План приміщення може бути площинним або розгорнутим. На останньому зображують не тільки підлогу кімнати з розташованими на ній речами, айв розгорнутому вигляді також стіни кімнати з усіма предметами і слідами, що на них є, а також стелю, коли на ній є якісь ознаки, які підлягають фіксації (наприклад, проломи). При потребі на стіни проектують предмети обстановки, які стоять біля них.

Різні види меблів в приміщенні та окремі види об'єктів на відкритій місцевості зображують на планах та схемах певними умовними знаками, прийнятими у всесоюзному масштабі, кінозйомку, на планах чи схемах позначаються точки, з яких ці зйомки було зроблено.

Плани і схеми підписуються слідчим, проте, якщо в огляді брали участь потерпілий, підозрюваний або обвинувачений, доцільно, щоб план чи схему підписали також і вони.

До основних прийомів фіксації огляду місця події належать: протоколювання; фотографування, відеозапис, кіно-зйомка, звукозапис; копіювання та моделювання; вимірювання, складання планів і схем; вилучення предмета разом із слідами.

Основним способом фіксації результатів огляду місця події є складання протоколу. Складання протоколу місця події вимагає дотримання ряду певних вимог: протокол повинен бути повним і містити детальний опис окремих слідів та інших обставин злочину; всі виявлені об`єкти, предмети та обставини місця події повинні бути зафіксовані у протоколі огляду місця події точно у такому вигляді, в якому вони знаходилися у момент здійснення огляду та спостерігалися слідчим. Якщо до обстановки місця події вносилися певні зміни, то факти внесення таких змін повинні бути встановлені слідчим, шляхом проведення інших слідчих дій - допитами, експертизами, відтворенням обстановки та обставин події та іншими.

Протокол огляду місця події складається з 3-х основних частин: вступної, описової та заключної.

У вступній частині протоколу зазначається: час і місце складання протоколу; посада та прізвища осіб, які проводили огляд та брали участь у його проведенні, прізвища та адреси понятих; підстави для проведення огляду та посилання на відповідні норми КПК України; відмітки про роз`яснення учасникам огляду і понятим їх прав і обов`язків; умови в яких проводився огляд; час початку та закінчення огляду.

Описова частина містить відомості щодо загальної обстановки на місці події і всі фактичні дані, що стосуються справи, викладені у тій послідовності, в якій вони були виявлені. Опис результатів огляду здійснюється від загального до окремого. Спочатку зазначається характеристика навколишньої місцевості, межі території, яка підлягає огляду, загальна характеристика місця події, окремі сліди та предмети. Виявлені на місці події предмети та сліди описуються за наступними правилами: вказується їх назва або найменування, місцезнаходження, розмір, форма, колір, загальні та окремі ознаки, взаємне розташування, а також розташування щодо визначених орієнтирів, способи виявлення та вилучення. В протоколі не повинні зазначатися властивості об`єктів, що не можуть бути встановленими безпосереднім спостереженням без здійснення експертного або лабораторного дослідження. Протокол складається з дотриманням логіки, у чітких та зрозумілих висловлюваннях та фразах.

Заключна частина протоколу містить відомості щодо вилучених предметів та слідів, умов та методів їх фіксації (фото, кіно, відеозйомка, дані про чутливість плівки, умови зйомки, параметри зйомки) та вилучення (копіювання на дактоплівку, виготовлення гіпсового зліпку тощо). У цій частини протоколу зазначається про наявність або відсутність зауважень понятих і інших учасників огляду щодо порядку огляду, вилучення слідів та інших предметів, а також інших дій, вчинених слідчим. Протокол підписує слідчий, а також поняті та інші учасники огляду.

До протоколу огляду місця події можуть додаватися плани, схеми місця події, фотознімки, кіно та відеоплівки.

Всі технічні засоби, які використовують для фіксації процесу огляду та його результатів, можна згрупувати таким чином:

а) фотографічні засоби;

б) кінематографічні;

в) відеозаписуючі;

г) звукозаписуючі;

д) вимірювальні;

е) моделюючі;

є) аналітичні:

ж) пошукові;

з) кібернетичні.

Спеціаліст, працюючи під керівництвом слідчого та проявляючи особисту ініціативу, вживає заходів до фіксації обстановки місця події, здійснює пошук, виявлення, закріплення та вилучення слідів злочину, за необхідності провадить індивідуалізацію останніх, ви-готовляє зліпки та інші копії слідів, упаковує вилучені об'єкти та відповідає за їх належне транспортування.

За вказівкою слідчого він провадить орієнтуючу, оглядову, вуз-лову та детальну фотозйомку, складає схеми та креслення. Спеціалісту доцільно доручати роботу з виявлення, фіксації та ви-лучення мікрооб'єктів. Він несе особисту відповідальність за своєчасне застосування та результативне використання науково-технічних засобів. Спеціаліст надає слідчому допомогу у визначенні належності до справи виявлених слідів, придатності їх для іден-тифікації або отримання іншої доказової інформації; провадить по-переднє дослідження речових доказів. За необхідності він надає до-помогу інспектору-кінологу у визначенні вихідної точки для засто-сування службово-розшукової собаки; повідомляє довідкові відо-мості; бере участь у складанні розшукової інформації; звертає увагу слідчого на обставини, що сприяли вчиненню злочину; висловлює свої міркування щодо можливості перевірки фактичних даних по інформаційно-довідкових картотеках науково-дослідницьких ек-спертно-криміналістичних підрозділів; допомагає слідчому правильно описати вилучені об'єкти в протоколі огляду. Він зобов'язаний інформувати слідчого про всі встановлені ним факти, що мають значення у справі.

Неможливо ефективно провести огляд, не зосередивши своє мислення на різних варіантах механізму вчиненого злочину. Однак моделююча діяльність слідчого не знайшла достатнього втілення в рекомендаціях з методики огляду, органічно не вплетена в методи огляду, що розробляються криміналістикою, не завжди ще розгля-дається як невід'ємна складова частина будь-якого огляду місця події. Уявне моделювання механізму події, що відбулася, розгля-дається переважно лише як одна з умов успішного провадження огляду, а не як суттєвий елемент пізнавальної діяльності на місці події, того або іншого методу