На підставі аналізу теорії та практики судової експертизи прийнято поділяти: 1) клас експертизи складають експертні дослідження, які поєднані спільністю знань та служать джерелом формування теоретичних та методичних основ судових експертиз та об’єктів, що досліджуються на підставі цих знань; 2) роди експертиз розрізняються за предметом, об’єктом і, відповідно, методами експертного дослідження; 3) вид експертизи складають елементи роду, які виділяються специфікою предмета у відношенні загальних для роду об’єктів та методик; 4) підвиди експертизи – складові частини виду, котрі відрізняються своєрідною групою завдань, характерних для предмета даного виду експертизи та комплексам методів дослідження окремих об’єктів чи їх груп;

Кримінально-процесуальне значення мають наступні класифікації: 1) за послідовністю проведення експертизи – первинні та повторні; 2) за обсягом дослідження – основні та додаткові; 3) за кількістю експертів – одноосібні та комісійні; 4) за характером знань, які використовуються, – однорідні та комплексні;

Внаслідок характеристики окремих новітніх видів експертиз спостерігаємо, що на відміну від кримінологічної, одорологічної, генетичної, молекулярно-біологічної експертиз, комп’ютерно-технічна експертиза знайшла своє відображення в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз і Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз;

Правове регулювання призначення та проведення комплексних судових експертиз повинно бути закріплене в КПК України, адже при аналізі кримінально-процесуального законодавства не можливо не помітити розкиданість правових норм з приводу призначення та проведення комплексних експертиз в різних нормативно-правових актах, в тому числі й підзаконних актах;

Загальною, для всіх випадків проведення дослідження, підставою призначення судової експертизи буде необхідність застосування та використання спеціальних знань;

Сформульовано основні ознаки, які характеризують комплексну судову експертизу: Комплексна судова експертиза в кримінальному процесі України виступає як одна з процесуальних форм використання досягнень науки і техніки з метою розслідування злочинів та здійснення завдань правосуддя; комплексна судова експертиза як різновид експертизи в кримінальному процесі України є способом отримання доказів; комплексна судова експертиза проводиться на підставі постанови або ухвали органів дізнання, прокурора, слідчого та суду у випадках, коли виникають питання, вирішення яких вимагає сукупності знань, наук різних спеціальностей, що відносяться до компетенції представників цих наук; залучені до проведення комплексної судової експертизи фахівці проводять необхідні дослідження спільно; коли експерти не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо, за який несуть рівну відповідальність;

Комплексна експертиза – це дослідження, що проводиться на підставі постанови або ухвали органів дізнання, прокурора, слідчого та суду у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку, в процесі якого експерти вирішують питання спільно на основі сукупності знань різних спеціальностей;

Виділено особливості, які мають постанови (ухвали) щодо призначення комплексної судової експертизи;

Ознаками комісійної судової експертизи є : проведення експертизи декількома (двома і більше) експертами; експерти – члени комісії мають однакову спеціальність (компетенцію); за результати досліджень члени комісії радяться і при взаємній згоді надають єдиний висновок; у випадку розбіжностей кожен експерт має право дати свій окремий висновок, за який несе особисту відповідальність;

Сутність висновку експерта полягає в тому, що він є заснованим на завданні органу дізнання, прокурора, слідчого або суду, сформульованому в постанові (ухвалі) про призначення експертизи, викладом експертом фактичних даних, що мають доказове значення для справи та які встановлюються ним на основі застосування спеціальних знань в процесі експертного дослідження;

Виділено особливості структури висновку комплексної та комісійної експертиз у кримінальному процесі України

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Клейнман А.Ф. Основные вопросы теории доказательств в советском гражданском процессе. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1950. – 180 с.

Курылев С.В. Основы теории доказательств в советском правосудии. – Минск: Изд. БГУ, 1969. – 203 с.

Мухин И.И. Важнейшие проблемы оценки доказательств в уголовном и гражданском судопроизводстве. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1974. – 108 с.

Строгович М.С. Материальная истина и судебные доказательства в советском уголовном процессе. – М.: АН СССР, 1955. – 384 с.

Теория доказательств в советском уголовном процессе / Под ред. Н.В. Жогина. – М.: Юридическая литература, 1973. – 735 с.

Фаткуллин Ф.Н. Общие проблемы процессуального доказывания. – Казань: Изд-во Казанского университета, 1976. – 207 с.

Орлов Ю.К. Производство экспертизы в уголовном процессе. – М.: Юридическая литература, 1982. – 178 с.

Палиашвили А.Я. Экспертиза в суде по уголовным делам. – М.: Юридическая литература, 1973. – 142

Петрухин И.Л. Экспертиза как средство доказывания в советском уголовном процессе. – М.: Юридическая литература, 1964. – 267 с.

Шляхов А.Р. Судебная экспертиза: Организация и проведение. – М.: Юридическая литература, 1979. – 166 с.

Експертизи в судовій практиці: Навчальний посібник / В.Г.Гончаренко, В.Є.Бергер, Л.П.Булига та ін. – К.: Либідь, 1993 – 197 с.

Закон України “Про наукову і науково-технічну експертизу” від 10.02.1995 р. № 51/95-ВР // ВВРУ. – 1995. – № 9. – Ст. 56 – (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 1069-XIV від 21.09.1999 р. // ВВРУ. – 1999. – № 45. – Ст. 400).

Закон України “Про екологічну експертизу” від 9.02.1995 р. №45/95-ВР // ВВРУ. – 1995. – № 8. – Ст. 54. – (Із змінами, внесеними згідно із Законами України // Офіційний сайт Верховної Ради України. – .

Закон України “Про судову експертизу” від 25.02.1994 р. № 4038-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1994. – № 28. – ст.232. – (Із змінами, внесеними згідно із Законами України №662-IV від 03.04.2003, ВВР. – 2003. – № 27. – ст. 209; №1992-IV від 09.09.2004, ВВР. – 2005. – № 1. – ст.14).

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. – К.: Ірпінь; ВТФ