знайдені їхні сліди, загублені або викинуті ними предмети. Послідовність огляду може бути різної. Важливо, щоб територія й об'єкти, що перебувають на ній, були ретельно досліджені. В одних випадках огляд доцільно провадити по спіралі від периферії до цента (концентричний метод), в інші - від центра до периферії (ексцентричний метод). При огляді на відкритій місцевості часто застосовується фронтальний (лінійний метод). Він, по суті, укладається в прочісуванні місцевості притягнутими на допомогу й проінструктованими слідчим особами із числа працівників міліції, військовослужбовців або представників громадськості з метою виявлення захованого трупа або інших об'єктів, що можуть мати значення речових доказів.
На стадії загального огляду провадиться що орієнтує й оглядова фотозйомка, робляться чорнові начерки для протоколу, вычерчивается схематичний план місцевості, підходів до місця події, розташування об'єктів, що представляють найбільший інтерес для слідства. Перед початком детального огляду слідчий визначає місце для понятих для того, щоб вони могли спостерігати за діями слідчого й у те ж час не залишали своїх слідів і не заважали огляду. Якщо на стадії загального огляду слідчий вивчає обстановку не торкаючи й не порушуючи її, то на стадії детального огляду він послідовно, з дотриманням обраного методу досліджує обстановку самим ретельним образом. При цьому він з застосуванням техніко-криміналістичних коштів вивчає кожний об'єкт, при необхідності робить вузлову й детальну зйомку, провадить виміри. Пошук слідів полегшується при побудові уявної моделі шляхи пересування злочинця на місці події.
З особливою старанністю досліджуються предмети, які він міг брати в руки, яких можливо стосувався, на які опирався або наступав. Саме на них можна швидше за все виявити сліди пальців, взуття, різні мікрочастинки. Важливо також звертати увагу на те, що міг злочинець привнести в обстановку місця події (шматочки бруду, різні ошурки, частки пально-мастильних і барвників) або віднести з місця події (частки побілки зі стін, будівельний пил, у випадку, якщо провадився злом; ворсинки килимових виробів, що перебувають на статі: пилок рослин, що виростають на присадибній ділянці, і ін.). Зразки таких речовин вилучаються й прилучаються до протоколу.
Деякі злочинці при здійсненні злочинів, щоб не залишати слідів пальців, одягають рукавички або, ідучи з місця події, протирають предмети, які вони брали в руки. Тому, якщо при огляді буде встановлено, що злочинець явно брав у руки якийсь предмет (скриньку, пляшку зі спиртним і ін.), а сліди пальців на ньому відсутні, то це повинне бути відбите в протоколі й в наступному використано при висуванні відповідної версії. При детальному огляді необхідно звертати увагу на наявність так званих негативних обставин, тобто таких, які суперечать даної конкретній обстановці (знаходження осколків скла не із внутрішньої, а з зовнішньої сторони, відсутність металевих ошурок при наявності перепиляної дужки замка, надмірне порушення обстановки й т.п.). Негативні обставини фіксуються в протоколі й кладуть в основу версій про можливій інсценівці або про те, що злочин був зроблений не так, як це здається на перший погляд. Під час детального огляду всі виявлені об'єкти зі слідами пред'являються понятим і потім упаковуються для подальшого дослідження. Спосіб упакування залежить від характеру й особливостей вилучених об'єктів. На заключній стадії підводять підсумки огляду. Слідчий аналізує результати огляду, переконується в повноті й ефективності слідчої дії. Якщо виявиться, що якісь питання залишилися нез'ясованими, то приймаються міри до усунення цього пробілу.
Результати огляду оформляються протоколом, що складається із вступної, описової й заключної частин. У вступній частині протоколу вказуються посада особи, що производили огляд, час початку й закінчення огляду, джерело інформації про подію, дані про понятих, прізвища й посади інших учасників огляду, правові підстави огляду, дається оцінка про роз'яснення прав і обов'язків учасників даної слідчої дії, про умови, в яких провадився огляд, про повідомлення учасників огляду про застосування техніко-криміналістичних коштів. В описовій частині протоколу фіксується обстановка місця події, вказується взаиморасположение основних об'єктів і речових доказів, описуються виявлені сліди й інші об'єкти: їхній зовнішній вигляд, розмір, колір, захід, номерний знак, напису, матеріал, з якого виготовлені, інші індивідуальні ознаки. При описі обстановки слідчий завжди повинен виходити з того, що в подальшому може виникнути необхідність у реконструкції обстановки місця події й що це стане можливим лише в тому випадку, якщо якісно буде складений протокол. Неприпустимо вживати в протоколі невизначені слова й вираження типу "поблизу", "поруч", "біля" або робити в ньому якісь припущення. Можна лише фіксувати заяви потерпілих, матеріально-відповідальних осіб, свідків-очевидців, що беруть участь в огляді. При описі місця розташування об'єктів необхідно вказувати дві координати щодо нерухливих предметів. У заключній частині протоколу слідчий перераховує вилучаються объекты, що, і вказує спосіб їхнього впакування.
Якщо застосовувалося фотографування, перераховуються сфотографовані об'єкти, вказуються умови зйомки й кількість зроблених знімків. Після виготовлення фотознімків вони оформляються у вигляді фототаблиці й прилучаються до протоколу. До протоколу прилучаються також схеми й плани місця події. Схеми звичайно вычерчиваются у випадках, коли потрібно орієнтувати місце події щодо навколишнього оточення, показати доріжку слідів, взаиморасположение об'єктів, якщо це не вдається зробити за допомогою фотографії. Схеми звичайно складаються "на око", а в необхідних випадках вказуються обмірювані відстані.
Коли в справі важливе значення мають відстані між об'єктами, речовими доказами (убивства, дорожньо-транспортні випадки), виготовляють масштабні плани. Стосовно до приміщень масштабні плани можуть бути площинними (зображуються тільки об'єкти, розташовані на статі) і розгорнутими - з показом предметів і слідів на статі, стінах, стелі (пролами,