Розділ 2. Підприємство як головний фактор соціально-економічного розвитку держави

2.1. Підприємство як основний товаровиробник продукції для потреб держави, для населення

Сьогодні на вітчизняному будівельному ринку пропонується велика кількість покрівельних матеріалів різноманітних виробників починаючи від ведучих із світовим ім'ям фірм із так-званих розвинених країн і закінчуючи невеликими вітчизняними виробниками. Причому протягом останніх 5…6 років існує тенденція постійного збільшення асортименту пропозиції покрівлі на українському ринку. І як показує досвід сусідніх держав, вона швидше за все триватиме й надалі (більшість операторів ринку стверджує, що зараз їм ще "не тісно").

Покрівельні матеріали крім її виробників, на українському ринку продають компанії, які реалізують покрівельні, тепло ізолюючі та інші будівельні матеріали. Наприклад за різним оцінками, у Києві великих фірм, що мають в своєму асортименті хвилясті листи, не більше п’яти, по всій Україні - не більше тридцяти. Ці фірми здатні не тільки забезпечити широкий комплекс сервісних послуг, але й порекомендувати монтажні бригади, що виконують покрівельні роботи.

Для просування шиферної продукції її виробники, та фірми, що цьому ринку, розширюють мережу дилерів та дистриб’юторів в регіонах України.

Середніх та невеликих фірм, що реалізують різний шифер, значно більше, але номенклатура шиферної продукції у них значно вужча. Спеціалісти також відмічають, що деякі з них є представниками великих компаній.

а) продукція вітчизняних виробників

Безумовно, бувають і виключення, деякі великі будівельні компанії віддають перевагу працювати через дилерів. Але за свідченнями вітчизняних виробників покрівлі така схема реалізації стає все більш поширеною.

б) продукція зарубіжних виробників

Хоч частка імпортної покрівлі не є великою (близько 10 %), проте найбільше впадає у вічі те, що у вітчизняних виробників реалізація «напряму» споживачеві майже втричі більша, ніж у зарубіжних. Як кажуть оператори ринку, це стало прямим наслідком загострення конкуренції між виробниками. І найближчим часом частка імпортної продукції буде і далі знижуватись.

Основні споживачі

На сьогоднішній день, на думку спеціалістів, основним споживачем шиферу є індивідуальне будівництво. Біля 75% шиферу на українському ринку купують забудовники приватних будинків, дач та інших об’єктів «приміської» інфраструктури. Решта 25% шиферу припадає на інші об’єкти загально промислового призначення.

Сезонність продаж

Не є секретом, що пік попиту на покрівлю, припадає на червень-липень і вересень-жовтень (йде завершення будівельних робіт).

Але про повне затишшя для компаній, які реалізують покрівельні матеріали, говорити не доводиться. Покрівля - матеріал, який не псується. Тому в міжсезоння, проходить заготовка будівельних матеріалів, щоб з настанням теплої і сухої пори року, а це квітень-травень, приступити до подальшого здійснення заповітної мрії - мати свій надійний дах.

Для компаній, що працюють в південних регіонах України, зимові місяці - активна підготовка до курортного сезону, а значить, і сезонності продажу там особливо й не спостерігається. Як не парадоксально, але саме в цей період виробники повинні «включати» всі свої маркетингові можливості, адже це дозволяє їм не стояти у «міжсезоння», а більш-менш «тримати оберти».

Вартість

На думку спеціалістів, не дивлячись на присутність на нашому ринку різноманітних покрівельних матеріалів, більшість вітчизняних споживачів для покрівлі вибирають все таки азбестоцементний шифер.

Це пов’язано перш за все з тим, що це недорогий та один з найвідоміших покрівельних матеріалів. Лист азбестоцементного шиферу можна придбати в середньому від $1,5 до $2,5 за 1 м2. До того ж сучасний азбестоцементний шифер буває вже не тільки сірим, а має й іншу кольорову гаму, з високою стійкістю барвників.

За оцінками операторів, середні ціни 1 м2 покрівлі наступного року зростуть не більше як на 6...8% в залежності від вмісту імпортованої сировини. Практично всі імпортери пропонують споживачеві й необхідні додаткові аксесуари до шиферу. Це різні цвяхи, конькові елементи, ущільнювачі, карнизи і т.д. Розрахунок за них проводиться окремо.

2.2. Організація виробничої діяльності підпримства на правовій основі з метою його ефективної діяльності

Становлення ринкової економіки вимагає від підприємств-товаровиробників їх функціонування на принципах самоокупності та самофінансування і надає можливість кожному конкретному господарству розраховувати лише на власні сили і обирати ті види діяльності, які найбільш прийнятні для нього в конкретних природних умовах.

Необхідно зазначити, що зміст господарської правосуб'єктності підприємств-виробників певною мірою залежить від природних особливостей усього сільськогосподарського виробництва (місцевих природних умов, структури сільськогосподарських угідь, якості ґрунтів тощо). Ці особливості повинні враховуватися під час вирішення питань розвитку господарства.

Стаття 5 Закону України «Про підприємництво» закріплює такі основні принципи господарської діяльності: вільний вибір видів Діяльності; самостійне формування її програми діяльності та вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції; установлення цін відповідно до законодавства; вільний найм працівників; вільне розпорядження прибутком тощо.

Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності встановлюються щодо кола осіб, яким не можна займатися такою діяльністю (військовослужбовці, службові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, господарських судів, державного нотаріату, а також органів державної влади та управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств), а також видів діяльності, якими можна займатися після одержання відповідної ліцензії.

Види діяльності, які потребують спеціального дозволу (ліцензії) та порядок її отримання регулюються Законом України від 1 червня 2000 року «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Підприємства-виробники можуть у процесі здійснення тих чи інших видів діяльності вступати в різні форми виробничого кооперування з іншими приватними, кооперативними або державними виробниками. Ці правовідносини повинні бути належним чином оформлені, як-от: спільні підприємства, різні господарські