який бере участь як спеціаліст при проведенні будь-якої слідчої дії, за функціональною діяльністю та її наслідками нічим не відрізняється від спеціаліста у кримінальному судочинстві взагалі. Тому, якщо вибірка проводиться з ініціативи органу дізнання для виявлення прикмет злочину і осіб, які його вчинили, то її слід інтерпретувати як використання спеціалістами технічних засобів, у тому числі біологічних, якими є нюх тварин. Результати вибірки при відповідному процесуальному оформленні дозволено використовувати як докази, як і результати відеозапису, кіно-фотозйомки і звукозапису.
Про вибірку, проведену в порядку, передбаченому КПК України, орган дізнання повинен негайно повідомити слідчого. Останнє важливо, адже інколи проведенням вибірки порушуються права підозрюваного або обвинуваченого.
Слід погодитися з думкою тих учених, які виступили проти проведення вибірки безпосередньо людей. Незважаючи на це, у новій настанові про використання службово-розшукового собаки в практиці органів внутрішніх оправ, як і тридцять років тому, знову допускається вибірка безпосередньо людей. Ще раніше зазначалось, що завжди у підозрюваного або обвинуваченого в порядку передбаченому КПК України можна дістати взірець запаху на нейтральний предмет-носій і проводити вибірку речей, не пов'язану з усіма небажаними ексцесами, що дискредитують кримінальну одорологію як новий засіб збирання доказів. Звідси особлива роль слідчого в організації і проведенні вибірки, спрямована на забезпечення законності на попередньому слідстві.
Організація вибірки включає підготовчі дії і тактику безпосереднього її проведення. До підготовки відносять вибір місця, часу, учасників, особливо кінолога із службово-розшуковою собакою, підбір відповідних об'єктів - джерел запаху, серед яких буде поміщений взірець запаху підозрюваного або обвинувачуваного, підготовка технічних засобів для фіксації процесу і результатів вибірки.
Переважно вибірка проводиться вдень у приміщенні або на відкритій місцевості, захищеній від вітру.
Ці рекомендації в даний час не можна визнати вичерпними. Зарубіжна і вітчизняна практика використання одорології свідчить, що для вибірки необхідно обладнати спеціальні приміщення, захищені від впливу запахів учасників вибірки /понятих, підозрюваного, слідчого та інших/.
У такому приміщенні працюють тільки кінолог і собака, поняті й інші учасники процесу спостерігають зі сторони через прозору перегородку /скляну, пластикову/. Поруч з кімнатою для вибірки звичайно розміщені стерилізаторна і кімната для банку взірців запаху, де зберігаються запахові сліди з місць нерозкритих злочинів.
Такі приміщення обладнані в країнах СНД /Юрмалівський, Вінницький, Сімферопольський, Харківській, інші одорологічні центри/ та в інших країнах /Болгарія, Німеччина/.
Особлива роль у проведенні вибірки відводиться кінологу, тому насамперед слід виявити його професійні якості, з якими собаками, він працює, яка школа службового собаківництва його готувала, дресирувала собаку, а також якість дресури. Перед початком вибірки необхідно зустрітися з кінологом і скласти план її проведення, обговорити тактичні прийоми.
При підготовці об'єктів, серед яких проводитиметься вибірка предмета - взірця запаху, одержаного від підозрюваного або обвинуваченого, необхідно додержувати таких правил. Об'єкти вибірки всі повинні бути за видом однакові і розташовані серед відповідних предметів /Наприклад, шапка - серед шапок, а не із взуттям або шкарпетками/.
Але доцільніше і більш правильно проводити вибірку запаху, перенесеного на стандартні фланелеві серветки. Забір запаху на серветку проводиться безпосередньо перед вибіркою від п'яти-шести осіб, які можуть брати участь у вибірці. Якщо ж вибірка відбудеться пізніше або пов'язана з неможливістю присутності цих осіб, то про відбирання взірців запаху складається протокол /ст. 199 КПК України/.[3]
Про кількість взірців запаху, серед яких проводитиметься вибірка того, що шукають, в літературі немає єдиної думки. У будь-якому випадку їх повинно бути не менш як три /ст. 175 КПК України/. Проте практика показала: слід готувати 5-7 взірців, а інколи й більше, бо це підвищує надійність вибірки.
Безпосередня вибірка починається з повідомлення і роз’яснення її цілей і тактики, а також їхніх прав і обов'язків понятим та іншим учасникам, їм пропонується оглянути предмети, які будуть використані у вибірці: законсервоване джерело запаху з місця пригоди або законсервований предмет - носій запаху, який належить злочинцю, а також об'єкти - взірці запаху, серед яких проводитиметься вибірка досліджуваного запаху. Учасники повинні переконатися в Цілісності пакування взірця, тобто безпосереднього походження об'єкта. Слідчий повинен ознайомити їх з протоколами, в яких зафіксовані процеси виявлення слідів та їх виїмки.
Як зазначалося, взірці запаху, серед яких вибирається той, що шукають, слід одержувати безпосередньо перед вибіркою у присутності підозрюваного або обвинувачуваного. Такий тактичний прийом дуже корисний для розкриття злочинів по "гарячих слідах" і часто "приводить не тільки до викриття злочинця, а й до його зізнання в суді.
У практиці Київського міського розсадника /розплідника/ було кілька випадків успішного використання вибірки при розкритті злочинів по гарячих слідах". Так, у колективі бібліотеки Дарницького району Києва тривалий час у день одержання заробітної плати у деяких працівників пропадали з дамських сумочок гроші. Спочатку це були незначні суми - 3, 5, 10 крб. Одного ж разу у день заробітної плати у однієї працівниці пропали всі гроші разом із сумочкою. Про крадіжку було заявлено в міліцію. У складі СОГ /слідчо-оперативної групи/ виїхав на місце пригоди кінолог. Оглянувши приміщення бібліотеки, у сховищі за полицями з книгами виявили сумочку, але без грошей. Хто ж злочинець? Він, без сумніву, з колективу працівників, а їх лише 15. Оскільки сумочку в руках тримав злочинець і навіть зім'яв її, щоб засунути в шпарину кінолог запропонував негайно провести вибірку речей усіх працівників. Слідчий зібрав усіх працівників у читальному залі і роз'яснив ціль вибірки та тактику її проведення. Всі працівники охоче згодилися, адже їм вже набрид "особистий" злодій.
Кінолог