Ще однією причиною проведення комісійних експертиз, як зазначає М.Г. Щербаковським, є навчання експерта-стажиста в період підготовки до самостійної роботи [48, с.83]. В даному випадку, комісійна експертиза проводиться як експертом-стажистом, так і досвідченим працівником експертної установи.

Комісійна експертиза призначається органом дізнання, слідчим, прокурором або судом на підставі постанови або відповідної ухвали. Вказівка в постанові або ухвалі про проведення експертизи в складі комісії є обов’язковою для керівника експертної установи. Дещо схоже положення закріплене в п. 12 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженої наказом № 397 Міністерства охорони здоров’я України від 8 жовтня 2001 року, де зазначається кількісний склад експертів (одноособовий або комісійний щодо конкретної справи встановлюється органом який призначив експертизу, якщо це не зазначено, його встановлює керівник експертної установи (підрозділу). При цьому враховується форма проведення експертизи, її вид та складність [96, с.314].

У зв’язку із неможливістю сформувати комісію (наприклад, у зв’язку із наявністю в судово-експертній установі тільки одного експерта певної спеціальності) органу дізнанню, слідчому, прокурору або суду направляється відповідне повідомлення. У відповідності до статті 198 КПК України керівник експертної установи має право самостійно доручити проведення експертизи декільком експертам, незважаючи на відсутні вказівки про це в постанові особи, органу, який призначив експертизу.

Експерти, що входять в склад комісії для проведення експертизи, досліджують одні і ті ж об’єкти з метою вирішення одних і тих же питань. Кожен член комісії вирішує поставлені органом дізнання, слідчим, прокурором або судом завдання загалом, в повному обсязі. Експерти можуть проводити дослідження окремо, якщо дозволяє кількість отриманих матеріалів кримінальної справи, або спільно.

При формування комісії призначається провідний експерт (голова комісії), який виконує організаційні функції в процесі проведення експертизи. Всі члени комісії, незважаючи на різноманітну компетентність (досвід та знання), мають рівні процесуальні права та обов’язки. Під час проведення досліджень та при обговоренні їх результатів члени комісії мають право радитися один з одним. Якщо експерти повністю погоджуються один з одним, прийшли до єдиної загальної думки, то вони дають один спільний висновок. При наявності розбіжностей між експертами кожен із них дає свій висновок окремо.

Таким чином, ознаками комісійної судової експертизи є :

проведення експертизи декількома (двома і більше) експертами;

експерти – члени комісії мають однакову спеціальність (компетенцію);

за результати досліджень члени комісії радяться і при взаємній згоді надають єдиний висновок;

у випадку розбіжностей кожен експерт має право дати свій окремий висновок, за який несе особисту відповідальність.

Судова експертиза досягає мети в тому випадку, коли орган дізнання, прокурор, слідчий та суд зможуть належним чином використати висновок експерта у справі. Для цього необхідно, щоб дізнавач, слідчий, прокурор або суд, які призначили експертизу, чітко усвідомили сутність дослідження та правильно, об’єктивно оцінили висновок експерта.

Згідно ст.67 КПК України, оцінка доказів передбачає, що прокурор, суд і особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, які ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. В той же час, ст. 277 проекту КПК України містить положення відносно оцінки висновку судової експертизи, де зазначається, що висновок судової експертизи оцінюється особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором, судом, суддею, слідчим суддею в сукупності з іншими доказами та не є обов’язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідній постанові, ухвалі, вироку. Якщо висновок судової експертизи викликає сумнів у його правильності, обґрунтованості, суперечить іншим доказам у справі або встановлено нові факти, які можуть вплинути на висновки експерта, або при призначенні і проведенні експертизи було допущено істотне порушення вимог цього Кодексу, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя, суд призначають повторну судову експертизу [82].

У ст.187 КПК Узбекистану зазначається, що висновок експерта оцінюється дізнавачем, прокурором, слідчим або судом у сукупності з іншими зібраними по справі доказами з погляду його наукової обґрунтованості і дотримання всіх встановлених для проведення експертизи процесуальних правил. Висновок експерта не має наперед встановленої доказової сили для дізнавача, слідчого або суду. Незгода з висновком повинна бути мотивована в ухвалі або постанові. Якщо по кримінальній справі проводилося декілька експертиз і експерти розійшлися в думках, дізнавач, слідчий або суд повинен обґрунтувати свій висновок про згоду з висновками одних експертів і незгоду з висновками інших експертів [94].

В такому випадку, в КПК Узбекистану додатково закріплена оцінка висновку комісійної експертизи.

Висновок експерта для особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду не є обов’язковим, але незгода з ним повинна мотивуватися у відповідній постанові, ухвалі, вироку (ч. 4 ст. 75 КПК України). Дане джерело доказів не має наперед встановленої сили, переваги перед іншими доказами і, як всі інші докази, підлягає оцінці за внутрішнім переконанням слідчих та судових органів, що ґрунтується на всебічному, повному й об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Верховний Суд України в Постанові №8 від 30.05.1997р. “Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах” наголосив, що не повинна надаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісією повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи тощо [86, с.26].

Дослідження судової та слідчої практики при здійсненні