Особливий статус мають біженці - особи, які не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебувають за межами країни своєї громадянської належності. Українська держава надає притулок таким особам та гарантує додержання їх прав.

Основні права і свободи людини і громадянина - це закріплені в Конституції України невід'ємні права і свободи людини і громадянина, що належать їм від народження чи в силу наявності у них громадянства України, гарантуються Українською державою і станов-лять ядро правового статусу особи в Україні.

Ці права і свободи характеризуються специфічними рисами, а саме:

1) вони життєво важливі та найбільшою мірою соці-ально значимі як для окремої людини, так і для суспіль-ства в цілому і для держави.

2) вони не набуваються і не відчужуються за воле-виявленням людини і громадянина, тобто належать кож-ному від народження;

3) їм притаманні особливі юридичні властивості та специфічний механізм реалізації.

Основні права, свободи і обов'язки людини і грома-дянина становлять певну систему та класифікуються за різними підставами: у залежності від суб'єкта їх поділяють на права людини і права громадянина; за черговістю їх включення до конституцій та міжнародно-правових документів - на права першого, другого та третього покоління; за генезою на природні (природжені) та похідні від них; за видом суб'єкта на індивідуальні та колективні; за ступенем їх абсолютизації на такі, що підляга-ють обмеженню і такі, що не підлягають законодавчому обмеженню; за характером утворення на основні та додаткові.

Важливим елементом взаємодії держави, права і особи виступають конституційні обов'язки. Основні обов’язки людини і громадянина – це закріплені в Конституції України вимоги, які пред’являються кожній людині й громадянину, аби він діяв певним, чітко визначеним конституційною нормою чином (або утримувався від вчинення відповідних дій) для забезпечення інтересів суспільства, держави, інших людей і громадян; недотримання ж цих вимог тягне за собою юридичну відповідальність. Основні обов’язки є складовою частиною правового статусу особи і забезпечують нормальне функціонування держави та життєдіяльність суспільства.

Порушені права і свободи можуть захищатися різними способами.

Основний механізм захисту – судовий, що реалізується через подання позову. Додатковий механізм – адміністративний порядок вирішення спору, що здійснюється через подання звернення або скарги до компетентного, зокрема, правоохоронного органу. Існує також міжнародний мезанізм захисту.

Гарантії прав і свобод людини і громадянина - це умови та засоби, що забезпечують ефективну реалізацію прав і свобод кожною людиною і громадянином.

Підсумовуючи, слід зазначити про таке. Наша держава встановлює статус як систему прав і обов’язків для різних категорій фізичних осіб – громадян, іноземців, апатридів.

Коло законодавчо закріплених прав і свобод є надзвичайно широким і відповідає міжнародним стандартам.

Проте, закріплені засоби і механізми реалізації таких прав і свобод не зажди дієві.

Список використаної літератури

Нормативно-правові акти

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // www. rada. kiev. ua.

2. Конституції УРСР 1978 р.

3. Азіатсько-тихоокеанська декларація людських прав індивідів і народів, ухвалена 15.02.1988 р. // www. rada. kiev. ua.

4. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // www. rada. kiev. ua.

5. Конвенція про статус біженців від 25 травня 1951 р. // www. rada. kiev. ua.

6. Міжнародний пакт про гро-мадянські і політичні права від 16 грудня 1966р. Международное публичное право. Сборник документов Т.1 / Сост. К.А. Бекяшев, А.Г. Ходаков, М.: БЕК.- 1996 - 557с.

7. Міжнародний пакт про економічні, со-ціальні і культурні права від 22 травня 1975р. Международное публичное право. Сборник документов Т.1 / Сост. К.А. Бекяшев, А.Г. Ходаков, М.: БЕК.- 1996 - 557с.

8. Мінімальні стандартні правила поводження з ув'язненими, ухвалені на першому Конгресі ООН // www. rada. kiev. ua.

9. Ста-тут Організації Об’єднаних Націй від 26 червня 1945р. Организация Объединенных Наций. Сборник документов / Сост. С.Ф. Гриновский, М.: Наука, 1981. – 486с.

10. Кодекс України про адмі-ністративні правопорушення від 7 грудня 1984р.// www. rada. kiev. ua.

11. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001р. // www. rada. kiev. ua.

12. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003р. від 4 березня 2004р. // www. rada. kiev. ua.

13. Про альтернативну (невійськову) службу: Закон України від 12 грудня 1997 р. // www. rada. kiev. ua.

14. Про біженців: Закон України від 21 червня 2001 р. // www. rada. kiev. ua.Інструкція про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, затверджена Наказом МВС України від 01.12.2003 N 1456, зареєстрована в Міністерствіюстиції України 18 грудня 2003 р. за N 1180/8501// www. rada. kiev. ua.

15. Про громадянство СРСР: Закон СРСР від 1 грудня 1978р. // www. rada. kiev. ua.

16. Про громадянство України Закон України від 18 січня 2001р. // www. rada. kiev. ua.

17. Про громадянство України: Закон України від 8 жовтня 1991р.// www. rada. kiev. ua.

18. Про імміграцію: Закон України від 07 червня 2001 р. // www. rada. kiev. ua.

19. Про Конституційний Суд України : Закон України від 23 грудня 1997р. // www. rada. kiev. ua.

20. Про оборону України: Закон України від 6 грудня 1991 p. .// www. rada. kiev. ua.

21. Про охорону і використання пам'яток історії та культури: Закон України від 13 липня 1978 р. // www. rada. kiev. ua.

22. Про охорону навколиш-нього природного середовища: Закон України від 23 грудня 1997р. // www. rada. kiev. ua.

23. Про правовий статус закордонних українців: