Детектори запаху, які можна було б включити в комплект, повинні відрізнятися насамперед портативністю і простотою експлуатації. Вони повинні реагувати вибірково на різні запахові речовини і їхні сполучення, наприклад на запах поту людини. Однак таких приладів у практиці поки немає. Створені дотепер детектори: ПЭГАС, «Пошук-1», трубка Мохова-Шинкаренко, «детектор Бансгаарда» — усі вони реагують тільки на молекули однієї речовини.

Прилади для добору запахових слідів — це медичні і ветеринарні шприци, ін'єкційні голки, серветки з фланелевої тканини, фільтрувальний папір, марлеві тампони, тканина АУТ, поліетиленові й інші пристрої, що володіють властивістю усмоктування

Засоби збереження і консервації — це різні герметично зачинені ємності: скляні банки з металевою кришкою, що загвинчується, судини з притертими пробками, пробірки, поліетиленові кульки. Зберігати джерело запаху можна в будь-якій ємності, що герметично закривається і яку можна легко і багаторазово відкривати для використання запаху в доведенні по кримінальній справі. У цьому плані зарекомендували себе консервні 0,5 і 1 л скляні банки з поліетиленовою або скляною кришкою, що закріплюється спеціальним затиском. Дуже зручні консервні скляні банки з металевою кришкою болгарського виробництва, що загвинчується.

Допоміжні приналежності — це гумові рукавички, пінцети, скальпелі, затиски, дизенфікуючі засоби (спирт), пакувальний матеріал (полиетилен, папір, пластелин, сургуч і т.п.).

Одорологічна валіза включає предмети всіх чотирьох відділів, але кількість їх не повинна збільшувати габарити і вагу комплекту. Тому деякі детектори можуть бути винесені з валізи і використовуватися як самостійні пристрої, наприклад газовий аналізатор для виявлення вибухових і наркотичних речовин, ПЭГАС. Валізу не можна заповнювати ємностями для консервації запаху: у загальному це повинен бути легкий, портативний, роб комплект.

Висновок

В даній роботі викладені поняття із традиційних областей криміналістичних одорологічних досліджень, пов’язаних з виявленням, вилученням, консервацією та використанням одорологічної інформації в розслідуванні злочинів, а також методикою роботи з цими видами інформації.

Перш за все увагу було приділено методичному аспекту, питанням стану та перспективам розвитку криміналістичної одорології, практиктичним питанням використання її рекомендацій в розкритті злочинів.

Застосування одорології в слідчій та розшуковій діяльності органів внутрішніх справ відкриває широкі перспективи її розвитку. Але вже зараз, вона повинна бути взята на озброєння слідчими і розшуковими апаратами органів внутрішніх справ.

Значення консервованих слідів для слідчої та розшукової діяльності важко переоцінити. Запах людини, являється його хімічним підписом він глибоко індивідуальний.Запах людини легко проникає в одежу, взуття, та довго утримується. Використання інформації, яка знаходиться в запахах, дозволяє вдало розслідувати складні злочини, скоєні, як правило, в умовах несподіваності.

Можливість довгострокового зберігання запахів,транспортування їх в любих, навіть самих мінімальних об’ємах, будь – які відстані, безумовно, допомагає набагато ширше використовувати впізнавальну властивість собак – диференціаторів, в тому числі й службово-розшукових собак, при здійсненні слідчих та розшукових міроприємств.

Подальша розробка проблем одорології приведе до можливого особи по запаху та без застосування собак – диференціаторів – шляхом використання спеціальних приборів, розробка принципів дії яких складає компетенцію науки – біоніки, кібернетики та інших галузей знань. Крім того, можливість консервації і тривалого зберігання запахів становить основу для розробки системи одорологічного впізнання. Існування даного виду реєстрації зможе поповнити систему криміналістичних обліків органів внутрішніх справ і тим самим створить умови для більш вдалої боротьби із правопорушеннями.

Метою своєї роботи я ставив якомога ширше розкрити питання криміналістичної одорології, намагався показати її значимість та важливість при розкритті та розслідуванні злочинів.

У цій праці зібрані думки багатьох вчених та фахівців даної галузі, я консолідував їх у єдине ціле і сподіваюсь зміг належним чином висвітлити дане питання.

Список використаної літератури.

1. Конституція України від 28 червня 1996.

2. Кримінально-процесуальний кодекс.

3. П.Д.Биленчук „Методика обнаружения и использования одорологической информации в процессе раскрытия пре ступлений” Киев -1993.

4. В.М. Салтевский «Криминалистическоя одорология» Киев -1976.

5. Г.В.Федоров,Г.В.Дергай «Одорология и ее использование в раскрытии преступлений» Киев -1996.

6. А.Г.Винберг «Криминалогическоя законность» Соц. Законность -1971 №11.

7. В.И. Шиканов,Н.Н. Тарнаев «Запаховые микроследы» Иркутск -1974.

8. А.А. Кириченко «Проблемы судебной одорологии» Киев -1988.

9. В.М. Глибко В.М.Салтевський «Запахові сліди у слідчій практиці”Київ – 1992.

10. Райт Р.Х. «Наука о запахах» Москва -1996.

11. В.И.Старовойтов, В.А. Снетков «Криминалистическое значение запаховой характеристики человека»Москва-1990.

12. Е.Р.Российская «Криминалистическая одорология и ее роль в расследовании и расскртии преступлений» Москва – 1999.

[1] За даними А.І.Вінберга законсервовані запахові сліди зберігаються більше двох років.

Конституція України

[3] Кримінально процесуальний кодекс України ст.199

[4] Кісін М.В. Использование консервиріванных запахов в раскрытии и расследовании краж.

[5] Переспективы изучения летучих веществ, выделяемых человеком,в криминалистике (материалы для обсуждения на ученом совете вниисэ). М. 1979.с.12-47

[6] New electronik bloodhard …USA jornal.1964 11.#4. c.18 (приводится по книге Бионика вчера и сегодня. М. 1969.с.7-69).

[7] Див.Снетков В.І., Сулімов К.Т Гріценко В.В. Запаховые следы участников преступления:обнаружение.сбор,орканизация исследований М.:ЭКД МВД. С.3.

[8] Райт Р.Х. „Наука о запахах” переклад з англійської. Москва, 1996ю с. 14

[9] див.Салтевскій М.В. Криміналістична одорологія. Київ 1976.

[10] див. Кисин В’юню „Использование консервированых запахов»

[11] Громович Г.И. «Проблемы теории и практики эффективного применения специальных знаний и научно технических средств в расследовании и раскрытии преступлений. Дискусія докторів юридичних наук. Мінськ 1989. с. 150.

[12] див. „Иностранная печать о техническом оснащении полиции капиталистических государств. Москва.,1988. № 4. с. 64-68.

[13] див. Соколов В.Е., Зинович Е.П, «Химическая сигнализация млекопитающих» Москва Знання. 1978 с.64.

[14] Большая советская энциклопедия. Москва 1978 т.18, с. 661

[15] див. Вінверг А. «судебно–одорологическая экспертиза» (Социалистическая законность.) 1987.№10 с.60-63