відображають зовнішню будову і форму контактної частини слідоутворюючого

об’єкта. Такі сліди ще називають джерелами трасологічної інформації, чи

трасологічними слідами. Як, наприклад, сліди пальців рук, ніг,

транспортних засобів, знарядь злому та ін. Це контактні сліди, які

утворюються в момент взаємодії за рахунок змін (деформації, формування,

зсуву, руйнування) зовнішніх ознак і внутрішніх властивостей

слідоутворюючого об’єкта. Отже, слідоутворюючий об’єкт повинен бути

більш твердим, ніж слідосприймаючий, а також не бути предметом, який не

має власної зовнішньої форми. Слідосприймаючим об’єктом може бути як

тверде, так і сипуче чи рідке тіло з тонкими нашаруваннями. Так,

об’ємний слід взуття на піску, снігу, а іноді на в’язкій речовині або

грунті (нашарування густої мастики) може відображати форму

слідоутворюючого об’єкта, скажімо, форму і вигляд папілярного візерунка

пальців злочинця, який брав змащену зброю.

Слідова інформація, як відображення і як знак, існує в єдиному

матеріальному втіленні у вигляді:—

окремих матеріальних утворень (субстратні сліди) — краплі рідини

(крові, олії), уламки розбитого фарного скла, відстріляні гільзи тощо;—

структурно-поверхневих змін (морфологічні сліди) — відтиск ломика на

дверях складського приміщення, слід взуття на вологій поверхні

землі[14.34].

1.2 Роль речових джерел криміналістичної інформації в розкритті і

розслідуванні злочинів.

Як відомо, при вчиненні злочину у слідчого виникає необхідність знайти і

дослідити його ознаки. Сама можливість появи доказів залежить від

продуктивності попереднього слідчого аналізу кримінальної ситуації.

Первинно аналізуються інформаційні сигнали, а не докази. Початкова

криміналістична інформація, як правило, закодована (в пам’яті свідків, в

зброї, в слідах взуття злочинця та ін.). І лише її декодування (допит

свідків, дослідження зброї, взуття) породжує докази, виявляє зв’язок

досліджуваних джерел інформації з предметом доведення.

Джерел криміналістичної інформації при вчиненні злочинів може бути

безліч. Так у злочинах вчинених в сфері економіки крім документів і

осіб певних категорій джерелами первинної інформації можуть бути різні

предмети (сировина і товари, устаткування і комп’ютерні дискети,

предмети хабара, підроблені печатки і штампи, отруйні речовини)

[15.150].

Слід враховувати, що джерела інформації (документальні, особові,

речовинні) взаємно доповнюють один одного і є частинами загальної

“картини сліду” дій суб’єктів злочинів. Криміналістична інформативність

способу вчинення злочинів полягає в тому, що, піддаючи аналізу той або

інший спосіб, можна наперед уявити собі, де і які сліди можуть бути

залишені злочинцем, і навпаки, відштовхуючись від окремих знайдених

слідів, можна визначити спосіб, яким був вчинений злочин.

Наприклад, при виявленні трупа С. на ділянці дороги в районі села М.

біля тіла було знайдено осколки фарного скла. В результаті організації

оперативних заходів в одному з гаражів, який належить місцевому жителю

Н. було виявлено легковий автомобіль марки ВАЗ-2106 з розбитою правою

фарою і слідами крові на капоті. На основі проведеної ідентифікації

частинок скла було встановлено приналежність його даного транспортного

засобу.[20.144]

Таким чином, подія злочину як одне з матеріальних явищ дійсності,

виходячи з основоположних положень теорії пізнання, володіє властивістю

відображення своїх характерних рис в окремих об’єктах, які в подальшому,

при виявленні їх слідчим, експертом-криміналістом стають носіями

інформації.

Інформація існує в середині відповідного об’єкта, що має свій

інформаційний зміст і певну форму виразу (фізичну, знакову, образну і та

ін.).

Відображенню в речових джерелах злочинної діяльності як результату

взаємодії суб’єкта злочину з іншими особами і матеріальними об’єктами на

місці події і відповідно виникнення інформації про злочин властиві не

тільки загальні закономірності будь-якого процесу відображення, але і

певні специфічні закономірності. До їх числа можна віднести наступні:

- прояв комплексу матеріальних слідів-наслідків, характерних для різного

роду криміналістичних ситуацій при вчиненні злочинів звичайними і

специфічними суб’єктами, з використанням різних засобів і способів і

т.д.;

- єдність в процесах формування образної і словесної інформації,

пов’язаної з подією злочину, в свідомості потерпілих, свідків,

підозрюваних і обвинувачених з урахуванням психофізіологічних,

метеорологічних, тимчасових і інших чинників;

- фактична постійність (типовість) носіїв і джерел відображення

інформації (матеріальних і ідеальних) про злочин, що дозволяє вирішувати

задачі його розкриття і розслідування;

- закономірні зв’язки між способом вчинення злочину і слідами його дії

на навколишнє середовище і ін [24.177].

Період існування відображення злочину у вигляді слідів-наслідків в

основному недовговічний і характеризується безперервним зменшенням і

зникненням інформації, що міститься в них. Зникнення відображення може

відбуватися по-різному. Наприклад, речові сліди-наслідки можуть бути

пошкоджені або знищені під впливом дії (накладення) на них інших

об’єктів в результаті якихось об’єктивних процесів, дії природних сил,

необережних дій яких-небудь осіб. Сліди можуть бути знищені особами,

зацікавленими в тому, щоб ідеальний злочин не був розкритий.

Вищезгадані обставини зобов’язали криміналістів (слідчих,

оперативно-розшукових працівників, експертів-криміналістів) і інших

фахівців щонайшвидше реагувати на факти вчинення злочинів, негайно

прибувати на місця подій і починати професійну роботу зі слідами і їх

носіями (джерелами).

Наведемо ще один приклад. Упродовж двох діб, 15 і 16 лютого, у

Новоукраїнському та Гайворонському районах Кіровоградської області було

скоєно три умисні вбивства в умовах неочевидності.

У с.Кулікова Балка Новоукраінського району 15 лютого ц.р. у своєму

будинку була згвалтована і вбита пенсіонерка Шинкевич А.Т., 1923 року

народження.

Цього ж дня на околиці сКозавчин Гайворонського району, на березі річки

Південний Буг, знайдено труп місцевого жителя Гайдачука В.Я., 1951 року

народження, з закритою черепно-мозковою травмою.

16 лютого ар. у м.Новоукраїнське Новоукраінського району у своєму

будинку була вбита місцева жителька Таран О.Л., 1933 року народження.

Прибувши на місце події, прокурор області і начальник УМВС України у

Кіровоградській області після короткої наради скоординували зусилля

працівників прокуратури та оперативних служб міліції на розкриття

злочинів по “гарячих слідах”.

Оскільки під час розслідування вбивств Шинкевича у с.Кулікова Балка і

Гайдачука у с.Казавчин ніяких речових доказів не виявлено, окрім великої

кількості крові, а під час розслідування вбивства Тарана у

м.Новоукраїнка виявлено молоток зі слідами крові і також велику

кількість крові, прокурор області та начальник УМВС прийняли рішення

негайно почати обходи.

Протягом 2-3-х годин були виявлені у с.Куликова Балка Гайворонського

району Іванов І.Л., різноробочий колективного сільгосппідприємства (КСП)

“Дружба”, у с. Казавчин також Гайворонського району працівники КСП

“Хлібороб” Тороп А.С. і Онуфрак О.В. та