Курсова робота

на тему

«Етичні вимоги до адвокатської діяльності»

Зміст Вступ…………………………………………………..………….……..3

РозділI. Поняття і принципи юридичної етики…………………………..…5

1.1. Засади і цінності юридичної етики…………………………..….5

1.2. Завдання юридичної етики……………………………………….8

РозділII Ідеї та історія розвитку адвокатської етики.……………………10

РозділIII Характеристика правил адвокатської етики……………..…….16

Висновок…………………………………………………………..………….25

Список використаних джерел…..…………………………………………..26

Вступ

Конституція України покладає надання правової допомоги громадянам та юридичним особам на адвокатуру. Реалізація конституційних норм вимагає принципово нового підходу до оцінки соціальної цінності адвокатури, вироблення критеріїв ефективності її діяльності щодо забезпечення прав людини, що нерозривно пов'язано з підвищенням престижу адвокатської професії. Все це актуалізує проблему застосування моральних основ адвокатської діяльності.

Етичні аспекти професійного правозаступництва в Україні висвітлювалися у працях Т.В. Варфоломеєвої, Ю.М. Грошевого, О.Л. Жуковської, Я.П. Зейкана, В.В. Леоненка, С.М. Логінової, І.Є. Марочкіна, В.В. Медведчука, М.М. Михеєнка, О.О. Ніколаєва, В.Д. Нора, О.Д. Святоцького, С.С. Сливки, П.В. Хотенця, Н.І. Чвьорткіна, О.Г. Яновської та інших вчених.

Вагомий вклад у запровадження до адвокатської діяльності високих морально-етичних стандартів внесли відомі юристи-практики минулих епох і сучасності.

- обґрунтовано, що адвокатська етика є складовою професійної юридичної етики, її самостійним видом, який визначає професійний стандарт поведінки (діяльності) адвоката, а її специфіка визначається особливостями функцій адвокатури.

Процеси входження України до Європейського співтовариства обумовили потребу в активізації порівняльних досліджень проблем адвокатської етики у Польщі, Франції та в інших країнах, дослідження міжнародних стандартів організації та функціонування адвокатури.

Разом з тим, незважаючи на те, що окремі проблеми етичного підґрунтя адвокатської діяльності були предметом дослідження багатьох науковців, їх комплексне вивчення на монографічному рівні в незалежній Україні не проводилося з урахуванням положень Конституції України, Закону “Про адвокатуру”, Правил адвокатської етики, норм міжнародного права, що виходять з принципу домінантності загальнолюдських цінностей. Відсутні дослідження, присвячені відповідальності адвокатів за порушення норм професійної етики.Встановлено також, що дисциплінарне провадження має здійснюватися згідно з кодексом професійної поведінки та іншими визнаними стандартами та етичними нормами адвокатської професії . Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 25 жовтня 2000 р. про свободу здійснення професійних адвокатських обов'язків також передбачають обов'язковість етичних правил для осіб, які займаються консультуванням громадян.

Мета дослідження полягає у тому, щоб на підставі аналізу

перебігу та чинників формування прави адвокацької етики, встановити його сутність та характерні риси як складової права.

Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання, що розкривають спрямованість курсової роботи:

- розглянути особливості історичного розвитку становлення етичних правил адвоката.

- дослідити вплив результатів роботи вітчизняних вчених на розвиток правил адвокацької етики.

Об’єктом дослідження є етичні вимоги до діяльності адвоката, а також правові джерела і вплив на інші системи права.

Предметом дослідження є правові джерела та законодавчі акти, створені у процесі становлення адвокатури.

В написанні даної роботи використані праці вітчизняних, та зарубіжних вчених, статті з періодичних видань та історико- правову літературу.

РозділI. Поняття і принципи юридичної етики

1.1.Засади і цінності юридичної етики

1.Юридичну етику прийнято розглядати як складову частину етики взагалі й різновид професійної етики. Необхідно особливо підкреслити ту обставину, що моральні й правові норми як різновид соціальних норм знаходяться в тісному зв'язку і взаємодії. Це означає, що юридичні закони відбивають моральність і мораль суспільства в цілому. Механізми морального і правового регулювання дуже близькі один до одного за специфікою і суспільними функціями. Вони взаємодіють між собою і взаємопроникають[14].

Юридична етика акумулює в собі теоретичні, нормативні й прикладні знання. Вона має наукознавчий статус і розглядається як прикладна соціально філософська наука, яка вивчає походження, сутність, соціальні функції, специфіку морально професійних вимог до діяльності юриста, моральний зміст принципів та норм матеріального і процесуального права і процесуальних дій. Тобто, предметом юридичної етики є про-фесійно-моральні стосунки юриста з колегами, клієнтами, державою, а також зумовлені професійними стосунками юристів, сукупність ідей, принципів і норм моралі, що трансформуються під впливом специфічних умов їх праці.

Суворе дотримання і правильне застосування норм моралі у відправленні правосуддя (у судочинстві), у роботі судових, прокурорських і слідчих органів має величезне значення. Розкриття злочину і викриття злочинця, застосування до нього законного і справедливого покарання, перевиховання і виправлення особи, яка здійснила злочин, повернення її на шлях чесного життя — у цій діяльності закладено великий моральний потенціал, вона пов'язана з життєвими інтересами суспільства і особистості. Від наслідків розслідування і вирішення судових справ залежать добре ім'я, честь і гідність громадян, їх свобода, благополуччя їх сімей. Ця діяльність спирається як на юридичні, так і на моральні підвалини. Заходи боротьби із злочинністю в широкому плані, а також заходи, що вживаються при розслідуванні й вирішенні кримінальних і цивільних справ, повинні відповідати не тільки вимогам законності, а й вимогам моралі.

Моральні основи процесу­альних норм і моральні шляхи застосування процесуальних норм у розслідуванні й вирішенні кримінальних і цивільних справ. Моральні норми, які реалізуються у сфері судочинства, не відділяються від процесуальних норм, вони включаються у їх зміст, є необхідним інгредієнтом правових приписів і вимог, визначають моральний сенс і значення процесуальних норм, вказують етично допустимі способи їх реалізації. Коли ми говоримо про моральні основи кримінального процесу, маємо на увазі, що самим процесуальним нормам притаманний певний моральний характер, моральний аспект і що способи його реалізації мають бути законними і моральними. У зв'язку з цим доцільно навести вислів прогресивного російського дореволюційного юриста А. Ф. Коні . Маючи глибоку впевненість у тому, що кожний юрист повинен неодмінно засвоїти основні моральні засади своєї юридичної професії, він писав: «З