Недаремно в юридичній літературі навіть немає сьогодні єдиного загальноприйнятого кримінально-правового визначення ризику як обставини, що виключає злочинність діяння, що викликає труднощі в роботі правоохоронних органів при визначенні міри вини і міри відповідальності. Ця ситуація пояснюється, головним чином, складністю даного феномена, багатогранністю його змісту, його ознак та видів, його умов правомірності у різноманітних видах людської діяльності, що і призводить до розбіжностей серед учених.

Викладені обставини, потреба в удосконаленні норм чинного кримінального законодавства, прагнення взяти посильну участь в дослідженні питання виправданого ризику як обставини, що виключає злочинність діяння, а також відсутність належного предметного комплексного дослідження з даної проблеми у вітчизняному кримінальному праві обумовлюють вибір теми даної роботи, а також роблять її актуальною.

Актуальність дослідження проблеми ризику пояснюється також і тим, що з ризиком зв'язана різноманітна професійна та виробничо-господарська діяльність значної кількості громадян, в процесі виконання якої відмовитися від ризику з об'єктивних причин є просто неможливо і нереально, а тому врегулювання цієї діяльності з точки зору кримінального права має важливе значення.

Об'єктом даного дослідження є кримінально-правові проблеми поняття виправданого ризику як обставини, що виключає злочинність діяння, в законодавстві України в цілому, а також особливості правового регулювання виправданого ризику у різних видах виробничо-господарської та професійної діяльності.

Предметом дослідження є нормативні матеріали та чинне законодавство України і зарубіжних держав, науково-теоретичні розробки з проблеми виправданого ризику в криміналістичній науці цих країн, тенденції та закономірності його розвитку, практика його застосування тощо.

Мета даної дипломної роботи полягає у всебічній теоретичній розробці питання інституту виправданого ризику, в аналізі умов його вчинення в різних сферах виробничо-господарської та професійної діяльності, у формуванні практичних рекомендацій, спрямованих не тільки на удосконалення кримінального законодавства, що регламентує відповідальність за можливі протиправні дії при ризику, але й на усунення типових помилок, які мають місце в судово-слідчій практиці при розгляді конкретних кримінальних справ, пов'язаних із ризиком.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення в роботі таких завдань:

- дати загальну соціально-філософську та кримінально-правову характеристику поняття ризику, зокрема виправданого ризику, виявити його найбільш характерні ознаки,

- визначити межі та найбільш загальні умови правомірності виправданого ризику;

- уточнити види ризику та виявити специфіку прояву умов його правомірності в різних видах виробничо-господарської та професійної діяльності;

- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення кримінально-правових норм, які регламентують поняття виправданого ризику як обставини, що виключає злочинність діяння.

Методи дослідження. У ході дослідження використано наступні наукові методи:

- формально-логічний, завдяки якому аналізувались теоретичні та практичні положення про виправданий ризик;

- порівняльно-правовий, за допомогою якого визначалась специфіка виправданого ризику в порівнянні з іншими обставинами, що виключають злочинність діяння;

- метод системно-структурного аналізу, який дав можливість визначити поняття виправданого ризику, провести дослідження його основних ознак, проаналізувати основні його види та визначити умови його правомірності.

Кожен із методів у конкретному випадку використовувався не окремо, а в поєднанні з іншими. Висновки і положення, які містяться в роботі, ґрунтуються на аналізі норм кримінального законодавства, досягненнях кримінально-правової та кримінологічної наук.

Структура дипломної роботи визначена метою і завданням дослідження. Дипломна робота складається зі вступу, двох глав, висновку, списку використаних джерел. Загальний обсяг дослідження – 82 сторінки, список використаних джерел містить 63 найменування.

Розділ 1. Поняття виправданого ризику в кримінальному праві

1.1. Ризик як поняття та основні його ознаки

Для правильного розуміння будь-якого поняття необхідно проаналізувати його найважливіші істотні риси та ознаки, елементи та властивості, що складають цілісність цього поняття і які у своїй сукупності зможуть дати йому найбільш якісну характеристику.

Ризик як соціальне явище, що об'єктивно існує в реальній дійсності незалежно від волі людини, розглядається в межах різних суспільних наук, кожна з яких має свій предмет, свою спрямованість у дослідженні цього феномену і користується для цього власними методами. Такими науками є психологія, соціологія, філософія, економіка, а також кримінальне право. Така ситуація дозволяє виділити психологічний, соціально-психологічний, філософський, економічний, правовий та інші аспекти феномену „ризик" [3, с.16].

Отже, ризик сьогодні — розповсюджене і звичне поняття, що стосується різноманітних сфер людської діяльності і навіть повсякденного життя. „Основи теорії ризику закладено повсякденною діяльністю людей протягом століть. Лихварі брали вищий відсоток за більш ризиковані позички, банкіри фінансували ризиковані заморські подорожі, сподіваючись на значну винагороду, яка відшкодовувала б не лише фактичні втрати, а й багатомісячне очікування” [22, с.215].

Що торкається етимології цього слова, то більшість учених вважає, що в східнослов’янські мови, зокрема російську та українську слово „ризик” прийшло з італійської мови від слова „risico”, на якій воно означає „скеля”, або в переносному розумінні - „небезпечна справа” [26, с.179; 51, с.485].

Як стверджує А.П.Альгін, зведення ризику тільки до небезпеки, можливих збитків, невдачі істотно спотворює його зміст і звужує дійсне місце ризику в цих сферах діяльності, оскільки таке життєве тлумачення слова „ризик” виділяє в ньому лише одну грань, залишаючи в тіні інші, його істотні риси [2, с.9-10].

Взагалі психологічний словник виділяє три основні взаємозалежні значення ризику: 1) міра очікуваного неблагополуччя при неуспіху в діяльності, що