В ході здійснення підприємницької діяльності часто навіть професійно підготовлена людина, приймаючи те чи інше рішення, не завжди в стані спрогнозувати і в повному обсязі прорахувати наслідки реалізації своїх дій, насамперед через недостатність інформації про економічну, політичну, соціальну, природну та іншу обстановку і невизначеність ситуації [54, с.48].

В економічній та правовій літературі з питання підприємницького ризику останній визначається по-різному. У найбільш загальному смислі, як вважає О. Кабишев, підприємницький ризик можна визначити як небезпеку, що загрожує успішному підприємництву [24, с.49-50]. „Більш конкретно підприємницьким ризиком можна вважати діяльність підприємця на ринку в ситуації невизначеності щодо ймовірного одержання прибутку або збитків, коли той, хто приймає рішення, не будучи в стані однозначно передбачити, досягне він прибутку чи понесе збитки, виявляється перед вибором якого-небудь з альтернативних варіантів рішення” [24, с.50].

Н.Ш.Козаєв вважає, що „підприємницький ризик зв'язаний з організацією виробництва, вирішенням технологічних проблем в умовах ринкової кон'юнктури, економії енергії або перенасиченням трудових ресурсів або недостатньою інформацією з питань господарської діяльності” [29, с.61].

О.О.Ільюхов розуміє під підприємницьким ризиком „самостійну діяльність громадян, які здійснюють від свого імені і під свою майнову відповідальність, спрямовану на отримання прибутку в умовах економічної невизначеності, щодо ймовірного одержання як прибутку, так і збитків” [59, с.116].

У залежності від профільного характеру підприємців в їх діяльності можуть фігурувати різні види ризику, проте найбільш характерними є такі:

- виробничий ризик, зв'язаний з виробництвом продукції, товарів і послуг, зі здійсненням будь-яких видів виробничої діяльності і основними причинами якого є змушені перерви у виробництві, вихід з ладу виробничих фондів, втрата оборотних засобів, несвоєчасне постачання устаткування, сировини і т. ін.;

- комерційний ризик, що виникає в процесі реалізації товарів і послуг, виготовлених або куплених підприємцем і причинами якого можуть бути несподівані зміни в кон'юнктурі ринку, в умовах комерційної діяльності і т. ін.;

- фінансовий ризик, що виникає в сфері відносин підприємця з банками й іншими фінансовими інститутами і причинами якого є висока величина співвідношення позикових і власних засобів, залежність від кредиторів, пасивність капіталів, одночасне розміщення великих засобів в одному проекті і т. ін.

Крім цього в діяльності підприємців можуть виникати й інші види ризику, як наприклад:

- юридичний ризик, поєднаний з низькою якістю законодавчих актів і несподіваними змінами у законодавстві;

- інвестиційний ризик, обумовлений можливим знеціненням інвестицій, передусім капіталовкладень;

- страховий ризик, зв'язаний з імовірністю події або сукупності подій, що можуть призвести до несприятливих економічних наслідків;

- інноваційний ризик, зв'язаний з впровадженням у виробництво нових технологій або нових видів продукції тощо.

Звичайно, дана класифікація підприємницьких ризиків є далеко невичерпною, оскільки існують також й інші види ризиків, впливу яких можуть зазнавати підприємницькі фірми на різних етапах своєї діяльності.

Варто зазначити, що основною особливістю підприємницького ризику є те, що його об'єктом, як правило, повинні бути матеріальні фактори, але не життя і здоров'я людини, а тому перевищення меж правомірного підприємницького ризику повинно проходити з необережності. У протилежному випадку, якщо є присутнім навмисна форма провини, то ні про яке перевищення не може бути і мови і особа буде нести відповідальність на загальних підставах [59, с.117].

На наш погляд, можна все-таки виокремити такі загальні умови, які є найбільш характерними для виправданого підприємницького ризику в цілому:

- спрямованість ризикованих дій суб’єкта підприємницької діяльності на досягнення суспільно корисної мети, яка не може бути досягнута неризикованими засобами і яка повинна визначатися в кожному конкретному випадку окремо в залежності від характеру його діяльності;

- відповідність ризикованих дій підприємця основним нормативно-правовим актам, правилам, інструкціям у сфері його діяльності та допустимість їх порушення тільки у випадку крайньої необхідності, якщо вони застарілі або не прийнятні в нових умовах;

- наявність відповідних знань і досвіду, необхідної професійної підготовки, які б дозволяли йому компетентно вирішувати різні виробничо-господарські та фінансово-комерційні питання, пов'язані з підприємницькою діяльністю, яка здійснюється в складних умовах економічної невизначеності;

- своєчасне виявлення, об'єктивна оцінка й вибір з боку суб’єкта підприємницької діяльності оптимального методу управління ризиком.

2.4.3. Науково-експериментальний ризик

„На сучасному етапі суспільне виробництво розвивається під зростаючим впливом науково-технічної революції, за умов, коли наука на ділі стала безпосередньою продуктивною силою” [52, с.55], яка здійснює перетворюючий вплив на розвиток промисловості, сільського господарства, та й в цілому всіх сфер нашого життя.

Основна мета науки та наукової діяльності полягає в отриманні високоякісних наукових результатів, що мають високий рівень наукової новизни [19, с.2].

Однак, розвиток науки і техніки, пізнання навколишнього світу, дослідження його законів, є, з одного боку, неможливим без проведення різного роду наукових досліджень і експериментів, з іншого боку, їх здійснення є завжди зв'язаним із серйозним ризиком заподіяння шкоди різним правоохоронюваним інтересам, у тому числі і кримінально-правовим. Як зазначає Н.Ш.Козаєв, „той або інший суспільно корисний результат, обумовлений задачами відповідної галузі науки і техніки, при даному рівні їхнього розвитку найчастіше неможливо досягти не ризикованими засобами. У зв'язку з цим і ставиться питання допустимості і