У криміналістиці всі сліди по стійкості поділяють на змінювані і відносно незмінні. У природних умовах запахові сліди піддаються змінам. Так, запахова речовина в сліді взуття змінюється і через деякий час узагалі зникає, розсіюючись в навколишнім середовищі. Якщо ж запаховий слід законсервований, наприклад, поміщений у спеціальну металеву або скляну флягу, банку, він стає відносно незмінним і тривали час придатним для досліджень.

2.2 Класифікація запахових слідів, які використовуються в криміналістичній одорології.

Немає злочину без слідів. Вони завжди залишаються на місці події як результат взаємодії матеріальних об'єктів, як доказ події, що розігралась, відбитої в матеріальних відображеннях. Це, насамперед, велика група слідів людини, знарядь і засобів здійснення злочину, предметів злочинного зазіхання,речей і предметів, що супроводжують злочинця; об'єктів матеріальної обстановки місця події, готування і приховання злочину, нарешті, це сліди тварин, що потрапили в орбіту події. Усі названі сліди містять різнопланову інформацію і слугують засобом доведення обставин, місця, часу, способу здійснення злочину, винності обвинувачуваного і його особистісних якостей

Сліди-джерела запаху поділяються на дві підгрупи: сліди-джерела запаху людини і сліди-джерела власного запаху. У слідчій і оперативній практиці найбільш поширені сліди-джерела запаху людини. В даний час більшість вчених і практиків вважає, що по запаху, вилученому з поверхні тих чи інших предметів, з якими стикався злочинець, і збереженому в спеціальній тарі, пошуковий собака безпомилкового робить вибірку. Тому слідчому, оперативному працівнику, кінологу необхідно знати все коло матеріальних об'єктів, що можуть бути слідами-джерелами запаху людини, для того щоб вчасно їх виявляти і використовувати в розкритті злочинів.

Запахову інформацію про людину можуть нести різні матеріальні об'єкти:

а) відокремлені від тіла людини тверді і рідкі частки — шматочки тканини, волосся, кров, потожирова речовина, сперма, слина й інші виділення, пов'язані з його фізіологічною діяльністю;

б) предмети, що знаходяться в постійному контакті з людиною - одяг, взуття, особисті речі, наприклад окуляри, гаманець, ключі від квартири і робочого сейфа, запальничка, авторучка, сірники, портфель, дамська сумочка; предмети туалету — гребінець, носова хустка, приколки, уплетені в коси стрічки; супутні предмети — тростина, парасолька і т.п.;

в) об'єкти тимчасового контакту з тілом людини — знаряддя здійснення злочину, предмети праці й інструменти; речі матеріальної обстановки і ґрунт, яких торкалася людина безпосередньо або опосередковано в процесі здійснення злочину Наприклад, запахові сліди людини утворяться при безпосереднім торканні предмета босою ногою або опосередковано, коли людина йде у взутті.

Сліди-джерела власного запаху — це всі матеріальні предмети, що у тому чи іншому ступені мають властивість летючості і тому є джерелами запаху, тобто пахнуть. Потрібно мати на увазі, що власний запах предмета може бути сильніше, ніж запах людини, залишений на ньому: іноді такі предмети не можна використовувати для роботи пошукової собаки. Навряд чи можна використовувати для вибірки змочену в бензині ганчірку, якою злочинець витер руки[9;221].

Таким чином, розглянута класифікація запахових слідів дозволяє кінологу і працівнику розшуку чи слідчому представити всі можливі матеріальні предмети, що можуть нести запахову інформацію про злочинця, потерпілого або іншого учасника події.

Найбільш розповсюдженим джерелом запаху є людина. А.И. Вінберг пише: «Запах исходит от любого человека. Он індивидуален: эта индивидуальность определяется специфическими особенностями кожных, потових, сальних и ендокринных желез» Запах людини складається із сукупності «набору» речовин до них варто віднести: а) власні запахи людини, зв'язані з фізіологічною діяльністю різних залоз, захворюваннями окремих органів, дієтою; б) запахи, внесені предметами туалету і гігієни (мило, парфуми, креми і т.п.). і в) запахи, зв'язані з побутовими і професійними умовами.

Унаслідок змішання цих компонентів утвориться запах конкретної людини. Однак «букет» запаху людини може змінюватись — одні запахи можуть переважати над іншими. Очевидно, що в «букеті» запаху людини в робочому і вихідному одязі концентрація власного запаху тіла людини неоднакова, у першому випадку вона буде менше, у другому — більше. По літературним даним, тіло людини за добу виділяє в навколишнє середовище близько 800 см. поту,жиру й інших пахучих речовин. При перегріванні організму або при важкому фізичному навантаженні кількість виділеного поту досягає 2—2,5 кг. Усі виділювані речовини просочують одяг і взуття, попадають на предмети і знаряддя праці, особливо ті, котрі знаходилися в руках людини чи стикалися з відкритими частинами його тіла. У цьому випадку на предметах залишається пітожирова речовина, що, випаровуючись, утворює запаховий слід. Навіть незначний час перебування злочинця на місці злочину приводить до того, що там, де він стояв, сидів, лежав, залишаються запахові сліди.

У закритих приміщеннях запах людини може зберігатися до доби. Установлено, що навіть при короткочасному перебуванні людини (протягом 15—30 хвилин) у закритому приміщенні площею не більш 20 м. утвориться запаховий слід. Зразок запаху, узятий з такого приміщення з дотриманням усіх вимог (стерильності), іноді достатній для проведення вибірки джерела по його запаху.

Запахові сліди людини за часом збереження прийнято поділяти на три види: свіжі, нормальні і старі. До свіжих відносять сліди, з моменту утворення яких пройшло не більш години. Нормальними вважають сліди, якщо вони нанесені не більш трьох годин назад. Якщо ж з моменту утворення сліду пройшло більш трьох годин, запаховий слід вважають старим.

Вибираючи джерело запаху, слідчий, оперативний працівник інспектор-кінолог повинні пам'ятати, що краще усмоктують і довше зберігають запах людини вовняні тканини, взуття, головні убори, дерев'яні