тим самим значно освіживши в пам'яті особи, що сумлінно помиляється подію злочину, а також підтвердив істинність свідчення свідка Н.
Наступним тактичним прийомом є проведення очної ставки на місці події.
Очну ставку рекомендується провести на місці пригоди, якщо обставини, з приводу яких виникли істотні протиріччя, прямо або непрямо пов'язані з обстановкою приміщення або місцевості. Повторне сприйняття осіб, що допитуються обстановки місцевості, будов, предметів пожвавлює їх пам'ять, активізує спогади про цікавлячу слідство подію і дозволяє в деталях відтворити її.
При провадженні очної ставки на місці пригоди слідчому і особі, що сумлінно помиляється легше розібратися в причинах виникнення розходжень і неточностей в свідченні. Відновивши в нам'яті дійсні події, учасник, що сумлінно помиляється може визнати помилковість своїх колишніх тверджень.
На місці випадку слідчий може проводити очну ставку в динаміці. Особам, що допитується пропонується по ходу усної розповіді відтворити які-небудь дії, наприклад, показати на місці розташування учасників злочинної події, шлях руху потерпілого, продемонструвати, яким чином проводився напад і т.д.
Якщо обстановка місця пригоди змінена, доцільно запропонувати особі, що сумлінно помиляється відновити колишню обстановку. Для цього заздалегідь потрібно підготувати необхідні предмети. За їх відсутності можна використати: макети, муляжі, знаки і т.д. відновити колишню обстановку може і сам слідчий. У ході очної ставки на місці пригоди можна допустити провадження найпростіших досвідчених дій, які сприяли б пригадуванню забутого, допомогли б розібратися в причинах істотних протиріч в свідченні.
Так, за фактом крадіжки автомобіля свідок Р. затверджував, що бачив, як машина з вказаними номерами проїхала під мостом і виїхала на трасу, при цьому грубо порушуючи правила дорожнього руху. Однак свідок М. затверджував, що бачив вкрадену машину в іншій місцевості, протилежній тієї, на трасу якої, ніби, виїхав автомобіль. Між свідками була проведена очна ставка з виїздом на те місце, де, як затверджував свідок Р. проїхала вкрадена машина. На місці свідок побачив, що перед проїздом під мостом є поворот направо, який і веде безпосередньо в місцевість, вказану іншим свідком. Він також пригадав, що їхав на високій швидкості і тому точно не бачив, куди завернув автомобіль, однак, передбачив, що той поїхав під міст і виїхав на трасу, оскільки повороту він не запам'ятав і вважав, що це єдино можлива дорога проїзду. Тим самим, виїзд на місцевість допоміг свідку зрозуміти помилковість свого свідчення і усунути протиріччя в свідченні.
Іншим тактичним прийомом, що використовується при проведенні очних ставок, є пред'явлення доказів для пожвавлення асоціативних зв'язків пам'яті.
Для подолання добросовісної помилки особам, що допитуються в процесі очної ставки, пред'являються:
- речові докази і документи;
- протоколи слідчих дій (оглядів, слідчих експериментів і т. ін.);
- додаткові засоби фіксації (плани, схеми, малюнки, діапозитиви, фотознімки, ліплення, фонограми, кінострічки).
По можливості, учасникам очної ставки треба пред'являти сукупність взаємопов'язаних доказів. До пред'явлення кожного чергового доказу рекомендується перейти лише в тому випадку, коли по спірній обставині, що розглядається не вдалося відновити забуте.
Учасникам очної ставки можуть бути пред'явлені об'єкти, що допомагають пригадати забуті обставини і факти, що знаходяться не тільки в прямій, але і в непрямому зв'язку з подією, що відбулася, а іноді і не пов'язані з ним.
На очній ставці відбувається пізнавання пред'явлених об'єктів одночасно двома особами. Звідси пригадування пов'язаних з пред'явленими об'єктами обставин події одним допитуваном іноді впливає позитивний чином на згадування їх, а також нових обставин (деталей) цієї події іншим. Процес очної ставки підозрюваної особи в скоєні злочину, і що свідчить правдиво, активно викриває в здійсненні злочину того, хто також підозрюється, однак продовжує наполягати на своєму свідченні. Після закінчення кожної очної ставки проводяться допити осіб, що відстоюють своє помилкове свідчення. Виявилося, що очні ставки здійснили на тих осіб, що також підозрюються в скоєні злочину, сильний позитивний психологічний вплив. На допитах вони свідчили правдиво.
Необхідно відмітити такий прийом, як пред'явлення на очній ставці доказів. Існує декілька способів пред'явлення на очній ставці доказів: в порядку наростання викривальної сили; з самого вагомого (що вирішує) доказу; всієї сукупності доказів одночасно.
Докази наростаючої сили пред'являються при провадженні очної ставки з особою, наполегливо заперечуючою встановлені факти. Суть даного тактичного прийому полягає не тільки в послідовності пред'явлення доказів від „слабого” до „сильного”, але в поступовому переході від розглянутих менш важливих спірних питань до більш важливих.
Добитися очікуваного ефекту можна при дотриманні наступних умов: слідчому необхідно мати в своєму розпорядженні сукупність доказів, підтверджуючих правильність свідчення добросовісного учасника; докази повинні відноситися до винесених на очну ставку спірних питань і бути відомими добросовісному учаснику очної ставки, щоб він міг дати по них свої пояснення; пред'являти докази лише в тих випадках, коли правдиве свідчення добросовісного учасника очної ставки не надало належного впливу на того, що також допитується, і слідчий вичерпав свої питання; в ході очної ставки несумлінному учаснику треба роз'яснити значення пред'явлених доказів, рекомендувати йому оцінити докази, поставивши себе на місце слідчого; не треба поспішати перейти до розгляду наступної спірної обставини, поки не будуть у того, що допитується з'ясовані повністю всі питання по пред'явленому доказу [34, с. 168].
Пред'явлення доказів наростаючою силою поступово розхитує установку несумлінного учасника очної ставки на надання ним помилкових свідчень, ставлять його перед неминучістю визнати дійсні факти.
Вирішальний (самий вагомий) доказ пред'являється особі яка допитується, і що не має стійкої установки на надання помилкових свідчень, а також коли його установка на