навішуванні (сліди обценьків, зубів і ін.). Цих слідів може і не бути

або вони будуть ледь помітними, якщо злочинець застосовував прокладки

(шкіру, тканину, дерево, гуму). При огляді мотузки (дроту) визначається

її матеріал, товщина, кількість витків; звертають увагу на те, чи не

була вона розділена, а згодом сполучена знов, склеєна, скручена. На

дроті можуть бути знайдені сліди ковзання (подряпини).

Після фіксації в протоколі і фотографування пломбу знімають. Для цього

мотузку або дріт розчленовують так, щоб не пошкодити слідів. Вилучену

пломбу, пломби аналогічного матеріалу (для експериментів), мотузку або

дріт, пломбір або знаряддя, використане для стиснення, направляють на

експертизу.

Експертне дослідження.В процесі експертизи для встановлення факту

розкриття пломби і вивчення слідів вона розрізається і експерт,

використовуючи необхідні оптичні прилади, ретельно досліджує внутрішні

поверхні її каналів. Якщо пломба піддалася розкриттю з повторним

навішуванням, то усередині неї будуть знайдені так звані вторинні сліди

від дроту або линви [28.25].

Сліди-речовини — це рідкі, пастоподібні або сипкі субстанції або їх

сліди, утворення яких знаходиться в причинно-наслідковому зв’язку зі

злочином, або які містять інформацію про його підготовку, вчинення чи

приховування. До них відносяться сліди біологічного походження (крові,

сперми, поту, слини і ін.), паливно-мастильних матеріалів, лакофарбових

покриттів, хімічних реактивів, муки, цементу, зерна і т.п. Власне

трасологічні дослідження цих слідів зводяться тільки до встановлення

механізму їх виникнення, але не до складу речовин, які їх утворили.

Сліди крові є слідами-речовинами, проте в даному випадку йдеться про

криміналістичне значення форми цих слідів, а не їх біологічні

властивості, що відноситься до судової медицини. Форма слідів залежить

від умов їх виникнення. Тому трасологічне вивчення форми слідів крові,

знайдених на місці події, на одязі, дозволяє встановити механізм їх

утворення. Знаючи, за яких умов виникли сліди крові, можна з урахуванням

інших даних одержати уявлення про окремі моменти злочинної події.[7,

с.342]

Розрізняють сліди крові: у формі калюжі, бризок, крапель, патьоків,

помарок.

Калюжі. Їх наявність свідчить про пошкодження великих кровоносних судин

або наявність множинних пошкоджень тіла людини. Калюжі вказують на місце

знаходження жертви, її перетягування.

Сліди від крапель, що впали з незначної висоти (15—20 см), мають округлу

форму. У міру збільшення висоти (50—60 см) форма слідів крапель стає нерівною. Якщо краплі падали з висоти більше двох метрів, краї стають

зубчатими і навколо основного сліду з’являються додаткові у вигляді

знаків оклику, повернутих гострими кінцями в сторони від основного

сліду.

Бризки крові виникають при пошкодженні артеріальних судин; при

розмахуванні (струшуванні) скривавленим предметом (знаряддям злочину)

або пошкодженою частиною тіла (рукою, головою); при ударах по скупченню

крові (калюжі, розтрощеній голові з просоченим кров’ю волоссям). Їх

форма може бути як округлою — при падінні на перпендикулярну поверхню,

так і загостреною (знак оклику) при попаданні на поверхню під кутом

менше 90°.

По слідах від бризок крові встановлюють місце знаходження джерела, з

якого летіли бризки, відстань до сприймаючої поверхні; найвірогіднішу

причину виникнення бризок.

Потьоки крові виникають при її стіканні по поверхні (тіла, одягу).

Нижній кінець патьоку забарвлений більш інтенсивно і може мати

каплеподібну форму. Напрям патьоків показує, в якому положенні

знаходилося тіло, звідки стікала кров. Зміна спрямованості патьоків на

одязі (тілі) свідчить про те, що тіло переміщували (перевертали).

Помарки крові поділяють на мазки і відбитки. Мазками називають

невизначені сліди, як правило, динамічні. Наприклад, змазаний слід,

залишений рукою, що рухається. Відбитки — статичні сліди, що залишаються

скривавленими предметами: відбиток пальцевого узору (слід накладення),

знаряддя злочину (молотка, кинджала). По слідах-відбитках судять про

ознаки об’єкту, який їх залишив і на якому необхідно шукати речовину

крові [18.29].

В своїй сукупності сліди крові дозволяють відновити картину значної

частини злочинної події: де і які пошкодження були нанесені; чи мала

місце боротьба або самооборона; чи можуть бути сліди крові на одязі і

тілі злочинця; куди пересувався потерпілий або переносили труп; в якій

позі (положенні) знаходилося тіло потерпілого у момент поранення і в

подальшому і ін.

Сліди сперми виявляються на білизні, одязі і інших предметах, на

тампонах і мазках з піхви. Плями сперми на світлих тканинах мають

сірувато-жовтуватий колір, іноді з бурим відтінком, на темних - вид

матових білих нашарувань; на гладких тканинах - неправильну форму зі

звивистими контурами, на твердій, невсмоктуючій поверхні сперма залишає

блискучі плями, які легко зчищаються, на ворсистій - сперма засихає у

вигляді дрібних скоринок. Якщо при огляді речей не вдається знайти плям

сперми, то такі предмети необхідно оглянути під ультрафіолетовим

промінням. При цьому плями сперми флуоресціюють з біло-голубуватим

відтінком.

Для виявлення слідів-речовин, як носіїв криміналістичної інформації

використовуються лупи з підсвічуванням (збільшення не менше ніж в 3,5

рази), освітлювальні прилади (огляд в косо падаючому світлі може істотно

підвищити ефективність пошуку слідів), переносні джерела

ультрафіолетового випромінювання.

Плями крові поглинають ультрафіолетове проміння і тому виглядають

темнішими за фон, пляму сперми і слину флуоресціюють блідо-голубим світлом (сліди сперми в суміші з кров’ю не флуоресціюють). Проте

використовувати ультрафіолетового випромінювання слід тільки для

візуалізації слабовидимих мікрослідів, і оскільки УФ-промені руйнують

таку складову крові і сперми, як ДНК, освітлювати підозрілі плями можна

не більше 5 секунд.

Виявлення слідів крові і сперми можливе із застосуванням деяких

реактивів. З цією метою застосовуються, наприклад, реакції з гемофаном

або реактивом Воськобойникова, які наносяться на край плями, схожої на

кров. Зміна кольору речовини на синій є позитивною реакцією на кров. Не

можна обробляти всю пляму цілком, оскільки це зробить неможливим

подальше дослідження крові. Якщо необхідно виявити сліди крові в

важкодоступних місцях, великих приміщеннях, підвалах, горищах,

використовується обприскування підозрілих поверхонь люмінолом.

Приміщення при цьому затемняється, і, якщо реактив потрапляє на кров,

виникає короткочасне свічення. Оскільки обробка люмінолом впливає на

результати подальшого експертного дослідження, приміщення обробляють

невеликими ділянками. Досягши позитивного результату обробку відразу

припиняють [18.30].

Наявність слідів сперми встановлюється за допомогою реагенту Фосфотест.

Для виявлення слідів використовується спеціальна підкладка, просочена

реагентом і змочена водою, яка прикладається до краю плями. При

позитивній реакції через 20 секунд підкладка забарвлюється у