Цi особи не можуть бути притягнутими до кримiнальної вiдповiдальностi. Тому у випадку, коли протиправне дiяння вчинила вищевказана особа, кримiнальна справа пiдлягає закриттю.

У вiдповiдностi до ст. 105 Конституцiї України правом недоторканостi, на час виконання повноважень, користується Президент України.

Процесуальна пiдстава до закриття кримiнальної справи у випадку встановлення, що дiяння вчинила особа, яка користується правом недоторканостi, в КПК України вiдсутня. Тому, на нашу думку, КПК України

слiд доповнити ще однiєю пiдставою до закриття кримiнальної справи - особа користується правом недоторканостi.

Пiдстави до закриття кримiнальної справи, що констатують неможливiсть подальшого провадження, на нашу думку, не можна вважати як реабiлiтуючими, так i нереабiлiтуючими. Закриваючи справу за цими пiдставами, органи досудового розслiдування не мають права робити висновок про те, вчинила особа злочин чи нi. Як зазначалося вище, висновок про вину особи у вчиненнi злочину може зробити тiльки суд.

У зв'язку з цим, до КПК України слiд ввести норму, в якiй видiлити пiдстави до закриття кримiнальної справи, що констатують неможливiсть подальшого провадження.

Підсумовуючи викладене в третьому розділі можна зробити наступні висновки:

До нереабiлiтуючих пiдстав, за якими закривається кримiнальна справа, слiд вiднести наявнiсть акту амнiстiї, якщо вiн усуває застосування покарання за вчинене дiяння або акту помилування окремих осiб (ст. 6 ч. 1 п. 4 КПК ); смерть особи, яка вчинила злочин (ст. 6 ч. 1 п. 8 КПК); ,добровiльна заява особи, яка отримала злочинне завдання iноземної держави, ноземної органiзацiї або їх представникiв про свiй зв'язок з ними та про отримане завдання (ч. 2 ст. 111 КК ); припинення шпигунської діяльності та добровільне повідомлення про вчинене (ч. 2 ст. 114 КК); добровiльна здача особою вогнестрiльної зброї, бойових припасiв, вибухових речовин або вибухових пристроїв (ч. 3 ст. 263 КК ); вiдносно особи мало, мiсце вимагательство хабара або добровiльна заява особи про дачу хабара (ч. 3 ст. 369 КК ).

Законодавець, приймаючи акт про амнiстiю, встановлює особливi умови щодо застосування i незастосування амнiстiї, якi, в переважнiй бiльшостi, вiдносяться до особи, що вчинила злочин. Тому, закриття справи за п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК, якщо не встановлена особа яка вчинила злочин, суперечить чинному законодавству.

Законодавець не пов'язує акт закриття справи за п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК iз притягненням особи як обвинуваченого. Iз тексту Закону вбачається, що кримiнальна справа пiдлягає закриттю, якщо до винесення вироку наступила смерть пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного або особи, що в майбутньому могла бути притягнута як обвинувачений.

До КПК України слiд внести змiни, якими визначити кримiнально-процесуальну пiдставу до закриття кримiнальної справи у випадках, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 263 та ч. 3 ст. 369 Кримiнального кодексу України.

До iснюючого i майбутнього КПК України слiд внести змiни, якими передбачити, що закривати кримінальні справи за нереабілітуючи підставами можна лише за вмотивованим рішенням суду.

КПК України слiд доповнити новою пiдставою до закриття кримiнальної справи, а саме: якщо не отримана згода компетентного органу державної влади на притягнення особи до кримiнальної вiдповiдальностi.

Процесуальна пiдстава до закриття кримiнальної справи у випадку встановлення, що дiяння вчинила особа, яка користується правом недоторканостi, в КПК України вiдсутня. Тому, на нашу думку, КПК України

слiд доповнити ще однiєю пiдставою до закриття кримiнальної справи - особа користується правом недоторканостi.

До КПК України слiд ввести норму, в якiй видiлити пiдстави до закриття кримiнальної справи, що констатують неможливiсть подальшого провадження.

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки своєї роботи, слідчий повинен бути переконаний, що ним використані всі передбачені законом засоби встановлення істини по справі. Тiльки пiсля цього вiн припиняє провадження слiдчих дiй, систематизує матерiали i приймає рiшення про закiнчення розслiдування по кримiнальнiй справi.

Незаконне порушення кримiнальних справ, їх неякiсне розслiдування i безпiдставне закриття приводять до грубого порушення прав громадян, непотрiбних затрат державних коштiв, вiдволiкає велику кiлькiсть працiвникiв правоохоронних органiв вiд виконання службових обов'язкiв.

Закриття кримiнальної справи в досудовому слiдстві - заключний етап розслiдування, пiд час якого слiдчий, прокурор, в межах своїх повноважень, аналiзує та оцiнює зiбранi докази i на їх основi констатує закiнчення провадження у кримiнальнiй справi по сутi, у зв'язку з наявнiстю передбачених законом пiдстав.

Закриття справи в частинi пред'явленого обвинувачення проводиться, якщо виключається обвинувачення по одному iз вмiнених ранiше злочинiв, при необхідності змiнити квалiфiкацiю вчиненого по одному або декiлькох епiзодах, при виключеннi деяких обтяжуючих обставин.

У випадку, коли частина пред'явленого обвинувачення не знайшла свого пiдтвердження виноситься постанова, про закриття справи в частинi обвинувачення.

Реабiлiтуючими пiдставами до закриття кримiнальної справи слiд вважати пiдстави, вказанi в п. п. 1, 2, 5 ч. 1. ст. 6 та в ч. 2 ст. 213 КПК України, а саме: вiдсутнiсть подiї злочину (п.1 ч.1 ст. 6 КПК); вiдсутнiсть у дiяннi складу злочину (п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК ); недосягнення особою 11 річного вiку (п. 5 ч. 1 ст. 6); недоведенiсть участi обвинуваченого у вчиненнi злочину (ч. 2 ст. 213 КПК ).

Справа закривається за вiдсутнiстю подiї злочину у наступних конкретних випадках, якщо : подiя, у зв'язку з якою порушена кримiнальна справа, взагалi не мала мiсця.; подiя мала мiсце,але не є подiєю злочину,тому що була результатом дiї потерпiлої особи.; подiя мала мiсце,але не є подiєю злочину,тому що не була результатом дiї людини.; якщо точно не встановлено, чи мала мiсце