Найчастіше провадиться допит підозрюваних, обвинувачених, свідків, потерпілих. Хоча існує суттєва різниця у соціальному та кримінально-процесуальному статусі осіб вказаних категорій, їх допит за психологічними критеріями змістовної та динамічної сторін має деякі загальні риси.

Допит будується поетапно:

- попереднє вивчення та аналіз обставин злочину;

- психологічна підготовка до допиту;

- виконання процедури суто допиту (допитування);

- фіксація ходу та результатів допиту;

- аналіз та оцінка результатів допиту.

Із вказаного лише перше та останнє виконуються звичайно поза контакту з допитуваним.

Конфліктна ситуація в процесі досудового слідства в кримінальній справі про будь-який злочин можлива завжди. У процесі розслідування кримінальної справи про злочин, як правило, застосовується система тактичних прийомів. Це, зокрема, стосується і такої слідчої дії, як допит. Система тактичних прийомів допиту — це порядок, зумовлений плановим правильним розташуванням у певному зв'язку процесуально-криміналістичних способів проведення допиту, що має своїм завданням доказування чи спростування обставин, заснованих на психолого-криміналістичному механізмі його реалізації, У даному випадку йдеться про науковий, логічно обґрунтований, законний порядок сукупності методів спеціальної діяльності слідчого.[8; 155] Це, зокрема, методи: психологічні, морально-етичні, «побутово-гіпнотичні» — неусвідомлювані, звичайно-гіпнотичні, навіювання, реальної логічної послідовності та ін. Серед криміналістів щодо проблеми тактичних прийомів переважає думка, що це «тактичні прийоми спілкування» — час, місце, технічні засоби тощо.

Суб'єкт криміналістичної діяльності на основі власного досвіду виробляє оптимальний стиль спілкування з допитуваною особою:

1) стиль допиту дізнавача;

2) стиль допиту оперативного працівника;

3) стиль допиту слідчого;

4) стиль допиту начальника слідчого відділу;

5) стиль допиту прокурора;

6) стиль допиту судді.

Кожний із суб'єктів криміналістичної діяльності застосовує притаманні йому тактичні прийоми допиту.

Підготування до допиту має декілька стадій. Їх кількість не є чітко визначеною і залежить від умов і обставин на будь-якому етапі досудового слідства кримінальної справи про злочин, тобто — від слідчої ситуації. Крім того, допит учасників криміналістичної діяльності (потерпілих, свідків, підозрюваних, обвинувачених) регламентується різними кримінально-процесуальними нормами. В тактиці допиту учасників криміналістичної діяльності є відмінність. Підготування до допиту кожного з них передбачає проведення суб'єктами криміналістичної діяльності цілої системи заходів, які забезпечать отримання від допитуваного необхідної інформації.

Тактичні прийоми допиту учасника криміналістичної діяльності спрямовані на розв'язання окремих завдань у процесі розслідування кримінальної справи про злочин. Суб'єкт криміналістичної діяльності, застосовуючи при допиті тактичні прийоми, визначає та планує обсяг процесуально-криміналістичної роботи, який необхідно виконати для забезпечення реалізації окремих, спеціальних та загальних завдань кримінального судочинства.

Доцільність застосування тактичних прийомів допиту в конкретній слідчій ситуації, яка може бути неконфліктною і конфліктною, обумовлюється факторами, що є рушійною силою відповідного інтелектуального процесу суб'єкта криміналістичної діяльності. Отже, на доцільність застосування тактичних прийомів допиту в конкретній слідчій ситуації впливають суттєві й несуттєві обставини буття, у тому числі природні, соціальні, національні, фізіологічні, психологічні та комбіновані. Фактори, що визначають раціональність використання тактичних прийомів допиту в процесі розслідування злочину,як правило,комбінуються. При підготовціі до допиту суб'єкт криміналістичної діяльності має уважно аналізувати слідчу ситуацію і конфліктну ситуацію з тим, щоб передбачити необхідність застосування певних тактичних прийомів.

При проведенні допиту в умовах протидії слідству з боку допитуваної особи ключову роль відіграють, перш за все, методи психологічного впливу на особу.

Ф.М. Сокиран та С.В Третиних зазначають, що основним напрямком психологічного впливу на попередньому (а також і на судовому) слідстві є одержання об'єктивно правдивої, стосовно розслідуваної події, інформації, яка здобувається законним шляхом з встановлених законом джерел. Оскільки спілкування і взаємовідносини неможлив психологічного впливу, то криміналістична (слідча) тактика в теорії і практичних рекомендаціях повинна постійно виходити з наявності такого впливу, використання його і розробки ефективних прийомів і систем прийомів тактико-психологічного характеру. Про необхідність такого з'єднання, психологічну сутність криміналістичної тактики взагалі і тактики окремих слідчих дій мова йде починаючи з Ганса Гросса. Але ці ідеї лише останнім часом почали вивчатись грунтовно й впроваджуватися у практику.

Отже, можна зробити висновок, що одним з необхідних слідчих елементів криміналістичної (слідчої) тактики є психологічний вплив. Проте, автори, які вводять психологічний елемент у криміналістичну тактику, в той же час не створюють цілісної системи прийомів або засобів психологічного впливу, обмежуючись більш-менш цінними, або частково, або не зовсім визначеними рекомендаціями, що мають різне психологічне забарвлення. Зокрема, майже завжди у таких роботах йдеться про встановлення психологічного контакту слідчого з іншими учасниками процесу, а також про користь або шкоду так званих психологічних «хитрощів» чи «пасток». На думку Ф.М. Сокирана та С.В Третиниха цих і деяких інших рекомендацій психологічного характеру явно недостатньо для здійснення ідеї про підвищення ефективності попереднього слідства за рахунок ґрунтовного введення даних психологічної науки у слідчу практику, або ці рекомендації, іноді спірні й не повністю узгоджені з «буквою» закону. Тому цілком зрозумілою є потреба в розробці криміналістикою таких метолів психологічного впливу, які б дозволили в межах, передбачених законом, найбільш ефективно виконувати завдання кримінального судочинства[9; 84].

У всіх випадках протидії слідчий застосовує відповідні заходи впливу, що складаються з різних прийомів психологічного впливу в різних варіантах та ситуаціях. Кожен з таких заходів впливу може входити до певної системи прийомів, найбільш доцільної для типової ситуації, що дає можливість скласти алгоритм їх застосування.

Розділ 2. Ефективністьт методів протидії розслідуванню.

Ефективність допиту багато в чому залежить від уважного вивчення особистості допитуваного: дані біографічного характеру, про професію, освіту, соціальний статус, умови роботи, спосіб життя, інтереси та уподобання, головні психологічні якості, ставлення до злочину, типові форми поведінки тощо. Безпосередньо при допитуванні пізнається зовнішність допитуваного, рівень