У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


класичному вигляді, як самостійний вид контрольної діяльності нагляд в Україні представлено як прокурорський нагляд, що є діяльністю прокуратури до додержанню і правильному застосуванню на іі території законів.

5.Перспективи і проблеми контрольно-наглядової гілки влади

Які ж підстави створюють умови недосконалості контрольних функцій?

Серед визначених контрольно-наглядових органів держави тільки Конституційний Суд України може бути визнаний повністю незалежним тому, що всі інші органи контрольно-наглядової діяльності залежні від органів законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Так наприклад, державна контрольно-ревізійна служба України діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України Ст. 4 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” //Відомості Верховної Ради України. 1993, № 13, ст. 111.. Антимонопольний комітет України утворюється Верховною Радою України і підзвітний їй. У своїй діяльності Антимонопольний комітет України підпорядковується Кабінету міністрів України Ст. 2 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” //Відомості Верховної Ради України 1993, № 50, ст. 472..

Такий стан підвладності деяких контрольно-наглядових органів держави виконавчій та законодавчій гілкам влади створює умови для узурпації державної влади в Україні.

Повинний також існувати контроль і нагляд за відповідністю діяльності органів виконавчої влади і судової системи Конституції України і чинного законодавства. Зокрема, реальний, діючий контроль за діяльністю органів виконавчої влади може сприяти викорінюванню корупції в державних структурах.

Крім того, контрольно-наглядова діяльність необхідна в таких сферах як освіта, медицина, спорт та ін.

1.

Що стосується сфер суспільних відносин стосовно котрих контроль і нагляд не повинні бути застосовані і не застосовується як форма примусового впливу, то серед них можна виділити такі: особисте життя людини; мирна діяльність партій, і інших об'єднань громадян.

2.

Мирні збори громадян; відношення з приводу листування, телефонних розмов, телеграфної або іншої кореспонденції; свободи пересування людини.

З метою переборення такої ситуації можливо доцільними будуть такі заходи, що у перспективному плані бачаться як розвиток самостійної контрольно-наглядової гілки влади. Найбільш ефективним було б об’єднання усіх контрольно-наглядових органів влади в єдину структуру. Така гілка влади має бути незалежною від інших гілок влади, а якщо і залежною, то лише у питанні формування цієї структури. Контрольно-наглядова гілка влади повинна мати вищій орган у своїй ієрархічній структурі, який би регулював питання розмежування сфер контролю і нагляду між окремими ланками цієї структури.

Що стосується формування структури цих органів то можна запропонувати два варіанти.

По-перше, це варіант формування контрольно-наглядових органів через участь у цьому процесі усіх гілок влади з висуненням пропорційного їх представництва.

По-друге - формування контрольно-наглядових органів влади за допомогою всього населення України, тобто через референдум. Оскільки роль контролю і нагляду є дуже великою у державі, то висунення кандидатур на ключові посади у контрольно-наглядовій гілці влади можна було б здійснювати за допомогою всенародного голосування.

6.Висновки

1.

Контрольно-наглядові органи державної влади у Конституції України, законах України та у більшості науково-правової літератури не розглядається як система органів, що утворюють самостійну гілку державної влади.

2.

Конституційний Суд є контролюючим органом влади, але не наглядовим так, як у його функції входить рішення питань про відповідність Конституції України законів і інших нормативних актів держави, що розглядаються тільки по зверненнях суб’єктів означених Конституцією України.

3.

Найбільш ефективним було б об’єднання усіх контрольно-наглядових органів влади в єдину структуру. Така гілка влади має бути незалежною від інших гілок влади, а якщо і залежною, то лише у питанні формування цієї структури.

4.

В країні числяться більше 40 різних контролюючих органів. Але багаточисленні податкові адміністрації, цінові інспекції, регіональні управління Національного банку і Фонду державного майна, Контрольно-ревізійної служби та інші, покладений на них нагляд за дотриманням закону, м’яко кажучи невідповідає Конституції.

Навряд чи можна досягти цього, відмовившись від прокурорського нагляду, мета якого – забезпечення верховенства Закону, зміцнення законності, захист прав і свобод громадян.

7.Використана література

Закон України “Про Антимонопольний комітет України”. // Відомості Верховної Ради України. - 1993.- №50.- С.472

Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”. // Відомості Верховної Ради України. - 1993.- №13.- С.111.

Закон України “Про державну податкову службу”. // Відомості Верховної Ради України. - 1994.- №5- С.84.

Конституція України. // Відомості Верховної Ради України. - 1996.- №30.- С.141.

Грошевой Ю.М. Прокурорский надзор в Украине. Учеб.пособие.- К., 1993.- С.96.

Давиденко Л. Функції прокуратури України згідно з новою Конституцією України: пропозиції до законодавства. // Право України.- 1997.- №6.- С.43-46.

Копейчиков В.В. Загальна теорія держави і права. К.:Юрінком,- 1997.- С.482.

Кривенко Л. Тріада влади. Перша серед рівних. // Віче.- 1994.- №7.- С.32.

Медведчук В. Державна влада в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. // Право України. - 1998.- №4.- С.5-9

Основы государства и права. /Под ред. П.И.Орлова. Харьков.: Основа.- 1997. –С.248.

Трубин Н.С. Прокурорский надзор за соблюдением законов органами дознания. М.,- 1982.- С.129.

Цвік М. Взаємодія законодавчої і виконавчої гілок влади та референдуму в системі народовладдя. // Вісник Академії Правових наук України.- 1995.- №3.- С.27-35.

Шумський П.В. Прокуратура України. К.: Вентурі.- 1997.- С.334.

Ожогов С.И. Словарь русского языка. М.: Русский язык. 1986.- С.386.

Словарь Русского языка. Академия Наук СССР Институт Русского языка. М.:Русский язык. 1986. Т.2.


Сторінки: 1 2 3 4