi, на реабiлiтуючi, нереабiлiтуючi та на такi, що констатують неможливiсть подальшого провадження у справi;

- необхiднiсть введення до КПК України норми, що регламентує порядок закриття кримiнальної справи в частинi обвинувачення;

8

- невідповідність норм, які регламентують закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами Конституції України та у зв’язку з цим необхідність внесення змін до КПК;

- доцiльнiсть змiни формулювання реабiлiтуючих пiдстав до закриття кримiнальної справи;

- уточнення змісту нереабiлiтуючих пiдстав до закриття кримiнальної справи;

- уточнення сутi пiдстав до закриття кримiнальної справи, що констатують неможливiсть подальшого провадження та внесення у зв'язкуз цим змiн до КПК України;

- обгрунтування норми про необхiднiсть бiльш чiткої регламентацiї в КПК України процесуального порядку прийняття рiшення про закриття кримiнальної справи та нагляду за законнiстю прийняття цього рiшення.

Наукова i пpактична значимiсть результатів дисеpтацiї полягає у тому, що запропонованi положення i висновки дипломної роботи можуть бути врахованi:

- при