Як видно з ст. 426 КПК України, для підготовки протокольної форми встановлено максимальний двадцятиденний строк, але не зазначено, з якого по який день необхідно обчислювати. На сьогоднішній день як серед учених-процесуалістів, так і серед практичних працівників немає одностайної думки стосовно його обчислення. Так, В.І. Басков вважає, що строк досудової підготовки матеріалів повинен відраховуватись з дня реєстрації злочину і закінчуватися днем санкціонування протоколу для направлення його разом з матеріалами до суду [8, с. 44].

На думку А. М. Денисюка, початок строку підготовки протокольної форми досудової підготовки матеріалів потрібно обчислювати з дня надходження повідомлення про скоєний злочин до компетентного органу, який має право прийняти відповідне рішення, по день, в який матеріали надсилаються прокурору для санкціонування і направлення їх до суду [30, с.12].

Абдрахманов Р.С. та Очередін В.Г. викладають свою думку так: "Усі заяви і повідомлення про злочини реєструють у відповідній книзі обліку. На документах, що надійшли, проставляється штамп з номером і датою .реєстрації. Про зареєстровані протягом доби заяви чи повідомлення доповідають начальнику органу внутрішніх справ, який по кожному факту дає письмову вказівку про розгляд, визначає конкретного виконавця. З наступної доби починається відрахування строку [7, с.6]. Якщо керуватися подібною точкою зору, то це призведе до невиправданої тяганини. Обчислювати строк з моменту вчинення злочину не можна, оскільки орган дізнання не завжди своєчасно може бути проінформованим про його вчинення або навіть взагалі не отримає ніякої процесуальної інформації."

По великому рахунку початок строку протокольного провадження слід відрахувати з моменту офіційного оформлення до порушення кримінальної справи. Реєстрація не пов'язується з право-процесуальними відносинами, а незареєстрований злочин - це також завада процесуальним відносинам.

За загальним правилом протокольну форму готує той орган дізнання, куди надійшла заява чи повідомлення про злочин, яку цей орган і реєстрував. Але зазначена заява чи повідомлення могли надійти до суду або прокуратури. У суді чи прокуратурі зазначена заява реєструється і по ній навіть можуть здійснюватися певні процесуальні дії, але через певний проміжок часу. Після встановлення, що розгляд заяви відноситься до компетенції органів дізнання, на підставі ч. З ст. 97 КПК України вказана заява чи повідомлення направляється за належністю до органів дізнання, де здійснюється її перереєстрація. Аналогічна ситуація може виникнути і тоді, коли заява чи повідомлення про вчинення злочину надходить до органу дізнання, який не вправі приймати по ній рішення про підготовку протокольної форми матеріалів, (наприклад, протокольну форму має право готувати не міліція а податкова міліція). Крім того, заява чи повідомлення можуть бути направлені та зареєстровані одним органом дізнання, після чого на підставі ч. З ст. 97 КПК України направляються до іншого органу дізнання, де по надходженні підлягають перереєстрації.

Ось чому ми переконані, що строк підготовки матеріалів слід обчислювати з моменту реєстрації заяви чи повідомлення про злочин саме тим органом дізнання, який має право приймати по ньому відповідне рішення.

Щодо строку закінчення підготовки протокольної форми досудової підготовки матеріалів, то з урахуванням змін, внесених до КПК України від 28.08.01 року, ми вважаємо що він закінчується моментом направлення прокурором до суду порушеної кримінальної справи з обвинувальним висновком.

Визнавши матеріали про злочини, перелічені в ст. 425 КПК України, достатніми для розгляду в судовому засіданні, прокурор виносить постанову про порушення кримінальної справи, обирає щодо правопорушника в необхідних випадках запобіжний захід і складає обвинувальний висновок та направляє справу до суду або повертає матеріали для провадження досудового слідства, а в разі відсутності підстав для порушення кримінальної справи відмовляє в її порушенні. Крім згаданих рішень прокурор може прийняти й інше рішення.

Прокурор вправі повернути зібрані матеріали органу дізнання якщо:

- встановлено обставини, які виключають можливість протокольного провадження.

Справи про злочини, перелічені в ст.425 КПК України, підлягають розгляду в суді не пізніше як у десятиденний строк з моменту надходження матеріалів до суду. При розгляді таких справ суд вправі повернути їх для провадження досудового слідства, якщо виникає потреба у з'ясуванні істотних додаткових обставин, які не можуть бути встановлені в судовому засіданні.

Судовий розгляд справ цієї категорії здійснюється за загальними правилами кримінального судочинства. Єдина особливість – стислий строк, протягом якого справа має бути розглянута. Це вказує на стадію не судового розгляду, а попереднього розгляду справи суддею.

Якщо в процесі судового розгляду виявляться істотні порушення кримінально-процесуального законодавства або виникне потреба у встановленні суттєвих обставин справи, які не можуть бути з'ясовані, встановлені в судовому засіданні, то згідно із ст.431 КПК України суддя має право винести постанову про направлення справи для проведення попереднього розслідування.

Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що істотним порушенням кримінально-процесуального закону є:

- пред'явлення правопорушнику матеріалів досудової підготовки для ознайомлення; коли зміст протоколу про обставини скоєного злочину не відповідає вимогам закону (ч.3 ст.426 КПК України) або протокол не затверджений начальником органу дізнання;

- коли орган дізнання застосував до правопорушника запобіжний захід;

-