ДИПЛОМНА РОБОТА

НА ТЕМУ:

“Призначення та проведення комплексної і комісійної судової експертизи у кримінальному процесі України”

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, ОБ’ЄКТ ТА ВИДИ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

1.1. Поняття судової експертизи...................................................................................7

1.2. Предмет та об’єкт судової експертизи.................................................................15

1.3. Класифікація судових експертиз у кримінальному процесі України……………………..........................................................................................24

РОЗДІЛ 2. ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

2.1. Підстави та порядок призначення комплексної судової експертизи у кримінальному процесі України.................................................................................37

2.2. Постанова (ухвала) про призначення комплексної судової експертизи.....................................................................................................................41

2.3. Висновок комплексної судової експертизи та його оцінка у кримінальному процесі України.............................................................................................................47

РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ КОМІСІЙНОЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ……….........................................................................................................58

ВИСНОВКИ.................................................................................................................67

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………70

ВСТУП

Необхідною умовою побудови правової держави в Україні є створення нового кримінального-процесуального законодавства. Згідно положень Концепції судово-правової реформи в Україні, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року, зазначається, що судово-правова реформа в нашій країні передбачалася як комплекс взаємопов’язаних заходів і мала бути спрямована на упорядкування судової системи, а також усіх галузей права відповідно до соціально-економічних та політичних змін, що відбуваються в нашому суспільстві. Серед найважливіших нормативно-правових актів у галузі кримінального процесу, прийнятих на виконання Концепції судово-правової реформи, є Закон України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 року, оскільки функціональною складовою кримінального процесу є використання особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором або судом спеціальних знань, втілених в кінцевому результаті у висновок експерта. Цей та інші законодавчі акти заклали підвалини для реформування кримінально-процесуального законодавства відповідно до реалій сьогодення, в тому числі й тих, що стосуються не тільки висновку експерта, але й судової експертизи як основної форми застосування спеціальних знань.

З постійним ускладненням суспільних відносин, розвитком науки і техніки, а також у зв’язку з потребами слідчої та судової практики поступово удосконалюються старі та з’являються нові роди та види судової експертизи. Це у свою чергу обумовлює необхідність удосконалення законодавства України про судову експертизу та судово – експертну діяльність.

Одним з різновидів судової експертизи, який потребує особливої уваги, є комісійна та комплексна експертизи.

Актуальність теми

Об’єктом комплексної та комісійної експертизи є вивчення її юридичної природи та особливостей правового регулювання даних видів експертизи у кримінальному процесі України. Необхідність проведення судових експертиз, як правило, випливає з матеріалів справи і таким чином носить об’єктивний характер. Правильне вирішення питання про її призначення або відмову обумовлене, насамперед, вимогами процесуального закону. Висновки комплексних та комісійних експертиз відіграють важливу роль у кримінальному процесі України, адже вони служать джерелом доказів по справі, а також дані види експертиз провадяться декількома (двома і більше) експертами однієї або різних спеціальностей. Це сприяє встановленню істини у кримінальному процесі.

Разом з тим існують проблеми, пов’язані з організацією та проведенням комплексних і комісійних експертиз. Це проблеми нормативної бази, яка б регламентувала особливості проведення даних видів експертизи, підбору компетентних експертів а також проблеми, що пов’язані з критеріями оцінки висновків комплексних і комісійних експертиз.

Вищевказані проблеми потребують подальшої наукової розробки та обґрунтування. Тому обрана нами тема дослідження є актуальною.

Теоретичну основу даного дослідження становлять наукові розробки з проблем судової експертизи, які здійснили В.Д. Арсеньєв, Т.В. Авер’янов, В.Д. Басай, Р.С. Белкін, А.І. Вінберг, Л.М. Головченко, В.Г. Гончаренко, Ю.М. Грошевий, Н.І. Клименко, Г.К. Кожевникова, М.В. Костицький, В.К. Лисиченка, М.М. Михеєнка, Г.О. Матусовського, Г.М. Надгорного, В.Т. Нора, І.Л. Петрухіна, М.Я. Сегая, М.С. Строговича, Т.В. Сахнової, М.О. Селіванова, В.Ю. Шепітько, В.П. Шибіко, М.Є. Шумило, М.Г. Щербаковського та інші науковці.

Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, пов’язані із призначенням, проведенням та оцінкою результатів комплексної та комісійної експертиз у кримінальному процесі України.

Предметом дослідження є нормативно-правові акти, які врегульовують процес призначення та проведення комплексної та комісійної експертиз у кримінальному процесі України, а також наукова література з проблем теорії і практики судової експертизи.

Мета і завдання дослідження

Метою дослідження є комплексне дослідження особливостей та проблем правового регулювання призначення і проведення комплексної та комісійної експертиз у кримінальному процесі України.

Завданнями даного наукового дослідження є:

аналіз теоретичних основ судової експертизи;

дослідження основних класифікацій судових експертиз;

аналіз підстав призначення та проведення комплексної та комісійної експертиз у кримінальному процесі України;

дослідження особливостей структури висновків комплексної та комісійної експертиз у кримінальному процесі України;

виявлення недоліків у правовому регулюванні призначення та проведення комплексної та комісійної експертиз у кримінальному процесі України;

провести дослідження основних проблем застосування правових норм та сформулювати конкретні пропозиції, спрямовані на удосконалення законодавства, що регламентує порядок призначення та проведення комплексної та комісійної експертиз у кримінальному процесі України.

Методологію дослідження становлять:

діалектичний метод – використаний для дослідження та для виявлення суперечностей у законодавстві про судово експертизу;

порівняльно – правовий метод – використаний для дослідження різноманітних наукових підходів до визначення понять „судова експертиза”, „комплексна експертиза”, „комісійна експертиза”, а також для здійснення порівняльного аналізу законодавства зарубіжних країн;

нормативно-догматичний метод – використаний для дослідження змісту правових норм, які врегульовують порядок проведення та призначення комплексної та комісійної експертиз у кримінальному процесі України.

метод аналізу – для дослідження та аналізу особливостей окремих видів судової експертизи;

метод узагальнення – використаний для узагальнення у висновках основних результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступних положеннях і висновках:

Проаналізовано юридичні ознаки судової експертизи: використання і застосування спеціальних знань; проведення досліджень з метою виявлення обставин, що мають значення для справи; процесуальна форма експертизи; спеціальний суб’єкт експертизи; проведення експертизи на підставі постанови (ухвали) особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або суду і на цій підставі запропоноване визначення поняття ”судова експертиза“;

Обґрунтовано, що кримінально-процесуальне значення, на нашу думку, мають наступні класифікації судових експертиз: 1) за послідовністю проведення експертизи – первинні