Реферат
Правове регулювання господарської діяльності
ВСТУП | С. | 3
РОЗДІЛ 1.
ОСОБЛИВОСТІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ ТА ВАНТАЖУ | С. | 4-11
РОЗДІЛ 2.
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ЯК ВИД ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | С. | 12-19
ВИСНОВКИ | С. | 20
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ | С. | 21
ВСТУП
Сучасний етап розвитку економіки України пов'язаний з переходом до ринкових відносин, характеризується підвищенням соціальних, організаційних, екологічних та технологічних вимог щодо функціонування і розвитку транспортного комплексу. Схильність до співробітництва в різних галузях суспільного виробництва і соціальній сфері викликає необхідність удосконалення міжнародних перевезень та зміцнення позицій вітчизняного перевізника на транспортних ринках.
Економічна криза на транспорті, як і в інших галузях, у значній мірі є наслідком намагання створити у стислі терміни самостійну національну маршрутну систему, на теренах якої значна кількість транспортних підприємств і перевізників сьогодні не в змозі ефективно функціонувати, що перешкоджає формуванню спільного ринкового простору.
У сучасному світовому поділі виробництва відсутні приклади навіть серед розвинених держав, щоб транспортні системи були відокремлені і не базувались на інтеграційних принципах. Ігнорування цього факту, недостатність законодавчої, нормативно-правової, технологічної та інформаційної бази міжнародних перевезень призводить до того, що Україна, яка знаходиться на перехресті головних транспортних напрямків Євроазійського континенту, що мають тисячолітню історію, не повністю реалізує ці переваги в розвитку національної транспортної системи на мережі міжнародних транспортних коридорів.
Важливе місце в економічній політиці держави відведено невідкладному опрацюванню та реалізації "Програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні", "Комплексної програми утвердження України як транзитної держави", розширення співробітництва з міжнародними транспортними організаці-ями, забезпечення приєднання України до міжнародних конвенцій та угод у галузі міжнародних перевезень.
В Україні регулювання відносин у сфері діяльності транспорту відноситься до пріоритетних напрямків внутрішньої політики держави, оскільки створення правових стимулів щодо розвитку транспортної системи є одним з основних резервів підвищення добробуту суспільства, його економічного потенціалу відповідно до напрямків розвитку держави, закріплених Конституцією. Розвиток транспорту та інших засобів комунікації визначає не тільки структуризацію економічного простору держави, тобто екстенсивний процес економічного росту, але й якісне вдосконалення економіки, тобто процес інтенсивного росту. Відповідно функціонування транспорту стає найважливішим фактором розвитку економіки, суспільства в цілому.
1.ОСОБЛИВОСТІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ ТА ВАНТАЖУ
Питання, пов’язані з укладанням та виконанням договору перевезення, регулюються ст.ст. 908-928 ЦК України і ст.ст. 306-315 ГК України, введеними у дію з 1 січня 2004 р.
Відповідно до ст. ЦК України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. А згідно із ст. ГК України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Так, наприклад, досить дієвим документом є Статут залізниць України, затверджений постановою Кабміну від 6 квітня 1996 р. № .
Статут відображає перехід залізничного транспорту на роботу в ринкових умовах. Цим нормативним актом, зокрема, регламентуються:
· порядок укладання договорів;
· організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти;
· основні положення експлуатації залізничних під’їзних колій, а також взаємини залізниць з іншими видами транспорту.
Слід також зазначити, що відповідно до ст. Статуту Міністерство транспорту та зв’язку України має право затверджувати Правила перевезення вантажів, Технічні умови навантаження і кріплення вантажів, Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України та інші нормативні документи.
В свою чергу, наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № були затверджені Правила перевезень вантажів, до яких входять правила: приймання вантажів, видачі вантажів, оформлення перевізних документів, розрахунків за перевезення вантажів, обчислення термінів доставки вантажів, зберігання вантажів, перевезення вантажів з оголошеною вартістю тощо.
Перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства України, Статуту залізниць України і Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. № /566, за єдиними перевізними документами, які складаються на весь шлях перевезення.
Технічні умови навантаження і кріплення вантажів містять вимоги щодо розміщення, закріплення, способу навантаження, розвантаження вантажів, гарантування безпеки руху, збереження залізничного рухомого складу та вантажів.
Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 26 липня 1969 р. № був затверджений Статут автомобільного транспорту УРСР.
Статут визначає права і відповідальність автотранспортних підприємств і організацій, що знаходяться на території України, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються автомобільним транспортом.
Цим Статутом також регламентуються порядок складання і виконання плану автомобільних перевезень в України, основні умови перевезень автомобільним транспортом вантажів, пасажирів, багажу і пошти, а також взаємини автотранспортних підприємств і організацій, що знаходяться на території України, з підприємствами і організаціями інших видів транспорту в частині здійснення автомобільних перевезень.
На підставі цього Статуту Міністерство транспорту та зв’язку України затверджує Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які розробляються за участю зацікавлених міністерств і відомств та містять у собі умови перевезень окремих видів вантажів, виконання комерційних операцій, транспортно-експедиційного обслуговування підприємств і організацій; особливі умови перевезення автомобільним транспортом вантажів підприємств, організацій і установ окремих галузей народного господарства.
Права, обов’язки і відповідальність власників автомобільного транспорту-перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів-замовників визначаються Правилами перевезення вантажів
