При цьому оскаржені можуть бути тільки рішення або дії (бездіяль-ність) чотирьох видів: а) внаслідок яких порушено права, законні інтере-си, свободи громадян; б) створено перешкоди для реалізації громадяни-ном його прав, законних інтересів, свобод; в) незаконно покладено на громадянина будь-які обов'язки; г) громадянина незаконно притягнуто до відповідальності.

Процедура щодо вирішення адміністративних справ за зверненнями громадян просувається за певними стадіями провадження. Такими ста-діями є:

а) подання громадянином звернення та прийняття його до розгляду органом (службовою особою), що веде провадження;

б) розгляд справи (встановлення та дослідження фактичних обста-вин);

в) ухвалення рішення;

г) перегляд рішення у зв'язку з його оскарженням або опротестуванням;

д) виконання рішення.

Ці стадії провадження щодо звернень громадян є загальними, особ-ливості ж розгляду пропозицій, заяв та скарг визначаються окремими нормативними актами, які складаються на підставі Закону України «Про звернення громадян».

Наприклад, для органів внутрішніх справ складено Інструкцію про порядок розгляду пропозицій, заяв та скарг і організацію особистого прийому громадян в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах, ви-щих закладах освіти, установах, організаціях і на підприємствах системи МВС України, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ Ук-раїни від 10 червня 1998 р. № 414.

Кожна стадія провадження має свої строки виконання, які визначені Законом України «Про звернення громадян» та підзаконними норматив-ними актами, зокрема Інструкцією з діловодства за зверненнями грома-дян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, у засобах масової інформації.

Так, відповідно до ст. 20. Закону України «Про звернення громадян» (термін розгляду звернень громадян) звернення розглядаються і вирішу-ються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п'ят-надцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання не-можливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, органі-зації або його заступник встановлюють необхідний термін для його роз-гляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому за-гальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може пере-вищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадя-нина термін розгляду може бути скорочено.

Слід зазначити, що законодавець надає особливої уваги організацій-ним діям, що відбуваються на першій стадії провадження. Для забезпе-чення громадянам безперешкодної можливості звертатися із звернення-ми встановлюється і на законодавчому рівні закріплюється особлива форма прийому пропозицій, заяв, скарг — особистий прийом громадян (ст. 22).

Такий прийом обов'язково здійснюють керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян. Прийом проводиться регуляр-но у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян. Порядок прийому громадян визначається керівниками зазначених струк-тур.

Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на осо-бистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому самому порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину пові-домляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

Процесуальні норми, що містяться у законодавстві про звернення громадян, визначають правила діловодства та порядок розгляду звернень, регламентують конкретні дії учасників правовідносин, що виникають за наявності звернення як юридичного факту.

Розділ II. Види суб’єктів провадження за зверненнями громадян.

Чинне законодавство, правозастосовна практика і теоретичні дослі-дження дають можливість впевнено вказати на існування 4 видів учасни-ків таких правовідносин, тобто 4 видів суб'єктів провадження за звернен-нями громадян.

До першого виду (суб'єкти, що звертаються) належать особи, звер-нення яких розглядаються і за якими приймаються рішення. Це дієздатні громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території держави на законних підставах (якщо інше не передбачено міжнародними договорами), звернення яких не підпадають під дію ст. 8 Закону України «Про звернення громадян»: письмове звернення без за-значення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Не розглядаються повторні звернення одним і тим самим органом від одного і того самого громадянина з одного і того са-мого питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, термі-ни розгляду яких передбачено ст. 17 цього Закону, та звернення осіб, ви-знаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Загальними особливостями адміністративно-процесуального статусу суб'єктів, що звертаються, є:

по-перше, обов'язок виконати низку вимог (ст. 5). Так, у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадяни-на, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення адресуються органам держав-ної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, органі-заціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадо-вим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення, оформлене без додержання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як че-рез десять днів від дня його надходження;

по-друге, обов'язок нести відповідальність за подання звернень про-типравного характеру (ст. 26). Так, законом встановлено, що подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію ор-ганів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань гро-мадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб під-приємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодав-ством;

по-третє, виділення у їх масиві