Прокурор відповідно до ст. 430 КПК України, отримавши від органу дізнання матеріали протокольної форми і визнавши їх достатніми для розгляду в судовому засіданні, виносить постанову про порушення кримінальної справи, обирає в разі потреби щодо правопорушника запобіжний захід, складає обвинувальний висновок та направляє справу до суду або повертає матеріали для провадження досудового слідства, а в разі відсутності підстав до порушення кримінальної справи відмовляє в її порушенні.

Суд, отримавши від прокурора кримінальну справу, яка була порушена за матеріалами протокольного провадження, згідно зі ст. 431 КПК України повинен розглянути її не пізніше десятиденного строку з моменту надходження. Під час розгляду таких справ суд вправі повернути їх для провадження досудового слідства у випадку виникнення потреби у з'ясуванні істотних додаткових обставин, що не можуть бути встановленні в судовому засіданні.

РОЗДІЛ 2

Процесуальна діяльність учасників кримінального судочинства у протокольній формі досудової підготовки матеріалів

При підготовці протокольної форми досудової підготовки матеріалів слідчі дії не проводяться, крім огляду місця події. А по таких злочинах, як крадіжка (ч.І ст.185 КК України), викрадення шляхом демонтажу та іншим способом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання (ч. 1 ст. 188 КК України), умисне знищення або пошкодження майна (ч.І ст.194 КК України), порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ч.І ст. 213 КК України), знищення або пошкодження лісових масивів (ч.І ст. 245 КК України), незаконна порубка лісу (ст.246 КК України), порушення законодавства про захист рослин (ст.247 КК України), незаконне полювання (ч.І ст.248 КК України), незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ч.І ст.249 КК України), проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250 КК України), практично не можливо повно і об'єктивно дослідити обставини вчинення злочину без огляду місця події.

Під час проведення огляду слід керуватися нормами, що передбачені ст. ст.190, 191 КПК України. Огляд проводиться в присутності не менше двох понятих, які залучаються відповідно до вимог ст. 127 КПК України. У тому разі, коли необхідні спеціальні знання під час проведення огляду місця події, може залучатися спеціаліст згідно зі ст. 128-1 КПК України. Крім того до участі в огляді з метою уточнення місця події та відшукання певних предметів можуть залучатися очевидці, правопорушник та заявник. Вилучені під час огляду місця події предмети слід ретельно описувати, бо в подальшому, після порушення кримінальної справи, їх може бути визнано речовими доказами або використано при призначенні експертизи. У процесі провадження огляду можуть застосовуватися технічні засоби: фотографування, відеозапис тощо. У разі потреби особа, яка проводить огляд застосовує засоби вимірювання, складає план схему оглянутого місця, а також по можливості його фотографує.

Результати огляду фіксуються у протоколі з додержанням правил ст. 85 КПК України. У ньому зазначаються підстави для проведення огляду і його перебіг, описується все, що було виявлено, у тій послідовності, у якій це відбувалося і в тому вигляді, в якому спостерігалось в процесі проведення слідчої дії.

Згідно із ст. 190 КПК України за наявності підстав кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події. При протокольному провадженні це неможливо, оскільки огляд здійснює дізнавач, а кримінальну справу порушує прокурор після надходження матеріалів, затвердженим органом дізнання, тобто в строк до десяти днів, а в разі продовження строку - 20 днів, протягом яких готується протокольне провадження. Виходячи з цього ми підтримуємо пропозицію, яка раніше висловлювалася в літературі, про необхідність внесення змін до ч.2 ст.190 КПК України в такій редакції: " Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. В цих випадках, при наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця подій, крім випадків протокольного провадження" [72, с. 13-19].

Досить часто в матеріалах протокольного провадження та у кримінальних справах спостерігаються протоколи "вилучення", "огляду і вилучення". Виникає запитання - що це за документ, яка його процесуальна природа і доказове значення. Деякі автори вважають їх кримінально-процесуальними документами але не відносять до слідчих дій і пропонують на розсуд практики» уніфікований бланк протоколу і самого протоколу. Безперечно, дуже позитивним є той факт, що пропонується свій варіант розв'язання певної процесуальної прогалини. Але не з усім можливо погодитися. У своїх зразках А. Г. Шиян і А. П. Черненко використовують понятих, яким згідно із ст.127 КПК України роз’яснюють їхні права і обов’язки (до речі, таким чином оформлюють вилучення практичні працівники у багатьох регіонах України) і складають з дотримання вимог статті 85 КПК України (протокол слідчої дії) [82]. Але відповідно до ст. 127 КПК України присутність понятих передбачається під час проведення відповідних слідчих дій, а статтею 85 КПК регламентується оформлення протокол слідчої дії. Та оскільки зазначені автори згаданий документ не вважають протоколом слідчої дії, то вони суперечать самі собі. Враховуючи, що до порушення кримінальної справи можливе проведення єдиної слідчої дії - огляду місця події (а участь понятих під час його проведення е обов'язковим), ми вважаємо, що проведення "огляду і вилучення" потрібно розцінювати певним різновидом огляду місця події. А його проведення слід оформляти, керуючись ст.ст. 190, 191 ( а не ст.ст. 66, 97, 426) з дотриманням вимог статті 85 КПК України. Звичайно, наша точка зору є також дискусійною. Але роз’яснення потрібної дискусії можливе тільки в законодавчому порядку. А для цього й