Етичні принципи юридичної діяльності можуть бути поділені на: загальні, які притаманні всім юридичним професіям (чесність, порядність, законність, незалежність тощо), і особливі, які притаманні даній конкретній діяльності. Перші фіксуються в Кодексі юридичної етики, другі - у Кодексах судової, прокурорської, адвокатської етики. При цьому принципи адвокатської етики мають бути закріплені нормами права - Законом “Про адвокатуру”, а норми адвокатської етики - у Кодексі (Правилах) адвокатської етики Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов'язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, фундаментальне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Адвокат зобов'язаний надавати правову допомогу клієнтам компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта і можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до належного виконання доручення від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, фундаментальне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва. .

До них можуть бути віднесені: домінування інтересів клієнта адвокатська таємниця; престиж професії; обмежене рекламування діяльності адвокатів Правила адвокатської етики не можуть передбачати все різноманіття питань, які виникають у діяльності адвоката, проте вони є тим орієнтиром, який дозволяє йому обрати належну лінію поведінки, а органу, який застосовує дисциплінарну відповідальність, належно оцінити поведінку адвоката в суперечливій ситуації. компетентність та сумлінність; чесність та порядність; повагу до адвокатської професії; культуру поведінки; обмеження рекламування діяльності адвокатів[20].У підрозділі 2.2. “Характеристика етичних принципів професійного захисту та гарантії їх реалізації” розглядається в узагальненому вигляді зміст професійних принципів правозахисної діяльності та їх законодавче забезпечення. Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення, свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов'язаний повідомити про це клієнта У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов'язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, котрий може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення[13] Оскільки не всі інтереси клієнта (підозрюваного, обвинуваченого, підсудного) опосередковані законом та закріплені в його суб'єктивних правах, виникає питання, чи поширюється принцип домінування на усі інтереси клієнта чи тільки на законні? Л.Д. Кокорев (“стосовно інтересів, які хоч і не передбачені конкретною правовою нормою, проте випливають із закону, відповідають йому”), О.Д. Бойков, Т.В. Варфоломеєва (“керуватися презумпцією законності інтересу підзахисного”), Я.С. Кисепьов, Ю.І. Стецовський (“прагнення обвинуваченого захищатися від обвинувачення (його матеріальний інтерес) завжди законне; незаконними можуть бути ті чи інші способи захисту”), та поділяє погляди Я.С. Кисельова і Ю.І. Стецовського стосовно відповідності мети та засобів захисту інтересів клієнта

. Якщо перше завжди є волевиявленням клієнта, на що адвокат не має права впливати, то друге - процес керований, який здійснюється адвокатом і під його контролем. При цьому діяльність адвоката-захисника має бути спрямована на досягнення результату справи, який об'єктивно та (або) суб'єктивно є сприятливим для підзахисного Для забезпечення додержання етичного принципу домінантності інтересу клієнта за призначенням органів досудового слідства та суду слід встановити механізм здійснення такої правозабезпечувальної діяльності, а також збільшити визначений постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.99 p. занижений розмір оплати праці адвоката з надання громадянам. правової допомоги у кримінальних справах за рахунок державного бюджету - 15 гривень за повний робочий день[17].

Принцип адвокатської таємниці є як етичний, і як юридичний, оскільки він встановлений Законом. Підкреслюється, що конфіденційність є першочерговим та основним обов'язком адвоката, на обов'язок додержання якого не поширюється строк давності Коло відомостей, які охоплюються поняттям “адвокатська таємниця”, не обмежується фактами, які не сприятливі для клієнта. До них можуть бути віднесені й інші дані, які клієнт з будь-яких причин не бажає зробити предметом судового дослідження. Використання такої інформації захисником на досудовому слідстві та в суді, може мати місце, виходячи з інтересів справи, що не завжди може збігатися з бажанням підзахисного, проте не може суперечити його законному інтересу.

Встановити перелік всіх відомостей, які можуть бути одержані адвокатом у процесі виконання своїх професійних обов'язків, неможливо. Тому слід обмежитися родовою ознакою предмета - будь-які відомості, які стани відомі адвокату у зв'язку із здійсненням правозахисної діяльності. Діючи в інтересах клієнта, адвокат інформує його про відомості, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням доручення. Тому професійна таємниця адвоката стає відомою і клієнту, а отже, є і його таємницею. Аналогічно таємниці клієнта, довірені адвокату, стають таємницями останнього. У всякому разі суб'єктом охорони таємниці клієнта завжди буде адвокат. , Виникнення обов'язку щодо збереження таємниці клієнта пов'язане з моментом звернення громадянина до адвоката за наданням правової допомоги незалежно від прийняття доручення[18].

Забезпечення принципу престижу адвокатської професії автором пов'язується, насамперед, із діяльністю професійних асоціацій адвокатів, які мають підтримувати професійні стандарти та етичні норми адвокатської діяльності, підвищувати престиж адвокатської професіїАдвокат