Слідчий експеримент також належить до слідчих дій, в яких захисник бере участь вкрай рідко. Тим часом у ряді випадків він дозволяє достатньо надійно перевірити істинність вибраної слідством версії, достовірність показань тих або інших допитаних у справі осіб. Слідчий експеримент може проводитися, зокрема, і за клопотанням захисника. Наведемо як приклад наступну справу. 14-річний Т. в своїй квартирі пострілом з рушниці важко поранив однолітка. Потерпілий стверджував, що Т. зробив в нього прицільний постріл. Т., у свою чергу, показав, що постріл провів випадково, коли підлітки намагалися відібрати один у одного рушницю. Окрім них двох в кімнаті нікого не було. Яких-небудь неприязних відносин між обвинуваченим і: потерпілим не встановлено. Справа розслідувалася тривалий час і неодноразово розглядалося судами, у ній ухвалювалися різні рішення. Але все дослідження доказів по суті зводилось до багатократних допитів потерпілого і обвинуваченого, які давали діаметрально протилежні показання, причому на обох впливали батьки. Між тим необхідною умовою правильного вирішення справи було проведення перевірки показань на місці або слідчого експерименту за участю фахівця або експерта (очевидно, з подальшим призначенням експертизи) для з’ясування питання про те, в якому взаєморозташуванні знаходилися підлітки, хто і як тримав зброю, чи можливо нанести поранення, виявлене у потерпілого, при обставинах, описаних ним або обвинуваченим [69, c. 257].

Отримання в результаті слідчого експерименту достовірних даних вимагає дотримання ряду умов. Перш за все, експеримент необхідно проводити в умовах, максимально наближених до тих, в яких відбувалася подія, що перевірялася: у тому ж місці (у тому ж приміщенні, на тій же ділянці місцевості), в той же час, при тому же освітленні і тому подібне. Причому слід враховувати можливість зміни обстановки з моменту подій, що перевіряються. В цьому випадку знадобиться відтворити ті або інші деталі обстановки в первинному вигляді.

Умовою достовірності результатів експерименту служить також неодноразове проведення дослідних дій. Якщо, наприклад, перевіряються показання обвинуваченого про вчинення ним тих або інших дій, йому необхідно дати можливість повторювати дослід в тих же або дещо змінених, але об’єктивно можливих в даному випадку умовах.

Експеримент не завжди дає підстави для однозначного категоричного висновку. Іноді доводиться допустити можливість того, що не були повністю дотримані умови, в яких відбувалася подія, що насправді перевірялася. Крім того, треба враховувати, що на негативний результат експерименту міг вплинути стан особи, показання якої перевірялися, викликане незвичайними для нього умовами слідчої дії. У подібних випадках питання, для з’ясування якого проводився експеримент, залишається відкритим і повинно вирішуватися з урахуванням всієї сукупності наявних доказів [7, c. 169].

Участь захисника у провадженні обшуку. У КПК України прямо не передбачена присутність захисника при провадженні обшуку. Однак його участь у вказаній слідчій дії може служити однією з гарантій проти спроб недобросовісних співробітників органів дізнання, що зустрічаються в практиці, а іноді і слідчих створити штучні докази проти підозрюваного (обвинуваченого) шляхом підкидання при обшуку наркотиків, зброї і тому подібне. Проте на практиці подібні дії частіше здійснюються, коли проводиться особистий обшук підозрюваного при його затриманні, при якому участь захисника законом також не передбачена.

Потрібно мати на увазі, що в даній процесуальній дії обов’язково беруть участь поняті, причому, наскільки це можливо в умовах обшуку, бажано переконатися в їх незацікавленості в справі. Якщо, за твердженням слідства, при обшуку що-небудь виявлено, захист повинен вимагати точного дотримання ч. 1 ст. 188 КПК про вказівку в протоколі обшуку обставин виявлення нібито знайдених предметів, документів і цінностей: у якому місці і за яких обставин вони виявлені, а також детального перерахування всієї кількості предметів, що вилучаються, з точною вказівкою, міри, ваги, індивідуальних ознак.

Нарешті, треба переконатися в тому, що про провадження обшуку є постанова слідчого та санкція прокурора, а якщо обшук проводиться в житловому приміщенні – рішення суду [30, c. 224-226].

Особливості участі захисника у провадженні слідчих дій в судовому розгляді. До судового слідства в тій чи іншій мірі відноситься те, що було зазначене про дослідження доказів в досудових стадіях процесу. Однакові і цілі слідчих дій: отримання відносних, допустимих і достовірних доказів, необхідних для встановлення обставин, що підлягають доказуванню. Тим не менше дослідження доказів в судовому розгляді відрізняється істотними особливостями, які необхідно враховувати професійним учасникам процесу, зокрема адвокатові.

а) Співвідношення досудового розслідування і судового розгляду у вітчизняному кримінальному судочинстві склалося так, що якщо для першого найбільш характерний елемент збирання доказів – їх пошук, виявлення, фіксація; це, особливо на початкових етапах розслідування, в основному накопичення доказового матеріалу, необхідного для вирішення справи (хоча, звичайно, зі слідчого не знімається обов’язок перевіряти зібрані докази), то для суду головне – дослідження, перевірка наявних у справі і представлених сторонами доказів, їх співставлення, критичне осмислення, оцінка і формування на їх основі висновків у справі. Саме тому для судового розгляду не вимагається і законом не передбачене провадження таких слідчих дій, направлених саме