Курсова робота

Поняття та юридичний аналіз складу хуліганства

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………....3

РОЗДІЛ 1. Поняття та юридичний аналіз складу хуліганства………………5

1.1 Поняття складу злочину хуліганства……………………………………5

1.2 Об’єкт хуліганства………………………………………………………..6

1.3 Об’єктивна сторона хуліганства…………………………………………8

1.4 Суб’єкт та суб’єктивна сторона хуліганства…………………………..11

РОЗДІЛ 2. Види хуліганства…………………………………………………….15

2.1 Злісне хуліганство……………………………………………………….15

2.2 Особливо злісне хуліганство……………………………………………21

РОЗДІЛ 3. Застосування покарання за хуліганство………………………….25

ВИСНОВОК………………………………………………………………………..32

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….34

ВСТУП

Актуальність теми досліджння. Кримiногенна ситуацiя, яка склалася в Українi, перетворилася у найбiльше небезпечне соцiальне лихо, що створює серйозну загрозу розбудовi незалежної держави, а небувале зростання злочинностi зумовлене кризовими явищами в полiтичному i економiчному розвитку в усiх сферах суспiльноого життя, правовим нигiлiзмом, фактичною безконтрольнiстю за пiдприємницькою, кредитнофiнансовою та банкiвською дiяльнiстю.

Здiйснюванi заходи виявились недостатнiми для ефективного впливу на стан справ, закони, що приймаються, виконуються незадовiльно i не забезпечують своєчасного задоволення незрiлих потреб ринкових вiдносин.

Розбалансованiсть економiки, спад виробництва та прогресуюче зростання цiн призвели до падiння життевого рiвня i як наслiдок втягнення у незаконне пiдприємництво значноi частини населення. Спал виробництва та пов’язане з ним зростання безробiття зумовили стрiмке зростання крадiжок, грабежiв, розбiйницьких нападiв, хабарницта, убивств; вчинення корисливих злочинiв все частiше поєднується з використанням вогнепальної та холодної зброї.

Одним з небезпечних i все ще досить поширеним посяганням на громадський порядок є хулiганство. Так згiдно довiдки з iнформацiйного бюро УМВС України в Івано-Франківській областi за 2003-2008 роки було зареєстровано 1463 кримiнальні справи, порушені за ознаками статтi 206 КК України, i лише 595 iз них направлено до суду. Майже 9% цих кримiнальних справ зупинено згiдно пункту 3 статтi 206 КК України до встановлення особи, яка вчинила злочин. Крiм того, скоюючи хулiганство, винна особа наносить шкоду громадському спокою i моралi, здоров’ю i тiлеснiй недоторканостi громадян, державному та приватному майну. Нерiдко, хулiганство переростає в iншi, бiльш важкi злочини: вбивство, нанесення тiлесних ушкоджень з хулiганських спонукань та iнш. Скоюючи хулiганськi дiї, особа грубо протиставляє себе суспiльству, прийнятим в ньому правилам поведiнки. Все це сприяє формуванню в її свiдомостi антисоцiальних мотивiв, якi пiзнiше проявляються у скоєннi iнших, бiльш важких злочинiв. Тому, боротьба iз злочиннiстю не мислима без активiзацiї боротьби з хулiганством.

Не зважаючи на те, що боротьбi з хулiганством придiщено увагу, багато її питань продовжують залишатись спiрними, iншi з них розробленi не досить глибоко i повно. Це стосуеться розумiння об’єкта, об’єктивноi сторони, суб’єкта, суб’єктивноi сторони хулiганства, його квалiфiкуючих ознак, вiдмежування даного злочину вiд сумiжних делiктiв. Має певнi проблеми, а деколи i допускає помилки при застосуваннi cтаттi 206 КК України i практика. Покращення потребує i саме кримiнальне законодавство, регулюючи вiдповiдальнiсть за хулiганство. Викладене i обумовило вибiр даної теми кусової роботи.

Основна мета курсової роботи полягає в аналіз злочину хуліганства та його видів та дослідженні застосування покарання за хуліганство.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

· дослідити поняття та юридиний зміст хуліганства;

· розглянути види уліганства;

· визначити типи покарання за хуліганство.

Предметом курсової роботи є злочин хулігаства.

Об’єктом дослідження виступає аналіз складу зоину хуліганства.

Курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, визначаються мета, завдання, предмет, об’єкт дослідження. Основна частина присвячена дослідженню визначеної проблеми. У висновках сформульовано основні результати курсової роботи.

РОЗДІЛ 1. Поняття i юридичний аналiз складу хулiганства

1.1 Поняття складу злочину хуліганства

Стаття 62 Конституцii Украiни встановлює: "Особа вважаеться невинуватою у вчиненнi злочину i не може бути пiддана кримiнальному покаранню, доки ii вину не буде доведено в законному порядку i встановлено обвинувальним вироком суду" [1].

У вiдповiдностi до статтi 3 Кримiнального кодексу Украiни кримiнальнiй вiдповiдальностi пiдлягае лише особа, винна у вчиненнi злочину, тобто така, що умисно або з необережностi вчинила передбачене кримiнальним законом суспiльно небезпечне дiяння [2]. Отож, пiдставою кримiнальної вiдповiдальностi є наявнiсть передбачених кримiнальним законом об’єктивних i суб’єктивних ознак, якi характеризують певне суспiльнонебезпечне дiяння як злочин. Сукупнiсть таких ознак має назву "склад злочину".

Квалiфiкацiя злочину, передбаченого кримiнальним законом, здiйснюеться шляхом характеристики чотирьох елементiв суспiльно небезпечного дiяння, якi утворюють склад злочину: об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта i суб’єктивноi сторони злочину. Визначення складу злочину шляхом встановлення в законi його об’єктивних i суб’єктивних ознак є однiєю з найважливiших гарантiй обгрунтованого притягнення особи до кримiнальної вiдповiдальтностi.

Юридичний аналiз складу хулiганства, як i будь-якого iншого злочину, здiйснюється, виходячи iз законодавчоi характеристики його делiкту. Диспозицiя статтi 206 Кримiнального кодексу України, визначає цей злочин наступним чином: "Хулiганство, тобто умиснi дiї, що грубо порушують грормадський порядок i виражають явну неповагу до суспiльства".

1.2 Об’єкт хуліганства

Перш нiж розкривати поняття об’єкта хулiганства, необхiдно розкрити змiст взагавлi об’єкта посягання. В системi основних елементiв складу злочину, об’єкт посягання займає важливе мiсце, вiн в значнiй мiрi допомагає розкрити змiст i суспiльну небезпечнiсть злочину.

Об’єктом злочину прийнято вважати те, на що посягає злочин. В науковому розумiннi об’єктом злочину є суспiльнi вiдносини, на якi посягає злочин, яким вiн спиричинює шкоду, наносить збитки i якi захищаються нормами кримiнальноого закону [24, с.126].

В науцi кримiнальноого права розроблена класифiкацiя об’єктiв злочинiв: Загальний, родовий i безпосереднiй. Така класифiкацiя має не тiльки пiзнавальне, але й кодифiкацiйне i правозастосовче значення.

Загальним об’єктом злочину виступають всi суспiльнi вiдносини, охоронюванi нормами кримiнального закону. Цей об’єкт є сталим, але до тих пiр, поки не змiниться сам кримiнальний закон (кримiналiзацiя, декримiналiзацiя).

Родовий об’єкт бiльш детальнiше конкретизує об’єкт посягання, вiн є частиною загального об’єкту. Пiд ним прийнято розумiти визначену групу однорiдних суспiльних вiдносин,