труп, потім кімнату, де він лежить, далі — інші приміщення цієї квартири, потім подвір'я, де розташований будинок з квартирою, і нарешті, квартал з садибою та прилеглі до нього вулиці — це приклад огляду від центру до периферії. Протилежною буде послідовність огляду від периферії до центру.
Але бувають випадки, коли центр чи периферію місця події визначити неможливо. Тому слідчому доводиться обирати лінійну чи вузлову послідовність огляду. При лінійній послідовності він оглядає місце події по прямих від краю до краю, нічого не пропускаючи[7,16]. Вузловий огляд, який доцільно застосовувати, коли його об'єктом є приміщення чи невелика ділянка, полягає в послідовному обслідуванні одного вузла за іншим, наприклад, входу до квартири, де була крадіжка, прихожої, основного приміщення, зламаних замків тощо.
Коли огляд провадиться в окремій кімнаті, слідчий теж установлює послідовність її огляду, наприклад, спочатку в кільцевому порядку вздовж стін, а потім всередині.
Під час попереднього ознайомлення з місцем огляду слідчий намічає основні риси майбутнього плану огляду місця події, який він складає після консультації (якщо в цьому є потреба) з присутніми спеціалістами, працівниками міліції, прокурором. Цей план повинен забезпечити: а) легальність огляду всього, що є на місці; б) правильну послідовність, з тим щоб переходити від одного предмета до іншого лише після повного огляду першого;
в) фіксацію особливої уваги на так званих негативних обставинах і предметах, щодо яких є передбачення, що вони принесені на місце події злочинцем, або на них залишились сліди знарядь і засобів, які в нього були.
Під час огляду слідчий вживає необхідних заходів для охорони місця події, до збереження слідів на ньому тощо. Він видаляє з місця сторонніх осіб, а потім з'ясовує, чи є очевидці події, хто першим прибув на місце, чи не змінено його обстановку і якщо зміни сталися, то які саме. З'ясовуючи зазначені обставини, слідчий робить собі замітки про те, кого потрібно буде потім допитати як свідків.
Крім того, слідчий запрошує понятих (якщо він не привіз їх з собою), з'ясовує, чи не потрібна присутність при огляді ще когось з спеціалістів, крім тих, які вже є.
На закінчення підготовчих дій слідчий збирає всіх осіб, які братимуть разом з ним участь в огляді, і коротко їх інструктує, інформуючи про подію, про завдання огляду та роль при цьому кожного з них. Він також роз'яснює, що їм не можна відлучатися без його дозволу, треба бути уважними, ні до чого не торкатися без його вказівок і про все, що заслуговує на увагу, сповіщати його. Всі присутні попереджаються про те, що на місці події не можна кидати будь-які предмети, зокрема недокурки, оскільки вони помилково можуть бути прийняті за предмети, залишені злочинцем.
Після цього слідчий приступає до проведення огляду.
Безпосередньо огляд місця події здійснюється статичним та динамічним методами. Особливість першого полягає в тому, що під час огляду за цим методом ні слідчий, ні інші особи не торкаються, як правило, предметів! слідів, не зрушують їх з місця. Предмети на місці огляду перебувають у стані статики, а слідчий і супроводжуючі його особи тільки уважно розглядають усі предмети, сліди, їх ознаки, стан, взаєморозташування. Підчас такого огляду слідчий вивчає «механізм» події, тобто за розташуванням різних предметів та слідів складає собі уяву про те, що і як відбувалося на місці огляду при вчиненні злочину.
Проводячи огляд, слідчий звертає увагу на всі деталі обстановки і сліди, особливо на предмети, які були об'єктом злочинного посягання, на знаряддя злочину, сліди злочинця та транспорту, яким він користувався, на речі, які індивідуалізують особу злочинця тощо. Необхідно особливо уважно вивчати так звані негативні обставини, тобто відсутність того, що при звичайному ході події повинне було б бути (наприклад, відсутність крові біля трупа з колото-різаними ранами). До «негативних» обставин належить також наявність ознак, які у цьому випадку не відповідають уяві про злочинну подію. Наприклад, зламані вікна чи двері там, де з очевидністю в приміщення можна проникнути без цього і без будь-яких зусиль.
Як показує слідча практика, злочинці нерідко вдаються до різних хитрощів, щоб збити слідство з правильного шляху. Так, вони часом навмисно залишають на місці події чужі речі, які нібито випадково забуті їх власниками, роблять фальшиві сліди. Відомі також випадки застосування злочинцями різних симуляцій та інсценувань, наприклад, інсценування вчинення крадіжки товарів з магазину сторонніми особами, щоб в такий спосіб замаскувати вчинену розтрату тощо.
В процесі статичного огляду чи зразу ж після нього слідчий фіксує все, що виявив: робить чорнові записи для протоколу, здійснює фото- і кінозйомку, вимірювання та креслення чи ескізи. При цьому місце події орієнтується по сторонах світу за допомогою компасу.
Всі виявлені під час статичного огляду сліди позначаються умовними знаками. Якщо огляд провадиться при несприятливих погодних умовах (дощ, сніг), ці сліди потрібно прикрити, щоб зберегти їх від псування. При цьому не можна застосовувати предмети, які мають запах, оскільки це перешкодить використанню (при необхідності) службово-розшукної собаки, або зробить неможливим взяття проб повітря для консервації запаху злочинця.
Після закінчення статичного огляду місця події, або певної його частини, та фіксації зазначеним способом всього виявленого, слідчий застосовує метод динамічного огляду. При цьому слідчий та інші особи, які беруть участь в огляді, всебічно оглядають окремі предмети, при потребі зрушуючи їх з місця, беручи в руки. При цьому потрібно користуватись гумовими рукавичками, щоб не залишити на предметах своїх слідів. Перед