КПК України не встановлено, в якій формі дається доручення щодо здійснення протокольного провадження. А в практичній діяльності органів дізнання застосовуються дві форми такого доручення:

- розпорядження начальника органу дізнання на бланку доручення, в якому крім вказівки про протокольне провадження, зазначається також дата, до якої необхідно зібрати матеріали і подати їх начальнику для розгляду;

Безперечно, право па існування мають обидві зазначені форми, але на відміну від Шияна Л.Г. та Черненко А.П. [82, с.92] ми вважаємо, що перевага повинна надаватися другій, оскільки, оскільки перша є певним чином надуманою, закон не передбачає нічого подібного. Спрощену форму провадження не доцільно обтяжувати складанням зайвих документів, які не мають доказового значення для розгляду справи.

Згідно зі ст.425 КПК України до злочинів, за якими здійснюється досудова підготовка матеріалів у протокольній формі належать:

1) зараження венеричною хворобою; 2) ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст.164 КК); 3) крадіжка (ч.І ст.185 КК); 4) грабіж (ч.І СТ.186КК); 5) викрадення шляхом демонтажу та іншим способом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання (ч.1ст.188КК); 6) шахрайство (ч.І ст.190 КК); 7) умисне знищення або пошкодження майна (ч.1ст.194КК); 8) порушення порядку заняття господарською та банківською діяльністю (ч.І ст.202 КК); 9) зайняття забороненими видами господарської діяльності (ч.І ст. 203 КК); 10) фіктивне підприємництво (ч.І ст.205 КК); 11) ухилення від сплати податків, зборів інших обов'язкових платежів (ч.1 ст.212 КК); 12) порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ч.І ст. 213КК); 13) обман покупців та замовників (ч. ст. 225КК); 14) фальсифікація засобів вимірювання (ч.І ст.226КК); 15) знищення або пошкодження лісових масивів (ч.І ст. 245 КК); 16) незаконна порубка лісу (ст.246КК); 17) порушення законодавства про захист рослин (ст.247 КК); 18) незаконне полювання (ч.І ст.24 КК); 19) незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ч.І ст.249 КК); 20) проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250 КК); 21) хуліганство (ч.І ст. 296 КК); 22) порушення адміністративного нагляду (ст. 395 КК).

У справах перелічені злочини органи дізнання згідно з ст. 426 КПК України не пізніше як у десятиденний строк встановлюють обставини вчиненого злочину та особу правопорушника, отримують пояснення від правопорушника, очевидців та інших осіб, витребують довідку про наявність або відсутність судимості у правопорушника, характеристику з місця його роботи або навчання та інших матеріали, які мають значення для розгляду у суді. У виняткових випадках, у разі неможливості в десятиденний строк зібрати необхідні матеріали, цей строк може бути продовжено відповідним прокурором, але не більше як до двадцяти днів. У правопорушника відбирається зобов'язання з'являтися за викликом органів дізнання і суду та повідомляти їх про зміну місця проживання.

Про обставини вчиненого злочину складається протокол, в якому зазначаються :

До протоколу додаються всі матеріали, а також список осіб які підлягають виклику до суду. Після цього всі матеріали протокольного провадження підшиваються, його сторінки нумеруються і складаються опис документів.

У законі не визначено, скільки протоколів (один чи кілька) потрібно складати у випадку вчинення злочину групою осіб. Так, В.І. Басков вважає, що коли до відповідальності притягуються кілька правопорушників, то, незважаючи на те, чи були пов'язані їхні злочини єдиним наміром, повинен складатись один протокол на всіх правопорушників, у якому відображається роль кожного у вчиненні злочину [13, с.73]. Ми поділяємо точку зору Абдрахманова Р.С. і Очередіна В.І., котрі вважають, що відносно кожного правопорушника необхідно складати окремий протокол [7, с.63-64] Наприклад, один – організатор, другий – виконавець, третій – підбурювач, четвертий – посібник. Саме з метою індивідуалізації ролі кожного із співучасників злочину необхідно складати окремі протоколи.

Проаналізувавши протокол та додані до нього матеріали, начальник органу дізнання має право затвердити його, і тоді всі матеріали пред'являються правопорушнику для ознайомлення, після якого робиться відповідна відмітка у протоколі, яка засвідчується підписом правопорушника.

Потім протокол разом з додатками надсилається прокурору для вирішення питання про порушення кримінальної справи.

У разі підготовки матеріалів за протокольною формою закон встановлює ряд фактичних обставин, що підлягають доказуванню. Таким чином, у ході протокольного провадження встановлюються всі обставини перелічені у ст. 64, 23 КПК України.

Протокольне провадження характеризується меншою кількістю процесуальних засобів доказування. Проведення слідчих дій, за винятком огляду місця події, не передбачається. Основними джерелами доказів є документи, найпоширенішим з яких є пояснення, їх отримують від правопорушника, очевидців та осіб, які постраждали від злочину або володіють інформацією, що стосується предмета доказування за конкретною протокольною формою.

Крім пояснень у протокольному провадження джерелами доказів є також різноманітні документи, що мають значення для вирішення питання про порушення кримінальної справи та її розгляду в суді. Наприклад, про вартість викраденого, розмір заподіяної шкоди, матеріали інвентаризації, довідки з медичних установ, виписки з трудової книжки, виписки з товарно-транспортних накладних, товарні чеки, рішення суду про встановлення аліментів та таке