про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань; здійснення контролю за якістю кредитного портфеля; вирішення інших питань, пов'язаних з кредитною діяльністю, відповідно до закону, статуту КС та положення про кредитний комітет;
5)
ревізійна комісія КС: здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю КС; обирається і підзвітна загальним зборам членів КС; мінімальний склад - 3 особи, які мають бути членами КС (крім членів спостережної ради, правління, кредитного комітету), виконують свої обов'язки на громадських засадах; повноваження: проведення чергових (не рідше одного разу на рік) та позачергових зборів (на вимогу спостережної ради або не менш як 20 відсотків членів КС); складання висновку за річними звітами про результати діяльності КС; скликання позачергових загальних зборів членів КС у разі виявлення загрози існуванню КС; тимчасово припиняти повноваження будь-якої посадової особи КС, якщо будуть виявлені допущені нею порушення, що загрожують фінансовій стабіль-ності кредитної спілки
Ліквідація КС здійснюється за рішенням загальних зборів членів КС.
Благодійні та інші неприбуткові організації
Стаття 131 ГК передбачає можливість створення повнолітніми громадянами та/або юридичними особами благодійних організацій. Дані колективні утворення є нетиповими суб'єктами господарювання і тому ГК не мав підстав приділяти їм багато уваги. Тим більше, що докладно правове становище благодійних організацій визначається Законом України "Про благодійництво та благодійні організації" [31], а також іншими нормативно-правовими актами стосовно благодійництва.
Названий Закон містить чіткі положенні про засновників благодійних організацій — ними можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 18 років, а також юридичні особи незалежно від форми власності (ст. 5). З його змісту також випливає, що засновником благодійної організації може бути й одна особа (як фізична, так і юридична). У той же час, органи виконавчої влади і місце-вого самоврядування, а також державні та комунальні підприємства, установи, організації. що фінансуються з бюджету, позбавлені права виступати засновниками благодійних струк-тур. Треба думати, що такого права позбавлена і сама держава, втім, як і територіальні гро-мади. Засновники благодійної організації на установчих зборах приймають рішення про створення такої організації, затверджують її статут (положення), формують органи управління нею. Якщо засновник виступає особисто, то всі перелічені питання він вирішує самостійні
ГК прямо називає лише найпоширеніші організаційно-правові форми благодійних організацій — благодійні фонди, членські благодійні організації і благодійні установи. Водночас, можливо створення й інших благодійних організацій, серед яких законодавство передбачає, зокрема, фундації, місії, ліги. Однак, скласти чітке уявлення про кож-ну із зазначених форм достатньо складно, оскільки їх визначення на даний момент у вітчиз-няному законодавстві відсутні. Можна стверджувати лише, що, на відміну від членських благодійних організацій (які, мабуть, варто вважати громадськими організаціями, що переслідують благодійні цілі), створених на корпоративних засадах, благодійні фонди та установи не мають членства. Проте, всупереч цьому очевидному висновку, на практиці вітчизняні благодійні фонди, як правило, створюються та функціонують на засадах членства, що не від-повідає їх юридичній природі, хоча прямо й не порушує букву закону.
Основними напрямками діяльності благодійних організацій є: поліпшення матеріального становища благоодержувачів, сприяння соціальній реабілітації осіб, які потребують піклування малозабезпечені, безробітні, інваліди та ін.), а також надання допомоги особам, обмеженим у реалізації своїх справ і законних інтересів внаслідок фізичних або інших вад; сприяння розвитку науки, освіти, культури, охорони здоров'я, спорту і туризму; надання допомоги в розвитку видавничої справи і засобів масової інформації тощо.
Благодійні організації створюються і діють за територіальним принципом і залежно від територіального масштабу діяльності, передбаченого статутом, можуть мати статус всеукраїнських, місцевих або міжнародних. До всеукраїнських відносяться благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію всієї України та які мають відділення (філії, представництва) у більшості областей України. До місцевих належать благодійні організації, дальність яких поширюється на територію відповідного регіону або адміністративно-територіальної одиниці. До міжнародних відносяться благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави. Законодавством передбачено, що засновниками і членами благодійної організації не можуть бути як бюджетні установи, включаючи органи державної влади і місцевого самоврядування, так і ті державні та комунальні підприємства, які хоча б частково фінансуються і відповідного бюджету. Благодійна організація діє на основі статуту (положення), що затверджується вищим органом управління нею (загальними зборами, з'їздом, конференцією), а при її створенні - установчими зборами. У статуті (положенні) благодійної організації обов'язково зазначаються: назва, місцезнаходження, статус і організаційно-правова форма благодійної організа-ції мета, завдання і предмет її діяльності; порядок утворення і компетенція органів управління; джерела фінансування і порядок використання майна та коштів організації; порядок внесення змін до статуту (положення); порядок припинення діяльності організації; умови і порядок прийняття в члени благодійної організації і вибуття з неї, а також права й обов'язки членів (для організацій, що мають членство).
Благодійна організація має статус юридичної особи, який вона набуває з моменту її дер-женої реєстрації. Державна реєстрація всеукраїнських і міжнародних благодійних організацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевих благодійних організацій, а та-кож відділень (філій, представництв) всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій — відповідними місцевими органами юстиції.
Благодійної організації мають право здійснювати господарську діяльність, спрямовану на досягнення її статутних цілей і завдань. Усі надходження від цієї діяльності мають спрямовуватися винятково на її забезпечення і благодійництво. При цьому витрати на утримання благодійної організації не повинні перевищувати 20 % кошторису даної організації на поточний рік. Кошти для господарської і благодійної діяльності (як у національній, так і в іноземній валюті) обліковуються благодійною організацією на окремих