3.2. Перспективи розвику регіональної політики в формуванні виробничої діяльності підприємств

Повертаючись до частки українського ринку кожного виду покрівлі, не можна не врахувати однієї дуже важливої обставини. На відміну від економічно більш розвинених держав, в Україні з приходом "нової" економіки рівень життя у різних районах країни відрізняється. А це завжди відбивалося на будівництві. Тому, частка ринку, наприклад, азбесто-цементного шиферу є неоднаковою. У "бідніших" регіонах в основному вкривають шифером, або ж іншою дешевшою покрівлею.

Найбільші обсяги реалізації покрівельних матеріалів припадають на Київ. Саме тут, а також в інших крупних індустріально-розвинених центрах - Дніпрпетровську, Донецьку, Харкові, Одесі, Львові - найбільш відчутною є активізація ринку за останні роки.

В столиці найбільше яскраво лідирують сучасні матеріали та технології. Наприклад зараз в Києві 80…90% робіт на плоских покрівлях виконується з застосуванням єврорубероїду. Будь-яким матеріалом, за виключенням хіба що цементно-пісчаної черепиці, торгують десятки фірм.

Другим після Києва за обсягами продажу покрівлі є Дніпропетровськ. Місцеві торговці кажуть, що в цьому сезоні ринок виріс і практично досяг "докризового" рівня. Металочерепицею в місті торгують 20 фірм, єврорубероїдом - біля десятка, єврошифером та - стільки ж, шифером та рубероїдом - біля 30. В регіоні вже представлені всі покрівельні матеріали, які продаються в Україні (найбільший попит на металочерепицю). Бітумна черепиця представлена поки що слабо. Разом з тим дуже добре продається і а/ц шифер, так як сучасні покрівлі по кишені лише 10% місцевого населення.

У сусідньому Запоріжжі - ринок покрівлі розвинений менше. Фірми, які працюють в масштабах цілої країни вважають його "другорядним". Низька платоспроможність споживачів зумовила слабке розповсюдження єврорубероїду, відсутність у постійному продажу "елітних" матеріалів а високий попит на дешеві матеріали. При порівняно великій кількості торговців (до 10 по металочерепиці, приблизно по 5 по єврорубероїду та шиферу, 2-3 по єврошиферу, та біля 15 по рубероїду) конкуренція між ними дуже сильна і змушує утримувати ціни на мінімальному рівні. В цілому ж у цьому регіоні серед "елітної" покрівлі 70% припадало на металочерепицю, 20% - на єврошифер, 10% - на єврорубероїд.

Донецький регіон відрізняється високою платоспроможністю споживачів. При цьому конкуренція між продавцями не така сильна, як у Дніпрпетровську. Найбільш популярні тут єврорубероїд та металочерепиця. Непогані перспективи тут має якісна керамічна черепиця, випуск якої планують налагодити на територіях із пільговим економічним режимом. В той час Слав'янський керамічний завод відчуває труднощі зі збутом черепиці.

У Харкові ситуація є дуже подібною з тою різницею, що тут набагато більше представлено рулонної покрівлі і керамічної черепиці, виготовленої у країнах СНД.

Одеса є привабливим ринком збуту для металочерепиці та єврошиферу. Наприклад тут представлені практично всі їх марки, що продаються в Україні середньої цінової групи. Кількість продавців тут сягає 10. Крім того, Одеса, як і весь південний регіон є другим по активності після Києва ринком збуту імпортної керамічної і цементно-піщаної-черепиці.

Ну і нарешті, західний регіон, перш за все Львів, є значним ринком збуту металочерепиці і єврошиферу. Наприклад, для першого вітчизняного виробника металочерепиці - фірми "Гіпрон", Західна Україна є другим за важливістю регіоном після столиці (особливо Закарпаття та Буковина). Крім того регіон входить у першу трійку основних ринків цементно-піщаної черепиці і є основним споживачем вітчизняної керамічної черепиці. В той же час "елітна" покрівля, за словами торговців - продається дуже "гнило". Це пояснюється перш за все найнижчою платоспроможністю споживачів за межами Львова, а також конкуренцією сконцентрованих в регіоні виробників традиційних покрівельних матеріалів.

В цілому ж, ситуація на ринку покрівлі така, що боротьба між операторами ринку йде "не на жарт". Незважаючи також на те, що йде постійне розширення асортимену покрівлі. Загалом же - чим менше місто, тим бідніші і консервативніші в своїх смаках забудовники, і тим більше вони надають перевагу старим добрим шиферу та бітумному рубероїду.

Отже, найбільш перспективними для безазбестового шиферу на перших порах скоріш за все стануть “багатші” регіони, у яких зараз продаються нові види покрівель. Проте з часом при вдалій маркетинговій політиці можна було б поступово переорієнтувати споживача теперішнього шиферу на безазбестовий. Основною ж проблемою на цьому етапі стане різкий стрибок цін, адже зараз саме ціновий фактор відіграє головну роль при виборі покрівлі покупцем. А безазбестова технологія, яка вимагає від виробників великих затрат суттєво здорожчить вартість “хвиль”.

Дуже важливу роль на першому етапі – виході товару на ринок відіграє якість нового матеріалу. Як кажуть, не дай Боже створити початкову репутацію не дуже надійного покрівельного матеріалу. Потім переконати споживачів у зворотньому буде у кілька разів важче.

Висновок

В сучасних ринкових умовах господарювання особливо гостро постає питання про розвиток підприємств та підприємництва в Україні. Необхідно знати якими є цілі створення і функціонування підприємств та на яких напрямках діяльності вони засновані.

В своїй роботі я намагалася розкрити сутність підприємства як суб’єкта підприємницької діяльності, його місію та соціально-економічне значення

Виробниче підприємство – це виробничо-господарська одиниця, організаційно відокремлений і економічно самостійний суб’єкт господарювання, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну чи комерційну діяльність з метою задоволення суспільних потреб і отримання прибутку.

Правове регулювання підприємництва здійснюється численними нормативно-правовими актами як