Головною задачею державної контрольно-ревізійної служби України є здійснення державного контролю за витратою засобів, матеріальних цінностей, їхнім заощадженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних заснуваннях, а також у підприємствах і організаціях, що дістають кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів, висування пропозицій по усуненню недоліків і порушень і попередження їх у наступному .

Ми роздивилися найбільше значимі функції основних контрольно-наглядових органів України. Хотілося б зауважити, що були перераховані тільки контрольно-наглядові функції цих органів, хоча деякі з них володіють і деякими додатковими функціями. Так наприклад, ще одною функцією Конституційного Суду України є офіційне тлумачення положень Конституції України і законів України.

Крім того, спостерігається часткове перетинання і накладення функцій деяких контрольно-наглядових органів. Так наприклад, відбувається переплетення функцій державної податкової інспекції і контрольно-ревізійної служби України в питаннях контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, організацій, заснувань.

Насамперед актуальним у наш час є здійснення контрольно-наглядової діяльності в економічній сфері суспільних відносин. Контроль і нагляд у цій сфері повинний провадитися за оподатковуванням, збором податків, законністю торгової діяльності, законності діяльності підприємств, заснувань, організацій.

Що стосується соціальної сфери суспільних відносин, те тут контроль і нагляд повинні здійснюватися за виконанням закону, захистом прав, свобод і законних інтересів людини, що закріплені в Конституції України.

4.Конституційне регулювання діяльності прокуратури

Верховна Рада України 5 листопада 1991року прийняла Закон України ,,Про прокуратуру”. Цим законом визначені сьогоднішні завдання, функції та повноваження органів прокуратури.

Закон України ,,Про прокуратуру” розроблен відповідно до Декларації о державному суверенітеті України, чинної Конституції, і визначає місце прокуратури в системі розподілу влади: законодавчої, виконавчої і судової. Зміст Закону України ,,Про прокуратуру” свідчить про те, що законодавець розглядає прокуратуру як орган, діяльність якого спрямована на охорону Конституції України та забезпечення верховенства закону у всіх галузях державного, економічного, громадського життя створеного в Україні громадського суспільства, а також захист прав людини та громадян.

Як відомо, згідно з новою Конституцією України, яку ухвалили 28 червня 1996 року, органи прокуратури України позбавлені функцій проведення попереднього слідства і здійснення загального нагляду.

Сутність та призначення загального надзору складається у тому, щоб забезпечити нагляд прокуратури за точним виконанням законів у всіх сферах держави, а також посадовими особами та громадянами.

Закон ,,Про прокуратуру” визначає, що діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження, верховенства закону, зміцнення правопорядку і ставить своїм завданням захист неправомірних посягань:

1.

2.

3.

До предмету загального нагляду включені законність актів, виданих органами державного управління, місцевими Радами народних депутатів і їх виконавчими та розпорядчими органами, громадськими організаціями і посадовими особами. До числа таких правових актів відносяться накази, рішення, ухвали, розпорядження, інструкції та інші нормативні документи як загального, так і індивідуального характеру.

Наглядом за додержанням законів в галузі економічних міжнаціональних відносин, охорони навколишньої середи, митні та зовнішньоекономічної діяльності складає значну частину роботи прокуратури.

Виконуючи загальний нагляд, прокурор користується широкими повноваженнями, які регламентовані ст. 20 Закону ,,Про прокуратуру”. При цьому необхідно виходи із того, що прокурору ненадано право відміняти чи змінити рішення, які є незаконними або необгрунтованними. Його повноваження складаються у тому, що він зобов’язаний своєчасно виявляти порушення закону та прийняти заходи до усунення виявлених порушень, причин та умов, які сприяли їм, а також притягти порушника закону до відповідальності

На відміну від контролю, нагляд означає перевірку, а також спостереження з метою перевірки.

Отже, він має більш вузьку сферу застосування, ніж контроль. У класичному вигляді, як самостійний вид контрольної діяльності нагляд в Україні представлено як прокурорський нагляд, що є діяльністю прокуратури до додержанню і правильному застосуванню на іі території законів.

5.Перспективи і проблеми контрольно-наглядової гілки влади

Які ж підстави створюють умови недосконалості контрольних функцій?

Серед визначених контрольно-наглядових органів держави тільки Конституційний Суд України може бути визнаний повністю незалежним тому, що всі інші органи контрольно-наглядової діяльності залежні від органів законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Так наприклад, державна контрольно-ревізійна служба України діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України. Антимонопольний комітет України утворюється Верховною Радою України і підзвітний їй. У своїй діяльності Антимонопольний комітет України підпорядковується Кабінету міністрів України.

Такий стан підвладності деяких контрольно-наглядових органів держави виконавчій та законодавчій гілкам влади створює умови для узурпації державної влади в Україні.

Повинний також існувати контроль і нагляд за відповідністю діяльності органів виконавчої влади і судової системи Конституції України і чинного законодавства. Зокрема, реальний, діючий контроль за діяльністю органів виконавчої влади може сприяти викорінюванню корупції в державних структурах.

Крім того, контрольно-наглядова діяльність необхідна в таких сферах як освіта, медицина, спорт та ін.

1.

2.

З метою переборення такої ситуації можливо доцільними будуть такі заходи, що у перспективному плані бачаться як розвиток самостійної контрольно-наглядової гілки влади. Найбільш ефективним було б