Друга реабiлiтуюча пiдстава до закриття кримiнальної справи - вiдсутнiсть у дiяннi складу злочину застосовується в тих випадках, коли встановлено, що подiя, у зв'язку з якою порушена кримiнальна справа мала мiсце, була результатом дiї конкретної особи, але це дiяння не є злочином у зв'язку з вiдсутнiстю його ознак.

Недоведенiсть участi обвинуваченого у вчиненнi злочину, як це вбачається iз тексту закону, може застосовуватись як пiдстава до закриття кримiнальної справи лише при доведеностi самого факту злочину.

Закриття кримiнальної справи з мотиву малозначностi являє собою окремий випадок застосування п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК, за яким виключається провадження в справi через вiдсутнiсть у дiяннi складу злочину.

До нереабiлiтуючих пiдстав, за якими закривається кримiнальна справа, слiд вiднести наявнiсть акту амнiстiї, якщо вiн усуває застосування покарання за вчинене дiяння або акту помилування окремих осiб (ст. 6 ч. 1 п. 4 КПК ); смерть особи, яка вчинила злочин (ст. 6 ч. 1 п. 8 КПК); ,добровiльна заява особи, яка отримала злочинне завдання iноземної держави, ноземної органiзацiї або їх представникiв про свiй зв'язок з ними та про отримане завдання (ч. 2 ст. 111 КК ); припинення шпигунської діяльності та добровільне повідомлення про вчинене (ч. 2 ст. 114 КК); добровiльна здача особою вогнестрiльної зброї, бойових припасiв, вибухових речовин або вибухових пристроїв (ч. 3 ст. 263 КК ); вiдносно особи мало, мiсце вимагательство хабара або добровiльна заява особи про дачу хабара (ч. 3 ст. 369 КК ).

Законодавець, приймаючи акт про амнiстiю, встановлює особливi умови щодо застосування i незастосування амнiстiї, якi, в переважнiй бiльшостi, вiдносяться до особи, що вчинила злочин. Тому, закриття справи за п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК, якщо не встановлена особа яка вчинила злочин, суперечить чинному законодавству.

Законодавець не пов'язує акт закриття справи за п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК iз притягненням особи як обвинуваченого. Iз тексту Закону вбачається, що кримiнальна справа пiдлягає закриттю, якщо до винесення вироку наступила смерть пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного або особи, що в майбутньому могла бути притягнута як обвинувачений.

До КПК України слiд внести змiни, якими визначити кримiнально-процесуальну пiдставу до закриття кримiнальної справи у випадках, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 263 та ч. 3 ст. 369 Кримiнального кодексу України.

До iснюючого i майбутнього КПК України слiд внести змiни, якими передбачити, що закривати кримінальні справи за нереабілітуючи підставами можна лише за вмотивованим рішенням суду.

КПК України слiд доповнити новою пiдставою до закриття кримiнальної справи, а саме: якщо не отримана згода компетентного органу державної влади на притягнення особи до кримiнальної вiдповiдальностi.

Процесуальна пiдстава до закриття кримiнальної справи у випадку встановлення, що дiяння вчинила особа, яка користується правом недоторканостi, в КПК України вiдсутня. Тому, на нашу думку, КПК України

слiд доповнити ще однiєю пiдставою до закриття кримiнальної справи - особа користується правом недоторканостi.

18. До КПК України слiд ввести норму, в якiй видiлити пiдстави до закриття кримiнальної справи, що констатують неможливiсть подальшого провадження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мiхеєнко М.М.,Нор В.Т.,Шибiко В.П.Кримiнальний процес України: Пiдручник.- К.: Либiдь, 1992. – 431 с.

2. І. В. Басиста, С. М. Благодир, В. А. Савченко. Кримінальний процес України: навчальний посібник. – Івано-Франківськ: ПЮІ ЛьвДУВС, 2008. – 452 с.

3. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України : підр. 4-те вид., доп. і перероб. – К.: Вид-во А.С.К., 2003. – 1120 с.

4. С. Благодир. Закриття кримінальної справи в досудовому слідстві: навчальний посібник. – Тернопіль: - 2001. – 112 с.

5. Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 1 бер. 2008 року / [науково-практичний коментар] / за заг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка – [вид. 5-те, перероблене та доповнене] –К.: Юрисконсульт, КНТ, 2008. – 896 с.

6. Модельный уголовно-процессуальный кодекс для государств учасников СНГ:Рекомендательный законодательный акт. - 1996. – 234 с.

7. Проект кримінально-процесуального кодексу України, внесений народними депутатами Г. А. Васильєвим, В. Р. Мойсиком та іншими. – К., 2005.

8. Проект кримінально-процесуального кодексу України, внесений народними депутатами Мойсиком В. Р., Вернидубовим І. В., Ківаловим С. В., Кармазіним Ю. А. № 1233 від 13.12.2007 р. – К., 2007.

9. Закон України "Про внесення змiн i доповнень до деяких зако-нодавчих актiв України щодо удосконалення попереднього розслiдування" вiд 30.06.1993р. // Голос України. - 20.06.1993.

10. Советский уголовный процесс: Учебник / Под.ред. Д. С. Карева. -М.: Госюриздат, 1958. - С. 168.

11. Дубинский А. Я. Прекращение уголовного дела в стадии предварительного расследования: Учебное пособие. - К.: КВШ МВД СССР, 1975. - 232.

12. Ковалев В. А. Прекращение уголовных дел в условиях деятельности органов дознания: Учебное пособие. - М.: МССШМ МВД СССР, 1990. - 64 с.

13. Савицкий В. М. По поводу уголовно-процессуальних гарантий прав невиновного на реабилитацию // Советское государство и право. – 1965 . - № 9. - С.47-50.

14. Жогин И. В. ,Фаткуллин Ф. Н. Предварительное следствие в советском уголовном процессе. - М.: Юридическая лит-ра, 1965. – 350 с.

15. Давыдов П. М., Мирский Д. Я. Прекращение уголовных дел в советском

уголовном прцессе. - М.: Госюриздат, 1963. – 100 с.

16. С. Благодир. Пропозиції до проекту Кримінально-процесуального кодексу. Приведення інституту закриття кримінальної справи у відповідність до ст. 62 Конституції України. - Актуальні проблеми правознавства // Науковий збірник ЮІ ТАНГ. ? Тернопіль, 2000. ? С. 123-132.

17. С. Благодир. Деякі питання закриття кримінальних