Досліджуючи проблему кримінально-процесуальних принципів, Я.О. Мотовіловкер дійшов висновку, що ними є «...закріплені основні начала діяльності органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю, права й обов'язки учасників всього кримінального судочинства, які виражають його політичну спрямованість, його найбільш важливі риси» [32, с.45].

Згідно з твердженнями В. Даля "принцип – наукова чи моральна засада, підвалина, правило, основа, від якої не відступають" [33, с.82].

"Не може йтися про вищу справедливість суду, – зазначає В.Т. Маляренко, – без впровадження в його діяльність положень, що забезпечують професіоналізм, абсолютну неупередженість та об'єктивність" [39, с.21].

У працях інших авторів також містяться визначення процесуальних принципів, які по суті не відрізняються від наведених вище.

Наприклад, Ч.С. Касумов визначає критерії кримінально-процесуальних принципів таким чином: принцип – це основоположне начало, яке визначає сутність, зміст всього процесу, характерні його ознаки; повинен випливати з завдань судового провадження і сприяти їх реалізації; відображати демократизм кримінального провадження; повинен бути закріплений у кримінально-процесуальному законі; може реалізовуватися в одній або кількох процесуальних стадіях, але обов'язково – в стадії судового розгляду; повинен бути тісно взаємопов'язаний з іншими принципами, при цьому не втрачаючи свого змісту [32, с.45].

Слід визнати, що основною характерною ознакою принципів є те, що вони повинні мати нормативний характер. Правильно зазначив І.В.Тиричев: «...нормативність – найважливіша властивість принципів, невід'ємна від природи кримінального процесу як особливого роду процесуальної діяльності...» [32, с.46].

В.І.Тертишніков зазначає, що історично принципи виникають раніше галузі права, як ідеї, уявлення про суд та правосуддя майбутньої суспільно-економічної формації. З виникненням нового типу права вони закріплюються в нормах права. Внаслідок нормативного закріплення вони мають такі особливості: а) стають концентрованим відображенням дійсності; б) об'єднують норми права в органічне ціле, цементують їх з метою єдності правового регулювання; в) відображають правосвідомість людей, їх уявлення про суд та правосудця; г) відображають демократичні основи процесу; д) визначають перспективи розвитку процесуального права [64, с.6].

Принципи кримінального процесу – це закріплені в законі основоположні ідеї, засади, найзагальніші положення, що визначають сутність, зміст і направленість діяльності суб'єктів процесу, спосіб і процесуальну форму їх діяльності та здійснення правосуддя, створюють систему гарантій встановлення істини, захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості правосуддя засади, від яких не відступають, а їх порушення веде до скасування вироку та інших прийнятих за таких умов рішень у справі.

Глибокі дослідження поняття, значення і системи (засад) кримінального процесу містяться у праці М.М. Михеєнка, В.Т. Нора, В.П. Шибіко «Кримінальний процес України», В.Т. Маляренка «Конституційні засади кримінального судочинства» та в інших працях.

М.М. Михеєнко до критеріїв визначення певного положення принципом кримінального процесу відносить таку сукупність властивостей: 1) це найзагальніші, вихідні положення, ідеї, які мають фундаментальне значення для кримінального процесу, визначають його спрямованість, побудову в цілому, форму і зміст його стадій та інститутів; 2) принципи виражають панівні в даній державі політичні і правові ідеї, які стосуються завдань і способу здійснення судочинства в кримінальних справах; 3) ідеї, повинні бути закріплені в нормах права; 4) принципи мають повністю діяти у всіх або кількох стадіях кримінального процесу й обов'язково в його центральній стадії – стадії судового розгляду; 5) порушення будь-якого принципу означає незаконність рішення у справі і обов'язково тягне його скасування [43, с.35].

Слід додати, що принципи мають загальнообов'язковий характер для всіх учасників процесу; реалізація принципів кримінального процесу забезпечується засобами державного впливу; кримінально-процесуальний закон визначає правовий механізм реалізації та захисту принципів кримінального процесу.

Принципи кримінального процесу – це не пасивне закріплення об'єктивних закономірностей правового життя чи певних правових ідей, не абстрактне побажання, а суттєвий засіб регулювання правовідносин у сфері кримінального судочинства. Вони являють собою акт волевиявлення держави, продукт свідомої законотворчості, і в цьому розумінні можуть виступати засобом розвитку процесуальної форми. Прикладом виступає Конституція України, в якій вперше були сформульовані такі принципи кримінального процесу, як змагальність, недопустимість примушування до свідчень проти самого себе; членів своєї сім'ї та своїх близьких родичів, знайшов юридичне визначення і розкриття принцип презумпції невинуватості обвинувачуваного [33, с.83].

В.Т. Маляренко дає таке визначення: "Принципи кримінального процесу слід визначити як основи створення та спрямованості всієї "системи відповідної галузі права, що найбільш повно відображають зміст кримінально-процесуального законодавства, тісно пов'язані з державною політикою в сфері кримінального судочинства, є загальними для всіх стадій кримінального процесу та здійснюють охоронну і регулятивну дію щодо всіх кримінально-процесуальних норм" [32, с.47].

Це визначення принципів має не лише теоретичне, а й практичне значення. Наприклад, у ході судового провадження у кримінальній справі уповноважені особи та громадяни постійно застосовують положення принципів, не завжди розуміючи їх сутність, що може призвести до недооцінки важливості принципів та збільшення порушень при веденні кримінальних справ [14, с.229]. При вивченні справ, рішення по яких було скасовано, встановлено, що основною причиною їх анулювання було саме недодержання вимог кримінально-процесуальних принципів.

Не можна недооцінювати значення принципів кримінального процесу. "Недоліки та хиби правосуддя, – слушно зауважує М.И. Коржанський, – особливо у сфері боротьби зі злочинністю, і найбільш значні та шкідливі наслідки їх виявляються саме там і тоді, де й коли порушуються принципи" [31, с.66]. "Саме вони, – підкреслює В. Т, Маляренко, – є гарантією дотримання прав і законних інтересів особи при провадженні у кримінальній справі" [39, с.29].

Значення принципів кримінального процесу полягає в тому, що вони: