У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


на якi посягають в принципi однорiдна група злочинiв. Родовий об’єкт має велике практичне значення. Система Особливої частини Кримiнального кодексу будується, виходячи iз родового об’єкту [24, с.136].

На мою думку, родовим об’єктом хулiганства слiд вважати лише громадський порядок.

Пiд безпосереднiм об’єктом злочину розумiють суспiльне вiдношення, якому спричиняе збитки, наносить шкоду конкретний злочин. Безпосереднiй об’єкт е частиною родового об’кту. Встановлення його при квалiфiкацii злочину є обов’язковим. По безпосередньоому об’єкту проводиться розмежування подiбних складiв злочинiв.

В правовiй лiтературi iснують рiзнi точки зору про те, що вважати безпосереднiм об’єктом хулiганства. Так, на приклад, В.I. Ткаченко, П.I.Грiшаев, Б.В.Здравомислов вважають, що безпосереднiм об’єктом хулiганства, завжди е громадський порядок [10, с. 35] На думку iнших вчених, безпосереднiм об’єктом хулiганства, крiм громадського порядку, слiд визнати також правила спiвжиття (А.А.Герцензон) [8, с.27], громадську безпеку (Н.Ф.Кузнецов) [17, с. 18] та iнше.

Бiльшiсть вчених – юристiв вважають все ж таки об’єктом хулiганства громадський порядок, тобто взаемовiдносини громадян мiж собою i суспiльством, заснованi на правилах спiвжиття. I на мiй погляд це є вiрне твердження, так як важко уявити громадський порядок, який би не опирався на суворе дотримання правил спiвжиття.

Для правильного застосування ст. 206 КК України треба чiтко зрозумiти, що ж охоплюється поняттям "громадський порядок". Законодавець не дав чiткого поняття. Воно вироблене в наукових працях вчених - юристiв, i iснуеє багато рiзних визначень громадського порядку.

Всю сукупнiсть визначень I.Н.Даньшин роподiляє на три групи:

а) поняття громадського порядку в широкому розумiннi;

б) поняття громадського порядку у вузькому розумiннi;

в) тлумачення громадського порядку за допомогою iнших або описання його з допомогою однiеi, i до того ж не головноi ознаки [11, с. 41]

Що стосується поняття громадського порядку в широкому розумiннi, то тут також не має єдностi серед вчених. Так, наприклад, О.Н.Горбунова розумiє пiд громадським порядком в широкому розумiннi весь лад, всю систему громадських вiдносин, iснуючих в суспiльствi, що органiзовуеться i пiдтримується в державi [7, с. 183]. В.I.Ткаченко вважає, що громадський порядок – це сукупнiсть вiдносин, що регулюються правом, нормами i правилами спiвжиття.

Визначення громадського порядку у широкому значеннi є неконкретним. I.Н.Даньшин вважає, що у широкому розумiннi поняття громадського порядку носить надто загальний характер, з нього не видно, якi ж сторони суспiльного життя, який порядок вiдносин мiж людьми потрiбно захищати. Бiльш вузьке розумiння громадського порядку має певнi теоретичнi переваги, бо дозволяє окремi елементи, сторони громадського порядку, якi в своiй сукупностi дають можливiсть визначити коло складаючих його суспiльних вiдносин [11, с.70]

Визначення громадського порядку у вузькому розумiннi вченi також визначають по рiзному. Так, наприклад, О.Н.Горбунова розумiє пiд цим вiдносини, що створюють в державi стан спокою i безпеки, складають систему вольових суспiльних вiдносин, сукупнiсть яких можна назвати громадським порядком у вузькому змiстi слова. М.А.Ефремов говорить про громадський порядок як про систему взаємовiдносин, що встановились в суспiльстивi мiж громадянами, що регламентуеться не лише нормами права, але й нормами маралi i забезпечуючих здiйснення державними i громадськими органiзацiями та всiма громадянами своiх прав, захист iх законних iнтересiв i виеконання ними своiх обов’язкiв.

1.3 Об’єктивна сторона хуліганства

Об’єктивна сторона складу злочину – сукупнiсть передбачених законом ознак, характеризуючих зовнiшнiй прояв суспiльно-небезпечного дiяння, що посягає на об’єкти кримiнально правовоi охорони, а також об’єктивнi умови, пов’язанi з цим посяганням [26, с.73]. Тобто об’єктивна сторона це те, в чому злочин має зовнiшне вираження.

Об’єктивна сторона хулiганства виражаеться в активному дiяннi, яким грубо порушується громадський порядок i виражається явна неповага до суспiльства. Законодавством не визнвчений перелiк хулiганських дiй. I це не можливо зробити, так як за своїм характером хулiганськi дiї досить рiзноманiтнi. В зв’язку з цим, в юридичнiй лiтературi пропонуються рiзнi класифiкацiї хулiганських проявiв.

Так, П.С.Матишевський та I.Н.Даньшин дiлять останнi на три групи. До першої групи вiдносяться тi злочиннi дiяння, якi виражаються тiльки в порушеннi грормадського порядку без безпосереднього зв’язку з посяганням на особу чи майно. Такi дiї можуть виражатись, наприклад, в штучному створеннi шуму, аморальнi вчинки i т. п. Другу групу складають дiяння, що порушують громадський порядок i одночасно супроводжуються посяганням на особу. В таких випадках хулiганство вчиняється шляхом образи, нанесення ударiв, побоїв, спричинення тiлесних ушкоджень. Третя група включає в себе дiяння, що виявляються не лише в порушеннi громадського порядку, а i у посяганнi на власнiсть, наприклад, пiдпал, руйнування тощо [20, с. 58]

П.I.Грiшаєв, наприклад, об’єднуе другий i третiй елементи, що виводить П.С.Матишевський [20,с. 63]. Необхiдно зауважити, що хоча запропонованi класифiкацii хулiганських дiй i мають певне теоретичне значення, вони все ж носять умовний характер, так як хулiганськi дiяння часто виражаються в порушеннi громадського порядку, що супроводжується посяганням на особу чи власнiсть.

Пiсумовуючи вказане, слiд зауважити, що якої би ступенi суспiльної небезпеки не досягали хулiганськi дiї, але всiм їм притаманнi спiльнi ознаки - вони грубо порушують громадський порядок i виражають явну неповагу до суспiльства. Якщо у дiяннi вiдсутня хоча б одна з даних ознак, тодi виключається наявнiсть складу хулiганства.

В юридичнiй лiтературi з цих питань є рiзнi думки. Так, наприклад, П.С.Матишевський пiд дiями, що грубо порушують громадський порядок, розумiють таку поведiнку винного, яка створює загрозу нормальнiй дiяльностi установ, пiдприємств, здоров’ю, життю людей, або висловлюють тривогу у громадян за недоторканiсть iх прав та iнтересiв.

Коментар до кримiнального кодексу Украiни вказує на те, що пiд грубим порушенням громадського порядку слiд розумiти заподiяння йому значної шкоди, що утруднює впорядковане


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10