Реферат

Поняття про легітимність влади. Хибні трактування легітимності

1. Поняття про легітимність влади. Хибні трактування легітимності.

Легітимність – це поняття , яке характеризує ступінь згоди між керованими і керуючими.

Влада є легітимною тоді, коли керовані визнають за керуючими право керувати взагалі і саме так як вони це роблять зокрема. Це взаємне визначення повинно усвідомлюватись і тими, і тими.

Види легітимності:

легітимність заснована на традиції ( в основі влади лежить звичай і владні відносини регулюються традиційно сформованими правилами);

легітимність заснована на праві (люди дотримуються певних правил, вважаючи таку поведінку оптимальною для забезпечення соціальної взаємодії);

легітимність заснована на харизмі.

Чинники рівня легітимності влади:

час існування влади;

успішність влади;

відповідність влади законові;

уявлення народу про божественне походження носіїв влади;

асоціація влади з національними символами і визнання її народною.

2. Напрями роботи іміджмейкера з політичним діячем.

Імідж – це образ створеного суб’єкта, який є або спонтанно створений або штучно сформований у масовій свідомості громадян, яка у свою чергу перебільшує уже наявні характеристики , а також наділяє суб’єкт додатковими властивостями.

Напрямки роботи іміджмейкера:

зовнішній вигляд кандидата ( має бути критично оцінений і скорегований у відповідності до: пори року, часу доби, соціального складу виборців;

жести та міміка кандидата (лишні жести –це проблема);

мова кандидата (приглушений сміх, голос і мовлення плавне та чітке, зрозуміле);

друковані рекламні зображення ( принцип конструювання – максимально розділити об’єкт і його оточення, виділити об’єкт на фоні з метою створення його максимально чіткої видимості.

3.Особливості іміджу політичного діяча чоловічої статі.

Майбутній лідер своєю зовнішністю повинен породжувати спокій у громадян, відображати майбутнє, а не минуле.

Політичний лідер чоловік – це уособлення фокусування в майбутнє, демонстрування бачення перспективи.

Президента слід представляти як активну особу, як людину, яка приймає серйозні рішення. Його слід представляти як людину перспективну, усі досягнення повинні оцінювати як частину плану, який президент здійснює заради загального блага. Представлення президента як лідера, який отримав у керування безлад. Представлення президента як людини рішучої, сміливої, самовідданої.

4.Особливості іміджу політичного діяча жіночої статі.

Майбутній лідер своєю зовнішністю повинен породжувати спокій у громадян, відображати майбутнє, а не минуле.

Жінка не може розраховувати на жіночий електорат(виборців). Жінка більш комунікабельна, жінки більш гнучкі та еластичні. Жінці притаманні емоційність, яка доходить до імпульсивності, але це добре тоді, коли керована самою жінкою, її іміджмейкером. Всі вище перечислені якості жінка з легкістю може використати собі на користь у великій політиці.

5.Психологічні особливості конкуренції у передвиборчій боротьбі.

Особливості конкуренції в передвиборчій боротьбі.

Передвиборча кампанія – це, по суті, процес переконання.

Три основних елементи:

сильні та слабкі сторони суперника, який бореться за повторне переобрання;

сильні та слабкі сторони претендента, який прагне зайняти виборну посаду вперше;

симпатії та антипатії виборців.

Рушійними силами передвиборчої кампанії є: час, гроші, люди та ідеї.

П’ять елементів успіху передвиборчої кампанії:

Впевненість. Особиста впевненість кандидата стає життєво необхідним елементом успіху. У політиці оптимізм необхідний точно також як і при відкриті нової справи.

Винахідливість. Проведені партією передвиборчі кампанії повинні відрізнятися винахідливістю, готовністю йти на ризик та експериментувати.

Контраст. Якою б не здавалася очевидною необхідність створення контрасту на свою користь, багатьом претендентам не вдалося це зробити тому, що вони були дуже ввічливими по відношенню до своїх суперників.

Полеміка. Претендент повинен вміти зав’язати і підтримувати необхідний вид полеміки, привертаючи увагу виборців до відмінностей між собою та іншими.

Капітал. Це не тільки гроші, а й використання добровільних помічників, продуманий бюджет, переговори про можливе зниження розцінок, ефективний збір пожертвувань.