При призначенні ідентифікаційної трасологічної експертизи одержують

порівняльні зразки губ підозрюваного — їх забарвлені відтиски на папері,

які разом з вилученими слідами надаються в розпорядження експерту.

В слідах губ може зберегтися речовина сліду — слина, дослідження якої

проводиться в рамках судово-медичної експертизи речових доказів. Інша

речовина сліду — губна помада — може стати об’єктом судової експертизи

речовин і матеріалів, яка дасть можливість встановити країну і

фабрику-виробника, марку і номер тону цієї помади, час її виготовлення,

а за наявності зразків — провести порівняльне дослідження[15, с.132].

3.2 Сліди засобів злому, як джерела криміналістичної інформації.

Механоскопія є розділом трасології, присвячений вивченню слідів знарядь

злому, інструментів, виробничих механізмів, замків, пломб.

Під зломом розуміють повне або часткове руйнування замикаючого пристрою,

стіни, стелі, підлоги, вікна, іншої перешкоди з метою проникнення в

закрите сховище (приміщення, шафа, сейф).

Знаряддя, які застосовуються злочинцями для злому, можуть бути

класифіковані на три види: 1) спеціально призначені: „фомка”,

„балерина”, „гусяча лапа”; 2) мають загальнотехнічне застосування:

інструменти, пристосування для різання металу; 3) випадкові, що

виявилися на місці злому: смуги заліза, металевий прут, відрізок

водопровідної труби і т.п.

Залежно від виду ріжучого інструменту Е.Росинська ці сліди поділяє на

наступні групи:

сліди простого розрізу (зрізи), що виникають від інструменту з одним

лезом (ножа, сокири, стамески);

сліди зустрічного розрізу, утворювані інструментами з двома ріжучими

кромками (ножицями, кліщами, кусачками, бокорізами);

сліди розрізу з відділенням тріски або стружки (так звані сліди

стругання або тесання);

сліди розрізу з відділенням частинок (тирса), тобто сліди пиляння або

свердлення. Особливості деяких видів сверл можуть відобразитися на дні

сліду і на стружці. Вони є концентричними валами і борозенками [30,

с.132].

Всі знаряддя і інструменти, незалежно від того, до якої з трьох

категорій вони належать, можна підрозділити за способом їх дії на

механічні і термічні. До перших відносяться: ріжучі — ніж, ножиці,

склорізи, кусачки і т, п.; рубаючі і довбальні - сокира, зубило, долото,

ломик і т. д.; пиляючі — напилки, пили; свердлильні — свердла, бурави.

До других — газо- і електроапарати для різання металів і їх зварки.

Сліди злому можуть бути знайдені на боковій частині дверей (віджимання

дверей); на поверхні дверей (свердлення, розпил); на стінці сейфа

(свердлення отворів і перекушування перемичок між ними); на коробі замка

(зрубування заклепок); на дужці замка (розпил, перекушування); на

цегляній або дерев’яній стіні (пролом, вибивання дощок або цегли); на

рамі вікна (віджимання, витягування цвяхів); в стелі і підлозі (розпил,

виламування перекриттів) [7, с.45].

За характером дії і виду знаряддя (інструменту) механічної групи сліди

підрозділяють на: сліди тиску, ковзання (тертя), різання, розрубу.

Сліди тиску залишаються при зломі перешкод різними тупими предметами.

Вони утворюються при таких способах злому, як віджимання за допомогою

ломика дверей або ригеля замка, вибивання дверної фільонки, розбивання

цегляної стіни. В результаті удару або тиску знаряддям утворюється

об’ємний слід у вигляді вм’ятини, а якщо прикладена сила настільки

велика, що знаряддя проходить крізь товщу перешкоди, виникає

пробоїна, що відображає контури інструменту.

Утворенню вм’ятин і пробоїн при зломі можуть супроводжувати

поверхневі сліди. Ці сліди виникають при невеликих зусиллях,

прикладених до знаряддя злому, і утворюються за рахунок фарбування

поверхні перешкоди речовиною перенесеною із знаряддя злому, або за

рахунок видалення знаряддям злому фарбувального речовини з поверхні

зламаної перешкоди. Такі поверхневі сліди злому називаються відбитками

і відшаровуваннями. Сліди тиску (удару) - вм’ятини пробоїни,

відбитки і відшаровування - дзеркально відображають зовнішню

будову контактної поверхні знаряддя злому: форму, величину, характер

рельєфу і їх приватні особливості. Тому по них можливо

встановити групову приналежність інструменту, а після його виявлення

ідентифікувати знаряддя злому.

За тим, як розташовані сліди на перешкоді можна визначити просторове

положення знаряддя злому при слідоутворенні і тим самим вирішити

питання про те, з якої сторони, зовнішньої або внутрішньої, був

проведений злом, що важливо при перевірці версії про інсценування

крадіжки зі зломом [14, с.238].

Сліди ковзання (тертя) утворюються з допомогою фарбового покриття або бруду із знаряддя злому. Такий слід прийнято називати мазком. В

слідах ковзання кожна точка рельєфу грані інструменту

відображається у вигляді лінії. Ці лінії називаються трасами.

Взаємне розташування трас і їх відносна ширина, залежить від того, яке

зустрічне положення знаряддя злому при його переміщенні по

слідосприймаючій поверхні. Зустрічне положення знаряддя злому

визначається кутом зустрічі.

Слід зазначити, що криміналістичне значення слідів ковзання дуже

велике, адже вони, хоч і спотворено, відображають зовнішню будову

слідоутворюючого об’єкту. За шириною сліду можна визначити ширину

робочої поверхні знаряддя злому і, отже, встановити його групову

приналежність. Після виявлення ймовірного знаряддя його можна

ідентифікувати. При встановленні групової приналежності і ідентифікації

знарядь злому по слідах ковзання враховується зустрічне

положення інструменту при слідоутворенні.

При трасологічному дослідженні замків сліди ковзання, розташовані на

деталях, дозволяють визначити спосіб відмикання замка, встановити

групову належність ключа або відмички. За рельєфом слідів ковзання

можна ідентифікувати застосовуваний предмет для відмикання замка.

Сліди різання залишаються при таких способах злому, коли як знаряддя

злому використовуються ріжучі інструменти. Для злому підлоги і

дерев’яних стін використовуються сокири, злом дверей нерідко

проводиться висвердлюванням і випилюванням врізного замка,

навісні замки часто зламуються шляхом перерізання дужки саперними

ножицями або перепилюванням її пилою. Застосуванню того або іншого виду

інструменту відповідає певний спосіб різання, що має

специфічний механізм слідоутворення.

Сліди термічної дії утворюються головним чином при зламуванні

(пошкодженні) металевих перешкод — сейфів, сталевих дверей, захисних

решіток. Про застосування газоелектрорізки свідчить оплавлення країв,

наявність крапель металу, що сплавився [7, 346].

Для виявлення слідів знарядь і інструментів достатньо, як правило,

оглянути поверхню перешкоди в косопадаючому світлі з використанням лупи

або інших найпростіших оптичних приладів. Спрямованість огляду в цілях

виявлення визначається характером зруйнованої перешкоди і способом її

злому.

Перешкоди в будівлях і спорудах злочинець зламує різними способами.

Серед них найбільш поширеним є так зване віджимання рам вікон і дверей.

Пошкодження вікна може проводитися також вибиванням або видавлюванням

скла. В