із цим про-типравний, і в багатьох випадках прихований характер дій.
Для вчинення злочинів суб'єкт злочинної діяльності повинен володіти певними знаннями, уміннями, навичками, а нерідко й ха-рактером, що дозволяє йти на жорстокі та зухвалі дії. Як і при будь-якому іншому виді діяльності, злочинці використовують у своїй злочинній діяльності накопичений досвід попередників і свій власний, що дозволяє їм, домагаючись поставленої мети, нерідко залишатися безкарними й удосконалювати способи злочинної діяльності. Інди-відуальний досвід, що відбивається у способах вчинення злочинів, має винятково важливе значення для боротьби зі злочинністю, оскіль-ки надає можливість за ознаками попередніх дій (раніше вчинених злочинів) встановлювати виконавців нових злочинних акцій.
Кожний вид діяльності має свій специфічний набір засобів і способів їхнього використання. Характер засобів злочинної діяль-ності визначається її метою, умовами здійснення, конкретними ви-дами злочинів, що вчинюються та іншими обставинами. "Мета діяль-ності завжди співвідноситься із засобом її реалізації, а засіб служить меті, виконує те призначення, ті функції, що продиктовані метою" 7,321] . З урахуванням цього засоби вчинення злочинів можуть бути розмежовані на дві основні групи:
а) матеріальні предмети, призначені (використовувані) для до-сягнення визначеного результату впливу на конкретний об'єкт (зна-ряддя й інструменти, зброя, транспорт тощо);
б) заходи психологічного та іншого характеру, покликані за-безпечити досягнення мети без застосування безпосередніх знарядь праці (обман, навіювання, погроза).
Нерідко при вчиненні злочинів ці засоби можуть поєднуватися, наприклад, при фальшивомонетництві, контрабанді, використанні підроблених документів та ін.
Засоби діяльності не обмежуються лише тими предметами, за допомогою яких здійснюється вплив на предмет праці, "у ширшому розумінні до засобів процесу праці відносяться всі матеріальні умови, необхідні взагалі для того, щоб процес міг відбуватися". У цьому плані до засобів злочинної діяльності можуть бути віднесені способи вчинення злочинів і організація злочинних спів-товариств. Спосіб вчинення злочинів являє собою комбінацію всіх необхідних засобів (включаючи акти поведінки) для досягнення за-планованого результату.
Форми організації злочинних груп обумов-лені двома основними факторами:
а) потребами кількісного і якісного складу групи для здійснення злочинного задуму, наприклад, коли окремий злочин не може бути здійснений самостійно однією людиною або тривала діяльність по-требує об'єднання зусиль декількох осіб, коли для здійснення зло-чинів необхідні конкретні виконавці-співучасники (у рамках ор-ганізованої злочинності такими будуть, наприклад, корумповані чи-новники) тощо;
б) необхідністю забезпечення умов негласного існування і дія-льності злочинної групи.
Відповідно до цього злочинні групи, особ-ливо організовані злочинні співтовариства, будуються за принци-пом органів розвідки, які покликані забезпечувати їм неможливість викриття, а у випадку "провалу" будь-якої окремої частини (най-частіше безпосередніх виконавців - "бойовиків") - мінімальних "втрат" і швидкого відновлення структури організації.
Найбільш характерною відмінністю будь-якого виду діяльності є сам процес праці - процес отримання бажаного результату діяль-ності. Процес злочинної діяльності досить специфічний і своєрідний. Про "роботу" злодія, грабіжника, вбивці говорити в загальновжива-ному контексті незвично, проте — це активна діяльність субєкта. Вона містить у собі не тільки конкретний акт вчинення злочину, але і широке коло дій із забезпечення життя злочинця, а нерідко і його близьких: створення умов для здійснення злочинної діяльності, підготовку і вчинення злочинів, маскування злочинної поведінки і приховування слідів вчинених злочинів, реалізацію придбаного у результаті злочинної діяльності, заходи щодо забезпечення життєздатності злочинних організацій (протидія роз-слідуванню, тощо). Таким чином, необхідно розмежовувати злочин як окремий (нерідко випадковий або емоційний) акт, і зло-чинну діяльність як цілеспрямоване здійснення дій для забезпечення свого існування. Перше — це елемент другого — злочинної діяльності.
Діяльність пов'язана не тільки зі створенням продуктів праці, але і з споживанням, руйнуванням результатів попередньої діяль-ності. Злочинна діяльність в основному належить до руйнівного способу діяльності, хоча для неї характерні і окремі елементи тво-рення (ігорний бізнес, тіньова економіка). Як зазначається: "Діяль-ність щодо руйнування може відокремитися від мети і завдань суспільно корисної праці і, протиставлена їм, може загрожувати іс-нуванню суспільства". Це є характерним для сучасної зло-чинності.
Сьогодні злочинність усе більше набуває професійності. Сто-совно злочинної діяльності професійність необхідно розглядати у двох аспектах:
а) як високий рівень виконання злочинних операцій, що забез-печують досягнення практично усієї поставленої мети;
б) як засіб існування за рахунок результатів злочинної діяль-ності.
Специфічним елементом злочинної діяльності є протидія її вия-вленню і припиненню. Це завжди було притаманне діям злочинців. Але якщо раніше дії злочинців здебільшого зводилися до окремих актів вчинення злочинів (навіть якщо їх було декілька), то для зло-чинця було головним - не залишити слідів, за якими його могли б встановити і викрити. У зв'язку з цим основними заходами були приховування і знищення слідів злочину. Сьогодні, коли злочинність вийшла на рівень організованої, вона проявляється не тільки в окремих актах злочинів, а й у системі злочинної діяль-ності, злочинці змушені піклуватися про свою безпеку не тільки в період здійснення злочинних акцій, а й у процесі всієї їх діяльності та існування в цілому. Тепер злочинці не просто вжи-вають заходів для знищення матеріалізованих слідів, але і "купують" або "прибирають" не тільки свідків, а й осіб, що здійснюють право-суддя, лобіюють свої інтереси в державних органах, використовують міжнародні зв'язки для вчинення злочинів (вбивств на замовлення, фінансових афер тощо) і приховування членів злочинних угруповань, що "засвітилися". Найбільш показовою у цьому плані є корумпованість державних чиновників, що дозволяє злочинцям отримувати інформацію, необхідну для їх "господарської" діяльності, а також для виявлення планів і намірів правоохоронних органів та протис-тояння їм як власними засобами, так і за допомогою дій корумпова-них осіб. Тобто тут ми маємо справу із засобами життєзабезпечення, а не тільки