Наука і практика ще не знають певних, чітко окреслених обмежень переліку видів судових експертиз. В принципі, можлива наявність стількох видів експертиз, скільки існує галузей наукових, технічних або інших спеціальних знань. Аналізуючи класифікацію судових експертиз, яка пропонується в теорії, слід зазначити, що в кримінально-процесуальному законодавстві України недоцільно виділяти всі види експертиз, котрі пропонуються в юридичній літературі. Доцільно в КПК України передбачити лише ті з них, які мають особливості щодо процесуального порядку призначення та проведення, а саме: додаткових, повторних, комплексних та комісійних експертиз. Однак це не означає, що ми відкидаємо цим інші класифікації, зокрема, поділ судових експертиз на класи, роди, види і підвиди. Ми вже відзначали значення цієї класифікації. Сприяє розвитку судових експертиз і той факт, що почала відновлюватися практика проведення конференцій, семінарів, зборів; створено міжнародну Координаційну раду з проблем судових експертиз; при Міністерстві юстиції України плідно працює Науково-консультативна та методична рада з проблем судових експертиз; створений департамент експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України.

РОЗДІЛ 2. ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

2.1. Підстави та порядок призначення комплексної судової експертизи у кримінальному процесі України

Необхідність проведення судових експертиз, як правило, випливає з матеріалів справи і таким чином носить об’єктивний характер. Правильне вирішення питання про її призначення або відмову обумовлене, насамперед, вимогами процесуального закону. До речі, у 1995 р. через порушення норм КПК України, що регламентують питання проведення комплексних судових експертиз, у касаційному порядку скасовано вироки та інші рішення місцевих судів у 143 справах [78, с.8].

Підстави призначення експертизи прийнято поділяти на два аспекти: фактичні та юридичні. Фактичною підставою призначення експертизи є потреба у використанні та застосуванні наукових, технічних та інших спеціальних знань при вирішенні конкретних завдань під час провадження кримінальної справи [79, с.506]. А під юридичною підставою розуміють норми закону, які передбачають можливість, умови та порядок призначення судових експертиз.

Заслуговує на увагу позиція Т.В. Сахнової, яка пропонує розрізняти підстави проведення та підстави призначення судових експертиз, зазначаючи при цьому, що з точки зору логіки саме призначення виступає однією з юридичних підстав проведення експертизи. Вона пропонує розрізняти загально-правову підставу, спеціальну підставу призначення судових експертиз та процесуальну підставу проведення експертизи [28, с.91-92].

Однак, на нашу думку, виділення спеціальної підстави призводить до непотрібного ускладнення дослідження процесу призначення судової експертизи, тим більше, що деякі види судових експертиз ще формуються або несформовані, і в них ще не існує чітко окресленого предмету, завдань тощо. Ми вважаємо, що загальною, для всіх випадків проведення дослідження, підставою призначення судової експертизи буде необхідність застосування та використання спеціальних знань. При виділенні спеціальної підстави автором змішуються поняття предмета та підстави проведення експертизи. Але водночас, ми погоджуємось із Т.В. Сахновою щодо визначення підстав проведення експертизи, оскільки вона правильно зазначає, що фактична підстава проведення співпадає із загальноправовою, а саме: потреба застосування спеціальних знань. Процесуальною підставою проведення судових експертиз вважається процесуальний документ, котрий видається особою, яка проводить дізнання, прокурором, слідчим або судом [28, с. 95, 97].

В той же час у ч.3 ст.75 КПК України зазначається, що у разі необхідності в справі може бути призначено декількох експертів, які дають загальний висновок. Коли експерти не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо. Більш конкретніше призначення та проведення комплексної судової експертизи закріплено в п.1.2.12. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 року, із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства юстиції №144/5 від 30 грудня 2004 року, №59/5 від 10 червня 2005 року де зазначається, що експертиза, для вирішення питань якої необхідні знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань, є комплексною. До проведення таких експертиз, у разі потреби, залучаються фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах [30].

Вказівка на проведення та призначення комплексної судової експертизи частково випливає із змісту ст.23 Закону України “Про судову експертизу”, яка передбачає залучення фахівців іноземних держав для спільного проведення судових експертиз [14]. Тлумачення цієї норми дозволяє зробити висновок, що у разі необхідності іноземці можуть включатися до складу комісії експертів і що в разі розбіжностей між їх позицією і позицією експертів-громадян України, іноземці вправі надати окремий висновок. Такі спільні експертні комісії здійснюють судові експертизи за нормами процесуального законодавства України.

Таким чином, в КПК України відсутнє чітке правове регулювання призначення та проведення комплексної судової експертизи, яке базується в основному на загальних підставах призначення та проведення судової експертизи. В даному випадку доречним буде приклад ст.201 КПК Російської Федерації, де зазначається, що судова експертиза, в проведенні якої беруть участь експерти різних спеціальностей, вважається комплексною. Кожен експерт, який бере участь в проведенні комплексної судової експертизи, підписує ту частину висновку, яка містить опис проведених ним досліджень та несе за неї кримінальну відповідальність [80]. Дещо схожі положення з приводу правової регламентації комплексної судової експертизи також закріплені й в ст.236 КПК Білорусії [81]. В той же час, в Проекті КПК України теж закріплена схожа правова норма. В ст.288 Проекту КПК України зазначається, що комплексна експертиза здійснюється, якщо для вирішення поставлених перед експертом питань