Порушення вимог закону щодо участі захисника при проведенні слідчих дій може бути підставою для визнання недопустимими тих доказів, що були зібрані під час виконання таких дій.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 48 КПК з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого захисник має право застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких він бере участь, та при ознайомленні з матеріалами справи. У відкритому судовому засіданні такі засоби застосовуються захисником з дозволу судді чи суду.

Застосування захисником науково-технічних засобів полягає у проведенні ним під час допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка, при пред'явленні особи для впізнання, відтворенні обстановки й обставин події, інших слідчих дій, а також під час судового розгляду справи звуко-, відеозапису тощо [11, c. 60].

Захисник допускається до участі у справі щодо такої особи з моменту, коли було встановлено наявність у неї зазначених вад.

За змістом ст. 48 КПК захисник повинен захищати тільки законні інтереси свого підзахисного (тобто такі, що ґрунтуються на вимогах закону або не суперечать їм) та використовувати лише законні засоби захисту.

Захисник підлягає усуненню від участі у справі тільки за наявності обставин, перелічених у ст. 61 КПК, і в порядку, визначеному ст. 61-1 цього Кодексу. Усунувши захисника на стадії судового розгляду справи, суд повинен надати підсудному можливість запросити іншого захисника, а у випадках, передбачених ч.4 ст. 47 КПК, – призначити захисника через адвокатське об'єднання [48].

У разі усунення захисника від участі у справі у зв'язку з тим, що він, зловживаючи своїми правами, перешкоджав встановленню істини в ній (наприклад, схиляв свідків, потерпілих, інших підсудних до дачі неправдивих показань, надав суду завідомо недостовірні документи), затягував розгляд справи, порушував порядок у судовому засіданні чи не виконував розпоряджень головуючого, суд може окремою постановою (ухвалою) повідомити відповідний орган, адвокатське об'єднання для вирішення питання про відповідальність захисника.

При ознайомленні з матеріалами справи заявлені обвинуваченим та його захисником клопотання (про доповнення слідства, зміну кваліфікації, закриття справи тощо) розглядаються й вирішуються слідчим у порядку, передбаченому ст. 221 КПК. Слідчий зобов'язаний задовольнити клопотання обвинуваченого та його захисника, якщо обставини, для з'ясування яких вони заявлені, мають значення для справи [24, c. 31].

Після проведення додаткових слідчих дій або приєднання до справи нових матеріалів слідчий відповідно до вимог ст. 222 КПК зобов'язаний ознайомити обвинуваченого та його захисника з усіма такими матеріалами і протоколами слідчих дій.

Недодержання органами досудового слідства зазначених вимог відповідно до п.11 ч.2 ст. 370 КПК є істотним порушенням кримінально-процесуального закону і тягне направлення справи на додаткове розслідування.

Згідно зі ст. 240 КПК суди повинні повідомляти про день попереднього розгляду справи обвинуваченого, його захисника та законного представника і надавати їм можливість заявити клопотання, висловити свої думки з питань, зазначених у ст. 237 КПК, та щодо клопотань, заявлених іншими учасниками процесу.

Враховуючи, що п.7 ч.3 ст. 129 Конституції України та ст. 87-1 КПК передбачене повне фіксування судового процесу за допомогою аудіоапаратури чи інших технічних засобів, суди зобов'язані здійснювати таке фіксування, якщо цього вимагає хоча б один з учасників процесу (зокрема, підсудний, його захисник, законний представник). Недодержання цієї вимоги відповідно до п.10 ч.2 ст. 370 КПК є істотним порушенням кримінально-процесуального закону і тягне скасування вироку чи іншого судового рішення.

Виходячи з положень ч.4 ст. 318, ч.6 ст. 362 КПК обмеження тривалості судових дебатів у суді першої та апеляційної інстанцій не допускається. Головуючий у справі може зупинити учасників судових дебатів у разі, якщо вони в промовах виходять за межі розглядуваної справи [49, c. 247]. При цьому слід мати на увазі, що учасники судових дебатів мають право посилатися лише на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні, і що в суді апеляційної інстанції такі дебати полягають у промовах стосовно тієї частини вироку, яка оскаржена.

Ненадання підсудному можливості виступити у судових дебатах і з останнім словом є істотними порушеннями кримінально-процесуального закону і тягнуть скасування вироку (п.13 ч.2 ст. 370 КПК.

Підсудний, засуджений, виправданий, їх захисники, законні представники мають право на ознайомлення із протоколом судового засідання і подання письмових зауважень з приводу його неправильності чи неповноти.

На даний момент, коли пiсля прийняття Закону «Про адвокатуру» стара система адвокатури фактично зруйнована, а нова ще не повнiстю сформована, i частина адвокатiв займається адвокатською дiяльнiстю iндивiдуально, слiдчим чи судам важко забезпечувати участь захисника в справi за призначенням. Слiдчi та суддi багатьох регiонiв не мають перелiку осiб, яким видано свiдоцтво про право на заняття адвокатською дiяльнiстю, їх службових та домашнiх адрес, номерiв телефонiв та iншої необхiдної iнформацiї, що утруднює пошук i залучення до участi в справi адвоката. Склалася ситуацiя, коли слiдчi та суддi змушенi особисто домовлятися з адвокатом, що ставить їх в певну залежнiсть [63, c. 66].

Зараз частiше висловлюється думка про те, що найкращим iз шляхiв усунення такого стану розпорошеностi адвокатських об’єднань та адвокатiв, вiдсутностi єдностi органiзацiйної структури адвокатури, єдиного облiку адвокатiв i адвокатських об’єднань буде створення такої єдиної органiзацiйної