„Участь адвоката у збиранні, закріпленні та оцінці доказів у кримінальному процесі”

М А Г І С Т Е Р С Ь К А Р О Б О ТА

ЗМІСТ

ВСТУП.................................................................................................................с. 4

РОЗДІЛ 1. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ АДВОКАТА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ.....................................................................с. 8

1.1 Захисник як учасник кримінального процесу.......................................с. 8

1.2 Порядок вступу адвоката у кримiнальну справу................................с. 11

1.3 Права та обов’язки адвоката...................................................................с. 25

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ УЧАСТІ АДВОКАТА У ДОКАЗУВАННІ...............................................................................................с. 36

2.1. Реалізація повноважень захисника зі збирання доказів...................с. 36

2.2. Особливості перевірки та оцінки доказів адвокатом........................с. 43

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА НАПРЯМКИ УЧАСТІ АДВОКАТА У ДОКАЗУВАННІ...............................................................................................с. 63

3.1. Участь адвоката у слідчих діях..............................................................с. 63

3.2. Аналіз доказів у захисній промові.........................................................с. 76

3.3. Участь захисника у доказуванні при розгляді кримінальної справи в апеляційній, касаційній інстанціях та в порядку виключного провадження.....................................................................................................с. 82

ВИСНОВОК......................................................................................................с. 87

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................с. 91

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Українська держава на сучасному етапі свого розвитку переживає значні перетворення, підвищуються вимоги до дотримання законності в діяльності правоохоронних органів. Об’єктивною необхідністю стала судова реформа, одним із завдань якої є перетворення кримінального процесу із обвинувального у змагальний, тим більше що у відповідності зі ст. 129 Конституції України судочинство повинно здійснюватися на основі змагальності і рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом [46]. Реалізація цього положення, як випливає з проведеного в даній роботі дослідження, створює максимально сприятливі умови для встановлення істини і проголошення справедливого вироку. Потрібна така організація судочинства на всіх його етапах, включаючи досудові, і у всіх органах, яка повністю виключила б можливість засудження невинних. Цим пояснюється збільшена увага до участі захисника у кримінально-процесуальному доказуванні. Саме проблеми процесуального статусу сторони захисту, участі її в доказовій діяльності найтіснішим чином пов’язані з необхідністю забезпечити захист кожної людини і суспільства в цілому від злочинів, а з іншого боку – з гарантією прав осіб, залучених до сфери кримінального процесу.

В даний момент виникла гостра необхідність в удосконаленні законодавства про становище захисника у кримінальному процесі, заходів, які сприяють реалізації на практиці права кожного обвинуваченого на отримання кваліфікованої юридичною допомоги. Відповідні положення необхідно передбачити у проекті КПК України та проекті закону „Про адвокатуру”.

Правова держава повинна забезпечувати такий порядок регламентації процесуальних відносин, який би забезпечував захист людини, суспільства і держави від злочинів і встановлював гарантії впровадження в життя правових приписів. Досягнення цих цілей можливе шляхом розширення процесуальних прав захисника, надання йому ширших прав у доказуванні.

Вивчення практики участі захисників і їх підзахисних у доказуванні показує, що роль цих суб’єктів доказування при розслідуванні злочинів з кожним роком підвищується. Разом з тим її аналіз приводить до висновку, що часто діяльність сторони захисту не відповідає потребам практики і можливостям, встановленим законом. Це викликає необхідність дослідження способів підвищення активності захисника і його клієнта у доказуванні. Потребують теоретичного осмислення існуючі положення КПК України 1960 р. і норми проекту КПК України, що стосуються участі обвинуваченого і його захисника в кримінально-процесуальному судочинстві.

Питанням діяльності захисника з доказування у кримінальному процесі, підвищенню її ефективності присвячені роботи таких видних учених і практиків як Т.В. Апарова, В.Д. Арсеньев, М.О. Баєв, Р.С. Бєлкін, А.М., Бірюкова, В.П. Божьев, Т.В. Варфоломєєва, В.О. Власіхін, І.Ю. Гловацький, Н.О. Громов, К.Ф. Гуценко, В.Я. Дорохов, С.П. Ефімічєв, Я.П. Зейкан, З.З. Зінатуллін, Ц.М. Каз, Л.М. Карнєєва, Л.Д. Кокорев, О.M. Ларін, В.З. Лукашевич, П.О. Лупинська, Г.М. Міньковський, І.Б. Михайлівська, М.М. Михєєнко, Я.О. Мотовіловкер, Н.М. Обрізан, І.Л. Петрухин, Р.Д. Рахунов, В.М. Савицький, А.Д. Святоцкий, В.Д. Спасович, М.С. Строгович, Ф.Н. Фаткуллін, М.П. Чельцов, С.А. Шейфер, О.Г. Яновська та ін.

Поряд з цим, немає єдиної думки з питань, зв’язаних за участю сторони захисту в кримінально-процесуальному доказуванні. Залишаються дискусійними проблеми статусу захисника, механізму забезпечення його прав і обов’язків. Законом до цих пір не передбачені засоби реалізації права збирання доказової інформації стороною захисту, її види і шляхи отримання. Вивчені дослідження не містять повноцінного комплексного вивчення правомочності захисника щодо збирання доказової інформації, перевірки і оцінки сформованих доказів у кримінальній справі і результатів цієї діяльності.

Ці обставини визначили актуальність даного дослідження

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є вивчення і спроба вирішення процесуальних проблем участі захисника у кримінально-процесуальному доказуванні, дослідження відповідної законодавчої бази, розробка конкретних пропозицій щодо зміни статусу сторони захисту в кримінальному процесі України, вироблення практичних рекомендацій, що відносяться до створення в кримінальному процесі ефективних механізмів забезпечення прав сторони захисту на участь в доказуванні.

Актуальність та мета дослідження обумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- вивчити процесуальне становище захисника, права, надані йому при здійсненні захисту, на основі аналізу КПК визначити, чи достатньо у нього засобів для успішної реалізації функції захисту;

- внести пропозиції з удосконалення кримінально-процесуального закону в частині статусу захисника;

- проаналізувати повноваження сторони захисту щодо збирання доказів згідно чинного кримінально-процесуального законодавства України;

- розглянути особливості участі захисника в перевірці і оцінці сформованих доказів;

- розробити рекомендації, що забезпечують ефективність участі захисника у процесі доказування;

Об’єктом дослідження є правовідносини, що складаються між сторонами захисту і обвинувачення з приводу збирання доказів, їх перевірки і оцінки.

Предмет дослідження складає чинне законодавство на практика його застосування щодо участі захисника у доказуванні на стадії досудового розслідування злочинів та судового розгляду кримінальних справ.

Методологічну базу дослідження складають діалектичний метод наукового пізнання, загальнонаукові і окремі наукові методи теоретичного аналізу, такі як