Збирання запаху з дрібних об'єктів і мікрооб'єктів

Немаловажне значення мають і такі запахоносії, як різні дрібні предмети, що належать особі, що перевіряється, і мікросубстанції тіла людини, приміром, мікрочастинки єпідерміса з долонної поверхні руки, відламана частина нігтя, що випали або вирване волосся і ін.

При виявленні запахоносіїв у виді часток, що безпосередньо відокремилися від людського організму чи його одягу, їх необхідно описати в протоколі, а також сфотографувати місце виявлення або сам об'єкт (якщо це можливо), а потім пінцетом помістити його в скляну ємність (пробірку, банку з притертою пробкою). Якщо це зробити неможливо, від джерела запаху відбирають зразок запаху і консервують його. Для цього досить, наприклад, шматочок зрізаного нігтя або шкіри опустити в пробірку з декількома стерильними шматочками фланелевої тканини і залишити її герметично закупореною на якийсь час (до доби). Молекули запаху будуть адсорбуватись на шматочку тканини й у такий спосіб фіксуватися. Потім відокремлені від тіла людини частки можна витягти, використовуючи їх для біологічного дослідження, шматочки тканини що залишилися ж у пробірці варто зберігати для одорологичних цілей.

Особливу обережність потрібно проявляти при огляді дрібних предметів - олівців, ручок, гребінців, шпильок, ґудзиків, портсигарів, сірників і т.д. Їх категорично забороняється брати руками - щоб уникнути втрати одорологичної інформації чи внесення в неї запахових перешкод. Робота повинна проводитися тільки в гумових рукавичках із застосуванням пінцетів, затисків і ін. Виявлений на місці події, такий предмет вилучається відповідно до вищеописаних правил і поміщується в ємність, що герметично закривається, де знаходиться серветка-адсорбент. Діставати предмет з ємності можна не раніше ніж через добу після його консервування (за цей час молекули запаху, що знаходяться на запахоносію, повинні адсорбуватися на тканину адсорбенту). Законсервований запахоносій згодом можна використовувати для інших криміналістичних чи судово-медичних досліджень або як речовинне джерело доказу.

У спеціальній літературі повідомлялося, що запах з микросубстанцій тіла людини (крові, волосся, шкіри, поту і т.п.) і об'єктів-носіїв інших микросубстанцій, що підлягають іншому експертному дослідженню, більш доцільно відбирати в лабораторних умовах за допомогою відповідного випарника з криогенною конденсацією.

Збирання запаху зі слідів крові, поту, слини й інших виділень людини, а також з його волосся.

Запах зі слідів крові і волосся збирають шляхом контакту носія запаху з адсорбентом (фланеллю) або способом криогенної конденсації. Останній переважніше, тому що забезпечує більш повний витяг летучих компонентів з такого роду об'єктів, що особливо важливо при роботі з запахоносіями у вигляді різного роду микросубстанцій.

При контактному способі суху пляму крові попередньо воложать, після чого приводять у контакт зі шматком стандартного адсорбенту запаху - бавовняної тканини типу фланелі. Якщо для дослідження представлені скоринки (зіскрібки) крові, то їх до зволоження подрібнюють.

Час контактної взаємодії зволоженої крові з адсорбентом звичайно не перевищує 10 хв. Далі адсорбент разом із запахоносієм (сухою кров'ю й ін.) використовують для одорологічного дослідження. Десорбція запаху відбувається доти, доки слід крові знаходиться в зволоженому стані. Після висихання його повторно воложать - і десорбція запаху крові відновляється.

Застосований у процесі одорологічного дослідження адсорбент може бути законсервований звичайним порядком. Щоб уникнути гниття крові адсорбент із джерелом запаху, закритий у скляній банці, зберігають у морозильній камері холодильника.

Для одержання в процесі одорологічної вибірки достовірних результатів досить сліду крові діаметром 1,5-2 див. У процесі спеціальних одорологічних досліджень запаху, зібраного зі слідів крові, установлене наступне:

1. Оптимальними умовами збирання запаху зі слідів крові є вакуумний спосіб конденсації пахучих речовин за допомогою спеціального пристрою.

2. Для збирання запаху, що забезпечує кількаразове одорологічне дослідження, досить 1 мг висохлої крові.

3. При використанні на старті запаху, зібраного зі слідів крові, у вибірковому ряді може застосовуватися запах, зібраний як з потожирових виділень донора, так і з його висохлої крові.

4. У процесі експерименту позитивні результати одорологічного дослідження були досягнуті по запаху, зібраному зі слідів крові який зберігався на уніфікованому запахоносії, в герметично закритій скляній ємності протягом року, а також по запаху, зібраному зі слідів крові чотирирічної давнини чи ті, які піддавались дворічному впливу прямих сонячних променів на відкритому повітрі при різній вологості і позитивній температурі 10-30°С.

5. На результати одорологічного дослідження не робить впливу використання в одній вибірці запаху, зібраного зі слідів крові однієї групи чи осіб, що знаходилися в кровному спорідненні, а також зі слідів суміші крові різних осіб чи суміші крові людини і тварини. У цьому випадку собака-детектор буде сигналізувати про запах тієї крові в суміші, запах якої без суміші їй був заданий на старті.

6. Одорологічна вибірка по запаху, зібраному зі слідів крові, можлива відразу ж після збирання запаху на уніфіковані запахоносії.

7. Збирання запаху зі слідів крові способом вакуумної конденсації не перешкоджає наступному установленню видової і групової приналежності цієї крові. Однак у цьому випадку не можна установити полову приналежність слідів крові.

Якщо необхідно зібрати запах з волосся, то вчиняють так. Волосся поміщають на невеликий шматочок адсорбенту, воложать декількома краплями води, відразу ж щільно загортають в адсорбент і поверх нього у фольгу (волосся, як і зразки крові, переносять на адсорбент, користаючись пінцетом). Загорнений у фольгу адсорбент із волосся поміщають на добу в скляну банку, що герметично закривають. Потім волосся витягають і передають для судово-біологічного дослідження,