Тактичні прийоми класифікуються за різними ознаками. Враховуючи завдання слідчої діяльності,можна виділити такі прийоми:

- пізнавальні - встановлення обставин події злочину, яку потрібно розслідувати;

- управлінські - визначення ефективної взаємодії в розслідуванні злочинів;

- організаційно-технічні - забезпечення оптимальних зовнішніх умов та необхідних організаційно-технічних заходів діяльності.

Поділяються тактичні прийоми на:

- початкові (вихідні), спрямовані на виявлення, фіксацію, вилучення джерел криміналістичної інформації;

- проміжні, які застосовуються для встановлення доказувальних фактів або формування висновків, що забезпечують таке встановлення;

- кінцеві, спрямовані на вирішення тактичних завдань розслідування, які забезпечують прийняття процесуальних рішень, насамперед щодо предмета доказування.

Тактичні прийоми доцільно класифікувати за логічними підставами. Такі підстави, як гіпотеза, аналогія, аналіз і синтез, індукція та дедукція, є науковою базою пізнання злочину, що розслідується. Дані наукової організації праці та управління, досягнення науки і техніки сприяють постійному вдосконаленню форм і методів слідчої та оперативної роботи.

Тактичні прийоми поділяються на обов'язкові та рекомендаційні.

Обов'язкові - визначаються законом, тому їх виконання обов'язкове. І називаються вони не тактичними прийомами, а правилами.

Рекомендаційні прийоми розроблені криміналістичною тактикою на основі даних різних наук (логіки, психології, НОП, інформатики тощо). Доцільність застосування таких прийомів визначає слідчий, виходячи із конкретних ситуацій, що складаються. Разом з тим рекомендаційні прийоми повинні відповідати принципам кримінального процесу та криміналістичної тактики, і поділяються вони на загальні та окремі.

2. Поняття і характеристика слідчих дій

Процесуальна діяльність слідчого здійснюється у формі слідчих дій: допитів, оглядів, обшуків, відтворень, впізнанння і інших, спрямованих на встановлення істотних обставин розслідуваної події шляхом виявлення, збирання і дослідження доказів. При цьому предметом правового регулювання є не методи пізнання, а форми їхнього застосування в розслідуванні. Так, слідчий огляд виступає як процесуальна форма спостереження, відтворення — як процесуальна форма експериментального методу, протоколювання — як форма опису, експертиза — як процесуальна форма застосування спеціальних пізнань і т.д.

Знаходячись у безпосередньому предметно-почуттєвому контакті з джерелами доказової інформації, слідчий оцінює отримані фактичні дані під кутом зору їх причетності до справи з позиції норм матеріального і процесуального закону.

В інформаційно-пізнавальній структурі слідчої дії повинні бути виділені наступні стадії:

1) тактичного забезпечення;

2) орієнтуючого дослідження;

3) детального дослідження;

4) заключна стадія.

Задача першої стадії полягає в тому, щоб на основі прийнятого тактичного рішення організаційно і технічно забезпечити найбільш ефективне проведення слідчої дії. Вирішальну роль при цьому мають операції планування, у ході якого типова модель слідчої дії, вироблена наукою, зіставляється з наявною слідчою ситуацією, загальним планом розслідування, що відбиває тактичний задум слідчого по використанню наявних у його розпорядженні методів і засобів. На цій основі визначаються приватні задачі слідчої дії: коло підлягаючих встановленню обставин, учасники слідчої дії, час і місце її проведення, необхідні технічні засоби, сукупність технічних і тактичних прийомів у їх найбільш доцільній послідовності і сполученні з іншими слідчими й оперативно-розшуковими заходами.

Орієнтуюче дослідження, має своєю метою створення первісної загальної моделі розслідуваної події, що могла б служити інструментом пошуку джерел доказової інформації. Первісному уявленню про розслідувану подію властива зовнішня характеристика останньої, наявність пробілів, неоднозначне трактування окремих вузлів, елементів, а іноді і всієї картини події. Невизначеність події вимагає обліку всіх можливих версій і перевірки всіх можливих джерел інформації. [15;71].

Детальне дослідження спрямоване на встановлення окремих обставин розслідуваної події шляхом аналізу відповідних інформаційних вузлів. Під інформаційним вузлом розуміється сукупність джерел, що містять інформацію про істотну обставину справи (доказовому факті). Так, дані про механізм пострілу можуть бути отримані шляхом опитування очевидців, дослідження зброї, ушкоджених перешкод, трупа, стріляних куль і гільз; дані про мотиви злочину — шляхом вивчення щоденників і листів, опитування родичів, вивчення предмета зазіхання. На відміну від просторового інформаційне розуміння вузла співвідноситься з приватною системою доказів. Комплексний характер джерел, що входять у приватні системи доказів, обумовлює комплексний характер методів роботи з доказами — використання різних пізнавальних методів і спеціальних пізнань при дослідженні того самого інформаційного вузла.

У заключній стадії зважуються процесуально-посвідчувальні задачі слідчої дії: складаються і підписуються протокол слідчої дії, додатки, вилучаються і прилучаються до справи речові докази, фіксуються заяви присутніх осіб і т.д.

Логічний і інформаційний зв'язок різних тактичних прийомів і слідчих дій, що забезпечує комплексне криміналістичне дослідження джерел інформації, приводить до поняття слідчої комбінації. Під слідчою комбінацією розуміється таке сполучення тактичних прийомів у рамках однієї чи різних слідчих дій, що спрямоване на встановлення однієї обставини чи рішення однієї криміналістичної задачі. Такі, наприклад, комплекси тактичних, технічних прийомів і слідчих дій, спрямованих на встановлення особистості загиблого, перевірку алібі обвинувачуваного, розшук викраденого майна. Метою тактичної комбінації є визначений вплив на слідчу ситуацію для її зміни чи використання: вирішення конфлікту, забезпечення слідчої таємниці, рефлексивне керування особою, що протидіє розслідуванню, забезпечення успішного виконання відповідальної слідчої дії й ін.

Більш широкий тактичний комплекс, що включає крім діяльності слідчого прийоми і методи оперативно-розшукових, контрольно-ревізійних органів і інших допоміжних служб, називається тактичною операцією. Вона може вирішувати не одну, а кілька взаємозалежних тактичних задач як у стадії досудового слідства, так і до порушення кримінальної справи.

3. Поняття і класифікація слідчих ситуацій

Слідча ситуація - це нова категорія криміналістичної тактики, яка сформувалася в 1967 р. (О.Н. Колісниченко). Однак і до