України при дослідженні направлених на експертизу об'єктів експерт може встановлювати нові фактичні дані, фіксувати обставини знайдення їх в описовій частині свого письмового висновку, використовувати їх при обґрунтуванні висновків експертизи;
по-друге, в силу ч. 2 ст. 66 КПК України докази можуть бути
надані будь-якими громадянами, установами, підприємствами й
організаціями, в тому числі й експертними установами різних
відомств;
по-третє, обставини знайдення мікрооб'єктів за необхідності
можуть бути засвідчені в ході допиту експерта, таким само чином, як
це робиться в ході допиту громадян, які надали речові докази.
Усе це забезпечує можливість визначення належності, допусти-мості та достовірності отриманих таким чином мікрооб'єктів — ре-чових доказів.
Суттєвий недолік провадження огляду місця події полягає в тому, що слідчі не завжди забезпечують процесуальну індиві-дуалізацію вилучених об'єктів. Це значно знижує, а інколи знищує доказове значення знайдених слідів. Безперечно, якщо слідчий, суд, прокурор свої висновки аргументують, доказують за допомогою відомостей, отриманих із конкретних речових джерел, то має бути абсолютно точно визначено, що саме цей, а не будь-який інший предмет було знайдено та вилучено під час виконання конкретних слідчих дій.
Процесуальна індивідуалізація предметів, що мають доступні безпосередньому сприйняттю, яскраво виражені індивідуально визначені ознаки (сукупність ознак), здійснюється шляхом фіксації останніх у протоколі огляду місця події, фотографування тощо.
Що ж до предметів, які не мають таких ознак, виникає необхідність додаткової індивідуалізації. Предмети, які не мають просторово фіксованої форми, повинні бути, крім того, належним чином упаковані.
Процесуальну індивідуалізацію матеріальних об'єктів, які не мають виражених "особливих прикмет", можна здійснювати шля-хом кріплення до них самостійно виготовлених жетонів (бирок, ярликів).
Попередньо на лицьовому боці окремих ярликових листків слідчий записує дату провадження огляду, а поняті ставлять свої підписи. Нитку протягують в отвір, що є на вилученому предметі, або оперізують його нею так, щоб виключити можливість зняття її без пошкодження. Вільні кінці нитки вкладають на покриті клеєм листки паперу, які потім притискають один до одного. Для склею-вання листків доцільно використовувати клей ПВА. Якщо виготов-ляється гіпсовий зліпок або зліпок за допомогою пасти "К" чи інших копіюючих засобів, то у виготовленому жетоні можна зро-бити отвір, а вільні кінці посиленої в нього нитки занурити в копіюючу речовину (масу), що залита на слід.
У разі зняття сліду руки на клейку плівку ідентифікаційний жетон можна підкласти під її основу так, щоб не затулявся відбиток сліду. Так само можуть індивідуалізуватися й вилучені за допомо-гою клейкої плівки мікрооб'єкти.
Ідентифікаційний жетон може кріпитися до упаковки вилуче-них рідких, в'язких, сипучих об'єктів. При фотографуванні слідів їх треба фіксувати на плівці разом з ідентифікаційним (індивідуалізуючим) жетоном.
У перспективі необхідно забезпечити серійне виробництво про-стих і зручних у використанні засобів штучної процесуальної індивідуалізації, забезпечивши ними комплекти техніко-криміналістичних засобів для слідчих (слідчі портфелі).
Як речові джерела доказової інформації можуть виступати об'єкти, вилучити і зберегти які неможливо (обстановка місця події, труп, речовини, що швидко псуються, тощо).
Засобами фіксації отриманих в результаті дослідження таких об'єктів фактичних даних є записування їх до протоколу, а також фотографування, кінозйомка, складання планів і схем, виготовлен-ня зліпків та відбитків слідів.
Фіксація отриманих відомостей за допомогою записування їх до протоколу має низку суттєвих недоліків. Один із них — фіксування лише відомостей, що стали предметом сприйняття слідчого та інших осіб, які беруть участь в огляді, і що, на їх думку, стосуються справи. Але під час огляду в силу деяких об'єктивних і суб'єктивних причин слідчий не завжди може отримати, осмислити та зафіксу-вати вичерпну інформацію про подію, що розслідується.
Спростовувати подібні заяви було б набагато легше, якщо б, крім приєднання до справи негативної плівки, слідчі також вживали заходів до індивідуалізації та засвідчення. Тут можна рекоменду-вати такий засіб: перед початком і після закінчення фотографуван-ня на місці події на плівку експонується відірваний у довільній формі аркуш паперу з підписами понятих, які беруть участь в огляді, з зазначеними датою і часом початку огляду, номером кримінальної справи (якщо таку вже порушено). За додержання даних умов фотознімки й негативна плівка можуть мати значення доказів.
Розділ 3. Ефективність і новації в теорії тактики огляду місця події.
Ефективність огляду місця події обумовлена наступними факторами.
Огляд місця події вимагає гарних знань карно-процесуального законодавства, тактичних прийомів огляду, уміння застосовувати техніко-криміналістичні кошти. Тому важливо, щоб слідчий постійно вдосконалював свої знання, у міру необхідності відвідував експертно-криміналістичний підрозділ для ознайомлення з новими технічними коштами й науковими методами виявлення, фіксації, вилучення слідів. Велике значення має організація обміну досвідом роботи слідчих по виробництву огляду місця події.
Наполегливість слідчого в рішенні постав ленних завдань. Відомо, що слідчому при огляді найчастіше доводиться працювати в досить несприятливих умовах: у сильний мороз, дощ, у брудних підвалах або на запилених горищах, оглядати труп, що розклався, обстежити вигрібні ями, смітники й т.д. Без прояву необхідної наполегливості й терпіння при таких обставинах огляд може бути проведений неефективно.
Своєчасне залучення до огляду необхідних фахівців: криміналістів, судових медиків, авто-техніків, пожежних техніків, кінологів і ін. Аналіз практики показує, що у випадку, наприклад, залучення фахівців-криміналістів до огляду результативність його зростає в 5-6 разів.
Кваліфіковане застосування техніко-криміналістичних коштів. Багато слідів, мікрооб'єкти й інші речові докази можуть бути виявлені й вилучені лише при використанні техніко-криміналістичних коштів. У випадку залучення фахівця-криміналіста застосування таких коштів слідчий покладають на його. Однак через обмеженість штатів таких фахівців дві третини оглядів місць подій слідчий проводить самостійно. Це вимагає від нього вміння власноручно застосовувати наявні в нього на озброєнні