характер своїiх дiй, передбачає, що цими дiями вiн грубо порушує громадський порядок i проявляе явну неповагу до суспiльства, хоча бажає, або не бажає, але свiдомо допускає настання таких наслiдкiв.
Мотивом хулiганства є усвiдомлене прагнення проявити явну неповагу до суспiльства шляхом вчинення дiй, якi грубо порушують громадський порядок.
Залежно вiд ступеня суспiльноi небезпечностi розрiзняють три види хулiганства: просте (ч.1), злiсне (ч.2), особливо злiсне (ч.3 ст.206 КК Украiни).
1. Злiсне хулiганство - це умиснi дiї, що грубо порушують громадський порядок i виражають явну неповагу до суспiльства, але вiдзначаються за своїм змiстом:
а) винятковим цинiзмом;
б) особливою зухвалiстю;
в) пов’язанi з опором представнику влади, що здiйснює обов’язки по охоронi громадського порядку, або iншим громадянам, якi присiкають хулiганськi дiї;
г) або вчиненi особою, ранiше судимою за хулiганство.
2. Особливо злiсне хулiганство - це умиснi дiї, що грубо порушують громадський порядок i виражають явну неповагу до суспiльства, якщо вони вчиненi з застосуванням чи спробою застосування вогнепальної зброї, а так само предметiв, спецiально пристосованих для нанесення тiлесних ушкоджень.
Призначення покарання за хулiганство:
1. санкцiя ч.1 ст.206 КК України передбачае покарання у виглядi:
а) позбавлення волi на строк до одного року;
б) або виправних робiт на той же строк;
в) або штрафу вiд 30 до 80 мiнiмальних розмiрiв заробiтноїi плати;
2. дiяння, передбаченi ч.2 ст.206 караються позбавленням волi на строк вiд одного року до п’яти рокiв;
3. санкцiя ч.3 ст.206 передбачає покарання у виглядi позбавлення волi на строк вiд трьох до семи рокiв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України
2. Кримінальний Кодекс України
3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.95 р. №22. «Про практику призначення судами кримінального покарання». Право України. 1996. №4.с.63.
4. Державна програма боротьби із злочинністю від 25 червня 1993 року.
5. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть. – Днепропетровск: «Пороги», 1992. – 534 с.
6. Викторов Б.А. Цель и мотивы в тяжких преступлениях. – М. «Госюриздат», 1963. – 376 с.
7. Горбунова О.Н. К вопросу об определении понятия общественный порядок в советской науке административного права. – Иркустк.: Иркутский государственный университет, 1967. – 388 с.
8. Герцензон А.А. Уголовное право и социология. – М.: Юрид. лит, 1972. – 290 с.
9. Гришанин П.Ф. Юридическая квалификация хулиганских действий. – М.:ВШ СССР, 1969. – 439 с.
10. Гришаев П.И. Преступления против порядка управления, общественной безопасности и общественного порядка. – М.: ВЮЗИ, 1957. – 245 с.
11. Даньшин И.Н. Уголовно-правовая охрана общественного порядка. – М.:Юридюлит, 1973. – 193 с.
12. Калмыков В.Т. Хулиганство и меры борьбы с ним. – Минск: Беларусь, 1979.
13. Кириченко В.Ф. Преступления против общественной безопасности, общественного порядка и здоровья населения. – М.: Юрид. лит., 1970. – 133 с.
14. Комарчук В. Категорія «громадський порядок» у теорії та практиці адміністративного права.//Радянське право. – 1990.-№2.
15. Красиков Ю.А., Труфанов В.В. Борьба с хулиганством. – Воронеж, 1966. – 128 с.
16. Кудрявцев Л. И. Судебная псилого-психиатрическая экспертиза. – М.:Юрид.лит, 1988. – 218 с.
17. Кузнецов А.В. Уголовное право и личность. – М.:Юрид.лит., 1977. – 254с.
18. Куц Н.Т. Преступления против общественного порядка и общественной безопасности. – К.:КВШ МВД СССР, 1974.
19. Кыдыралиева С.К. Хулиганство.Уголовно-правовые и криминологические вопросы. – Фрунзе: Изд-во Илим, 1981.
20. Матышевский П.С. Ответственность за преступления против общественной безопасности и здоровья населения. – М.:Юрид.лит, 1964.
21. Наклович М.Л. Кримінально-правова боротьба з хуліганством. - Львів: Вища школа, 1994. – 427 с.
22. Піщенко Г. Правові аспекти та відмінні особливості кримінально-карального хуліганства.// Право України, 1997. - №2.
23. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. –К, 1994.
24. Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина: Конспект лекцій, випуск 1. –Хмельницький: Хмельницький філіал Одеського інституту підприємництва та права, 1994. – 538 с.
25. Нор В.Т., Михеєнко М.М., Шибіко В.П. Кримінальний процес України: Підручник. –К.:Либідь, 1992. – 326 с.
26. Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. – К.:Юринком, 1995. – 265 с.
27. Тевлін Р. Ще раз про поняття «громадський порядок».// Радянське право. 1990, №6.
28. Яценко С.С. Ответственность за преступления против общественного порядка. – К.:Вища школа, 1996. - С.20.