А. Ф. Коні також підкреслював: «... і якщо якийсь, вже давно зрілий судовий діяч у хвилину вагання перед тим, якого способу дій треба дотримуватися в тому чи іншому питанні, згадує моральні вказівки, почуті ним з кафедри, і засоромившись іржі рутини, що непомітно підкралася, оживе духом, викладання судової етики знайде своє житейське виправдання...». Відомий юрист був впевнений, що саме моральним засадам належить у майбутньому першочергова роль у дослідженні умов і обставин кримінального процессу[15].

У наш час ми дійсно є свідками того, як зростає роль моральних засад і цінностей, як відбувається поступова гуманіза­ція суспільних відносин. Звідси і зростання значення юридичної професійної етики у регулюванні діяльності юристів під час виконання своїх професійних обов'язків.

1.2.Завдання юридичної етики

Перед сучасною юридичною етикою стоїть ціла низка завдань, які випливають із основоположних принципів етичного і професійного характеру. Зупинимося детальніше на цьому питанні. Хоча в нашій літературі воно не досить розроблено, все ж можна виділити завдання юридичної етики:—

дати теоретичне обгрунтування таким принципам загальнолюдської моралі, як гуманізм, справедливість, патріо­тизм, солідарність, які є першоосновою аналогічних принципів права, базисом правосвідомості;

— з'ясувати моральний зміст таких принципів правосуддя, як законність, презумпція невинуватості, гласність, при­людність, незалежність суддів, прокурорів, слідчих, адвокатів-захисників і підкорення їх тільки закону;—

дати оцінку доказів за внутрішнім переконанням об'єктивній істині, забезпечити обвинуваченому права на за­хист тощо;

— обгрунтувати моральні засади діяльності юриста взагалі й зокрема прокурора, слідчого, судді, адвоката-захисника, працівника органів МВС;

— виробити рекомендації стосовно формування розвинутої моральної свідомості прокурора, слідчого, судді, адвоката-захисника, працівника органів МВС з метою усунення деформацій морально-професійної свідомості у юридичній практиці;

— обгрунтувати шляхи підвищення правової і моральної культури у кримінальному і цивільному судочинстві;

— вивчити моральні стосунки учасників кримінального і цивільного судочинства з метою розробки рекомендацій для їх оптимізації, розв'язання суперечностей і конфліктів, які виникають у процесі тривалої юридичної практики;

— з'ясувати методологічне значення діалектики моральної і правової свідомості й розв'язати проблему ефективності морального виховання учасників юридичного процесу, співвідношення суспільних і особистих інтересів у ньому.

Усі вищезгадані завдання юридичної етики випливають з наступних положень:

— цінності людської особистості й гуманного ставлення до неї;

— полегшення стану підозрюваного, обвинуваченого і підсудного, турбота про потерпілого та інших учасників процесу;

— необхідності боротьби щодо захисту прав людини, забезпечення їх гарантій, за торжество добра, справедливості, виключення зла в міжособових стосунках, у стосунках особистості та суспільства;

— правильного поєднання особистих і суспільних інтересів, правової і моральної самосвідомості;

— глибокого розуміння необхідності застосування в юридичній практиці механізмів морального і правового регулювання суспільних відносин і забезпечення на цій основі суспільного і морального прогресу, морального оновлення сучасного суспільства

Надійний захист прав людини - вищий критерій оцінки діяльності всіх інститутів держави, що складають систему правоохоронних і правозахисних органів. Ратифікувавши Європейську конвенцію про захист прав людини та основних свобод (1950 p.), Україна взяла на себе зобов'язання забезпечити кожному, чиї права порушені, ефективні засоби правового захисту[18].

стягнень: попередження; зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року; анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю[14].

РозділII

.Ідеї та історія розвитку адвокатської етики Також це стосується і адвокатської етики.* Ідеї необхідності оформлення етичного підґрунтя адвокатської професії прозвучали ще на установчому з’їзді Спілки адвокатів України і знайшли відображення в її Статуті, прийнятому делегатами цього з'їзду 29 вересня 1990 р. Серед завдань Спілки було передбачено "розробляти і поширювати норми адвокатської етики". *

11-12 січня 1991 р. на засіданні правління САУ Й.Л.Бронз поставив питання про розробку етичного кодексу адвоката. *

14 червня 1991 р на засіданні правління САУ Й.Л.Бронз запропонував узагальнити відповідну практику і вивчити зарубіжні деонтологічні правила. *

В 1995р. на розширеному засіданні Правління САУ була створена робоча комісія з розробки Правил адвокатської етики з числа знаних адвокатів з різних регіонів України (Л. Ізовітова, С. Сафулько, Й. Бронз, О. Нечипоренко, В. Міщенко, Т. Тиханська, В.Маслов, Ю. Полонський, Т. Логойда, В. Коворотний та ін.). *

В 1995-1996рр. під керівництвом віце-президента Спілки – О.Л.Жуковської робочою групою САУ була проведена величезна робота по узагальненню вітчизняних етичних традицій адвокатури, актів, що регулюють поведінку адвокатів в інших країнах, міжнародних етичних стандартів адвокатури та був вироблений робочий проект Кодексу (Правил) етики адвокатів України. *

В 1996р. проект був схвалений в основних положеннях Правлінням САУ та надісланий для обговорення на регіональних конференціях адвокатів, що передували З’їзду адвокатів України. *

1997-1998рр. Проект пройшов експертизу провідних фахівців Ради Європи, Американської асоціації адвокатів, Правничого товариства Англії та Уельсу, Асоціації адвокатів Нідерландів та ін., та отримав високу оцінку як акт, що втілює всі основні міжнародновизнані етичні засади адвокатської діяльності, невід’ємні від її сутності в демократичному світі. *

1998р. – проект був доопрацьований робочою групою з урахуванням пропозицій та зауважень українських адвокатів та зарубіжних експертів і за дорученням Правління, що підкреслило нагальну потребу в прийнятті цього акту, – був переданий Вищій Кваліфікаційній комісії адвокатури. *

1 жовтня 1999 р. ВККА на підставі повноважень, наданих Указом Президента України “Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури”, схвалила Правила адвокатської етики в редакції, що була запропонована Спілкою адвокатів