на якi посягають в принципi однорiдна група злочинiв. Родовий об’єкт має велике практичне значення. Система Особливої частини Кримiнального кодексу будується, виходячи iз родового об’єкту [24, с.136].
На мою думку, родовим об’єктом хулiганства слiд вважати лише громадський порядок.
Пiд безпосереднiм об’єктом злочину розумiють суспiльне вiдношення, якому спричиняе збитки, наносить шкоду конкретний злочин. Безпосереднiй об’єкт е частиною родового об’кту. Встановлення його при квалiфiкацii злочину є обов’язковим. По безпосередньоому об’єкту проводиться розмежування подiбних складiв злочинiв.
В правовiй лiтературi iснують рiзнi точки зору про те, що вважати безпосереднiм об’єктом хулiганства. Так, на приклад, В.I. Ткаченко, П.I.Грiшаев, Б.В.Здравомислов вважають, що безпосереднiм об’єктом хулiганства, завжди е громадський порядок [10, с. 35] На думку iнших вчених, безпосереднiм об’єктом хулiганства, крiм громадського порядку, слiд визнати також правила спiвжиття (А.А.Герцензон) [8, с.27], громадську безпеку (Н.Ф.Кузнецов) [17, с. 18] та iнше.
Бiльшiсть вчених – юристiв вважають все ж таки об’єктом хулiганства громадський порядок, тобто взаемовiдносини громадян мiж собою i суспiльством, заснованi на правилах спiвжиття. I на мiй погляд це є вiрне твердження, так як важко уявити громадський порядок, який би не опирався на суворе дотримання правил спiвжиття.
Для правильного застосування ст. 206 КК України треба чiтко зрозумiти, що ж охоплюється поняттям "громадський порядок". Законодавець не дав чiткого поняття. Воно вироблене в наукових працях вчених - юристiв, i iснуеє багато рiзних визначень громадського порядку.
Всю сукупнiсть визначень I.Н.Даньшин роподiляє на три групи:
а) поняття громадського порядку в широкому розумiннi;
б) поняття громадського порядку у вузькому розумiннi;
в) тлумачення громадського порядку за допомогою iнших або описання його з допомогою однiеi, i до того ж не головноi ознаки [11, с. 41]
Що стосується поняття громадського порядку в широкому розумiннi, то тут також не має єдностi серед вчених. Так, наприклад, О.Н.Горбунова розумiє пiд громадським порядком в широкому розумiннi весь лад, всю систему громадських вiдносин, iснуючих в суспiльствi, що органiзовуеться i пiдтримується в державi [7, с. 183]. В.I.Ткаченко вважає, що громадський порядок – це сукупнiсть вiдносин, що регулюються правом, нормами i правилами спiвжиття.
Визначення громадського порядку у широкому значеннi є неконкретним. I.Н.Даньшин вважає, що у широкому розумiннi поняття громадського порядку носить надто загальний характер, з нього не видно, якi ж сторони суспiльного життя, який порядок вiдносин мiж людьми потрiбно захищати. Бiльш вузьке розумiння громадського порядку має певнi теоретичнi переваги, бо дозволяє окремi елементи, сторони громадського порядку, якi в своiй сукупностi дають можливiсть визначити коло складаючих його суспiльних вiдносин [11, с.70]
Визначення громадського порядку у вузькому розумiннi вченi також визначають по рiзному. Так, наприклад, О.Н.Горбунова розумiє пiд цим вiдносини, що створюють в державi стан спокою i безпеки, складають систему вольових суспiльних вiдносин, сукупнiсть яких можна назвати громадським порядком у вузькому змiстi слова. М.А.Ефремов говорить про громадський порядок як про систему взаємовiдносин, що встановились в суспiльстивi мiж громадянами, що регламентуеться не лише нормами права, але й нормами маралi i забезпечуючих здiйснення державними i громадськими органiзацiями та всiма громадянами своiх прав, захист iх законних iнтересiв i виеконання ними своiх обов’язкiв.
1.3 Об’єктивна сторона хуліганства
Об’єктивна сторона складу злочину – сукупнiсть передбачених законом ознак, характеризуючих зовнiшнiй прояв суспiльно-небезпечного дiяння, що посягає на об’єкти кримiнально правовоi охорони, а також об’єктивнi умови, пов’язанi з цим посяганням [26, с.73]. Тобто об’єктивна сторона це те, в чому злочин має зовнiшне вираження.
Об’єктивна сторона хулiганства виражаеться в активному дiяннi, яким грубо порушується громадський порядок i виражається явна неповага до суспiльства. Законодавством не визнвчений перелiк хулiганських дiй. I це не можливо зробити, так як за своїм характером хулiганськi дiї досить рiзноманiтнi. В зв’язку з цим, в юридичнiй лiтературi пропонуються рiзнi класифiкацiї хулiганських проявiв.
Так, П.С.Матишевський та I.Н.Даньшин дiлять останнi на три групи. До першої групи вiдносяться тi злочиннi дiяння, якi виражаються тiльки в порушеннi грормадського порядку без безпосереднього зв’язку з посяганням на особу чи майно. Такi дiї можуть виражатись, наприклад, в штучному створеннi шуму, аморальнi вчинки i т. п. Другу групу складають дiяння, що порушують громадський порядок i одночасно супроводжуються посяганням на особу. В таких випадках хулiганство вчиняється шляхом образи, нанесення ударiв, побоїв, спричинення тiлесних ушкоджень. Третя група включає в себе дiяння, що виявляються не лише в порушеннi громадського порядку, а i у посяганнi на власнiсть, наприклад, пiдпал, руйнування тощо [20, с. 58]
П.I.Грiшаєв, наприклад, об’єднуе другий i третiй елементи, що виводить П.С.Матишевський [20,с. 63]. Необхiдно зауважити, що хоча запропонованi класифiкацii хулiганських дiй i мають певне теоретичне значення, вони все ж носять умовний характер, так як хулiганськi дiяння часто виражаються в порушеннi громадського порядку, що супроводжується посяганням на особу чи власнiсть.
Пiсумовуючи вказане, слiд зауважити, що якої би ступенi суспiльної небезпеки не досягали хулiганськi дiї, але всiм їм притаманнi спiльнi ознаки - вони грубо порушують громадський порядок i виражають явну неповагу до суспiльства. Якщо у дiяннi вiдсутня хоча б одна з даних ознак, тодi виключається наявнiсть складу хулiганства.
В юридичнiй лiтературi з цих питань є рiзнi думки. Так, наприклад, П.С.Матишевський пiд дiями, що грубо порушують громадський порядок, розумiють таку поведiнку винного, яка створює загрозу нормальнiй дiяльностi установ, пiдприємств, здоров’ю, життю людей, або висловлюють тривогу у громадян за недоторканiсть iх прав та iнтересiв.
Коментар до кримiнального кодексу Украiни вказує на те, що пiд грубим порушенням громадського порядку слiд розумiти заподiяння йому значної шкоди, що утруднює впорядковане