споживачеві (абоненту). У зв’язку з цим договір енергозабезпечення вважається укладеним із моменту першого фактичного підключення абонента у встановленому порядку до приєднаної мережі енергоресурсів постачальника [6,c.187].
Договори, які укладаються на основі вільного волевиявлення включають право сторін погоджувати на свій розсуд будь-які законні умови договору. Законодавство дає право всім особам укладати такі правочини на основі вільного волевиявлення, якщо інше не випливає із вказівки закону чи сутності погодженого зобов’язання.
Укладення договорів у обов’язковому порядку пояснюється необхідністю виправданого (інтересами економічно більш слабкої сторони та інтересами суспільства загалом) втручання держави в економічні відносини учасників цивільного обороту. У цих випадках укладенню договору в обов’язковому порядку передує наявність специфічного виду зобов’язання - зобов’язання укласти договір, яке виникає із складного юридичного складу: акта законодавства або передбаченого ним юридичного факту, що дозволяє вимагати його укладення, та оферти, заінтересовані в його укладенні сторони.
Укладення договору є обов’язкове для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язковим для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади, або органів місцевого самоврядування.
Укладення господарських договорів між юридичними особами мають певні відмінності від загального порядку. Законом затверджено вимогу про письмове оформлення договорів, що укладаються між організаціями. Ініціативу в їх укладенні може виявити будь-яка сторона. При цьому складається проект договору або лист (телеграма, телефонограма), які виконують роль пропозиції укласти договір (оферти). Найчастіше це здійснює постачальник, підрядник, які в широку розумінні є послугонадавачами.
Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, або шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення договору.
У деяких видах господарських відносин складанню проекту договору передують так звані переддоговірні контакти (коли замовник передає підрядникові необхідну проектно-кошторисну та іншу документацію для здійснення капітального будівництва, а проектантові – вихідні дані для проектування) [3,c.126-127].
Одержавши проект договору в двох примірниках, друга сторона розглядає його, в разі згоди із запропонованими умовами підписує його і один примірник надсилає оферентові. Тоді договір вважається укладеним. За наявності заперечень, щодо його умов підприємство чи організація, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робить застереження в договорі, та в двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Тут укладення договору проходить ще одну стадію – стадію переддоговірного спору. Сторона , яка одержала цей протокол, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його і вжити заходів щодо врегулювання розбіжностей.
Ця стадія укладення господарського договору особливо дієва при особистій участі керівників організацій або відповідальних їх представників у розгляді та погодженні спірних питань. Погоджені пункти включаються в текст договору, а ті розбіжності, що залишились не врегульовані, передаються в цей же двадцятиденний строк на вирішення до господарського суду. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей, щодо умов договору, заснованого на державному замовленні, не передасть неврегульовані на вирішення господарського суду в зазначений строк, то оферта другої сторони вважається прийнятою. В інших випадках договір вважається не укладеним.
Розбіжності між організаціями, що ґрунтуються на обов’язковому для обох сторін державному замовленні, розв’язує господарський суд. А розбіжності між ними, що не ґрунтувалися на такому державному замовленню, можуть розв’язуватись господарським судом за погодженням сторін.
Окремі правила діють і при укладенні біржових угод (договорів). Біржові операції (договори) дозволяються здійснювати лише членам біржі або брокерам, що діють на основі попередньо поданого клієнтом замовлення. Біржові брокери – це фізичні особи, які зареєстровані на біржі, обов’язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, по здійсненню біржових операцій шляхом підшукування контрактів і подання здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі [12,c.287].
Біржове посередництво можуть здійснювати і дилери – особи, які укладають біржові угоди від власного імені та за власний рахунок з метою подальшого перепродажу товару на біржі. Надання послуг щодо укладення таких договорів здійснює ведучий торгів, який є службовцем біржі.
Порядок укладення договорів на біржі характеризують тим, що за певну кількість днів до початку торгів, визначених у правилах біржової торгівлі, клієнт – продавець або покупець – повинен представити брокерові замовлення. Брокер може перевірити інформацію, зазначену в замовленні, фінансовий стан клієнта, кількість і якість товару. За наявності згоди представляти клієнта на біржових торгах, брокер одержує від нього належно оформлене доручення. Клієнт же має перерахувати на рахунок брокера гарантійний внесок (маржу) – певну кількість відсотків від вартості товарів за певною купівельною (продажною) ціною. Розмір відсотків узгоджується між сторонами.
Продавець товару повинен зазначити у замовленні мінімальну продажну ціну, а покупець – бажану і максимальну купівельну ціну. Після цього складає картку замовлення, одна копія якої залишається у брокера, а інша – передається маклерові, що веде торги. Реєстрація укладених угод здійснюється службою реєстрації біржі, як під час торгів, так і в визначений строк після їх завершення.
Укладення договорів на аукціоні та в порядку конкурсу передбачає пряму передачу права власності на об’єкт покупцеві, який запропонував під час торгів найвищі ціну або найкращі умови подальшої експлуатації об’єкта (конкурсу).
Аукціон проводиться відповідними органами приватизації або уповноваженою ним юридичною особою за наявності не менше як трьох покупців, які повинні зареєструвати себе як учасники аукціону. Торги на аукціоні здійснює безпосередньо ведучий (ліцитатор), який спочатку описує об’єкт продажу та умови його