Захисник має право до першого допиту пiдозрюваного чи обвинуваченого мати з ним побачення вiч-на-вiч, а пiсля першого допиту – без обмеження їх кiлькостi i тривалостi. Це право дозволяє захиснику, насамперед, ближче познайомитись з обставинами справи, висвiтлити неяснi факти, зв’язок подiй з вуст пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного. Адже до бесiди з обвинуваченим захисник ще був далекий вiд дiйсного знання справи. Вiн мiг лише ознайомитись з матерiалами, якими обґрунтовують затримання пiдозрюваного чи обрання запобiжного заходу або пред’явлення йому обвинувачення. Побачення з обвинуваченим дозволяє виробити правильну лiнiю i план захисту, пiдготувати обвинуваченого до допиту, виявити, чи є в того якiсь клопотання тощо. Крiм того, пiд час бесiд з обвинуваченим захисник повинен знайти пiдхiд до нього, встановити мiж ними вiдчуття довiри [1, c. 126].

Захисник надiлений правом мати побачення iз засудженим i особою, до якої застосовано примусові заходи медичного характеру. Пiсля вступу вироку, ухвали чи постанови в законну силу у засудженого чи особи, пiдданої примусовим заходам медичного характеру, не зникає право на захист. Адже нiколи немає повної гарантiї, що судове рiшення по справi є законним i обґрунтованим. Тому засуджений продовжує володiти правом на захист після вступу в законну силу рiшень в їх справах. Одним з елементiв цього права є право засудженого на побачення з своїм захисником.

Захисник має право бути присутнiм при допитах пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного, а також при провадженнi слiдчих дiй, виконуваних з їх участю або за клопотанням пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного чи його захисника. Присутнiсть захисника пiд час проведення допиту обвинуваченого чи iнших слiдчих дiй, що проводяться за участю обвинуваченого, є додатковою гарантiєю законностi проведения цих слiдчих дiй, допустимостi доказiв, одержаних в їх результаті, об’єктивностi досудового слiдства. Присутнiсть захисника передбачає, що вiн має право через слiдчого задавати питання свiдку, потерпiлому, експерту, спецiалiсту, обвинуваченому, подавати письмовi зауваження з приводу неправильностi або неповноти запису в протоколі вiдомостей про слiдчi дiї. Особа, яка проводить дiзнання i слiдчий можуть вiдвести запитання, але вони зобов’язанi занести його до протоколу. Тобто присутнiсть захисника не є пасивною, вiн також впливає на хiд слiдчих дiй. Дiзнавач i слiдчий повиннi своєчасно повiдомити захисника про час i мiсце провадження слiдчих дiй, якi вони проводять за участю пiдозрюваного або обвинуваченого чи за клопотанням захисника [9, c. 302].

Захисник має право з дозволу особи, яка проводить дiзнання, або слiдчого брати участь в iнших слiдчих дiях. Iншi слiдчi дiї – це дiї, якi проводяться без участi пiдозрюваного i обвинуваченого i не за їх клопотанням чи клопотанням захисника. Для участi в цих дiях захисник повинен отримати дозвiл слiдчого чи дiзнавача.

Захисник має право застосовувати науково-технiчнi засоби при проведеннi тих слiдчих дiй, в яких вiн бере участь, а також при ознайомленнi з матерiалами справи – з дозволу дiзнавача чи слiдчого, а в судi, якщо справа розглядається у вiдкритому судовому засiданнi – з дозволу суду чи суддi. Пiд застосуванням науково-технiчних засобiв слiд розумiти проведення захисником при допитi пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного, свiдка, пред’явлення особи для впiзнання, вiдтворення обстановки та обставин подiй, проведення iнших слiдчих дiй, звукозапису, кiно- i вiдеозйомки тощо. Такi дiї захисника процесуальному оформленню не пiдлягають.

Захисник має право ознайомитись з матерiалами, якими обґрунтовується затримання пiдозрюваного чи обрання запобiжного заходу або пред’явлення обвинувачення, а пiсля закiнчення досудового слiдства – з усiма матерiалами справи i виписувати з них необхiднi вiдомостi [29, c. 58]. Можливiсть захисника ознайомитись з матерiалами справи повинна забезпечуватись рiвнiсть прав учасникiв кримiнального процесу, змагальнiсть правосуддя. Проте, чи можна говорити про забезпечення цих принципiв, якщо захисник i обвинувачений одержують право на ознайомлення з доказовими матерiалами лише пiсля закiнчення досудового слiдства, тобто ефективно будувати лiнiю захисту на цiй стадiї кримiнального процесу захисниковi складно. Ознайомлення захисника з матерiалами справи має свої особливостi. Воно має бути перш за все спрямованим на з’ясуванням обставин, якi стосуються досудового розслiдування (затримання, взяття пiд варту, доведення до вiдома обвинуваченого постанов дiзнавача чи слiдчого, дотримання строкiв розслiдування, строкiв тримання пiд вартою). Разом з тим воно повинно бути спрямовано на з’ясування обґрунтованості обставин, що дозволили затримати чи взяти пiд варту, пред’явити обвинувачення, на перевiрку вiдповiдностi доказiв, що є в розпорядженнi слiдства, змiсту пред’явленого обвинувачення. Обсяг виписок з матерiалiв не обмежуються, з матерiалiв справи можуть знiматися копiї. Час ознайомлення з матерiалами теж не обмежується, крiм випадкiв явного затягування часу, коли слiдчим може бути встановленi чіткі строки ознайомлення [37, c. 97].

Захисник має право брати участь в судовому розглядi справи. Захисник має право подавати докази i заявляти клопотання i вiдводи. В закон не має обмежень щодо видiв доказiв, якi може подавати захисник (звичайно крiм правила, що цi докази повиннi йти на користь пiдзахисному), – є тiльки регламентацiя способiв збирання вiдомостей про факти, що можуть бути використанi як докази в справi. Зокрема, вiн може отримувати документи або їх копiї вiд пiдприємств, уставов, органiзацiй, об’єднань, а вiд громадян – за їх згодою; ознайомлюватися на пiдприємствах, установах i органiзацiях з необхiдними документами i матерiалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом, отримувати письмовi висновки фахiвцiв з питань, що потребують спецiальних знань. Проте, захисник не має