Як відомо, покарання і судимість, опосередковано впливає не тільки на засуджених та їх найближче оточення, його вплив охоплює великі групи населення і в цілому суспільство. Оскільки покарання несе не тільки позитив для суспільства (застосуванням кримінального покарання суспільство виконує захисну функцію), а й залишає низку негативних наслідків, саме громадськість разом з Департаментом повинна комплексно реформувати всю кримінально-виконавчу систему і привести її у відповідність до міжнародних стандартів, як того потребує час.

Будуючи кримінально-виконавчу політику, слід відмовитися від усталених стереотипів, келійності, відомчих інтересів, необ’єктивності в оцінці поведінки засуджених та осуджених.

Ці кроки слід робити негайно, але підходити до них дуже виважено, щоб завоювати авторитет і у законослухняних громадян своєї держави, і у засуджених, та тих хто має судимість.

З прийняттям нового Кодексу 2001 року інститут судимості набув ще більшого правового закріплення, що розв’язало багато проблемних питань щодо вдосконалення даного інституту.

Особливо важливим інститут судимості став в наш час, коли швидкими темпами зростає латентна злочинність та в країні констатують високий рівень рецидивної злочинності. Ряд факторів створюють в нашому суспільстві умови для формування відповідного середовища для подальшої криміналізації суспільства. Це починається від найменшого і закінчується криміналізацією найважливіших сфер функціонування держави.[10.ст.169]

Покарання та судимість виступають явищами, які призупиняють процес криміналізації суспільства. Метою покарання та судимості є виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочин як засудженими, так і іншими особами. Саме покарання та судимість впливають на свідомість засудженого, його близького оточення, а також на великі групи громадян.

Інститут судимості є дуже важливою ланкою кримінальної відповідальності, що сприяє боротьбі зі злочинністю, несе для особи ряд негативних наслідків, що мають на меті виправлення засудженого та виховання його, запобігання вчинення ним нових злочинів.

До правових наслідків судимості відносять кримінально-правові наслідки, що наступають для особи внаслідок вчинення нею злочину, і впливають на подальшу кваліфікацію нового злочину, форму покарання та його відбуття. Загально-правові наслідки судимості випливають з законодавства України і полягають у обмеженнях,які особа відчуває до зняття чи погашення судимості.

Метою судимості, як вже зазначалось, є виправлення засудженого, тому з особи, яка доведе своє виправлення, судимість може бути знята достроково, не чекаючи закінчення строків погашення судимості.

Отже, інститут судимості відіграє дуже важливу роль для розвитку законності, правової свідомості засуджених, а також інших осіб, розвитку правового, слухняного суспільства.

Список використаних джерел

Нормативно правові акти:

1. Кримінальний кодекс України. К.Істина.2004.854с.

2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року.М.І.Мельник, М.І.Хавронюк. Каннон2002.1064с.

3. Кримінально – процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. В.Т.Маляренка. Харків.2003р.537с.

4.Кримінальний кодекс України станом на 10 квітня 2007р.ВЕЛЕС.2007.794с.

5. Кримінальний кодекс. Спеціальний випуск. 1996.444с.

6. Кримінально-виконавчий кодекс України: науково-практичний коментар. Степанюк А.Х., Яковець І.С.1996.187с.

7. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №16 «Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості» // Вісник Верховного Суду України. – 2004.

Спеціальна література:

8 Кримінальне право України:Загальна частина.М.І.Бажанов, В.В.Сташиса, В.Я.Тація.Харків. 2001. 494с.

9 Кримінальне право України:Загальна частина.Александров Ю.В. Антипов В.І.Володько М.В.2002. 359с.

10.Кримінальне право України.Загальна частина. Андрусів Г.В., Бантишев О.Ф. 2003.543с.

11. Кримінальне право України:Загальна частина. П.Л. Фріс. 2006.476с.

12.Кримінально-процесуальне право України.Сербулов.І.В.1997.875с.

13.Кримінальне право і законодавство України. Коржанський М.Й.2001.542с.

14. Курс кримінології.Особлива частина. О.М.Джужи. 2001.122с.

15.Кримінальне право України.Музиченко П.П.1999.648с.

16. Кримінальне право України (загальна частина) Кондратьєв Я.Ю.Київ.2002р.491с.

17. Кримінальне право України:Особлива частина.Навроцькйй В.О.2000.311с.

18. Кримінальне право України:Заг. Частина. Н.Ф.Кузніцов.1996.421с.

19. Кримінально-виконавче право України. Загальна та Особлива частини. Навчальний посібник. Б. В. Волженкін.2001.848с.

20.Кримінологія. В.Н.Кудрявцев.1995.439с.

21.Теоретичні питання кримінальної відповідальності.Санталов А.І.1992. 420с.

22.Голіна В. Правова природа погашення і зняття судимості.1992. 368с.